|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
Кулуарна дегустація "солянки збірної" |
|
Чи стане перша спроба нового міжнародного фестивалю традицією літніх вакацій у Львові? |
| Люна ГАЛАС |
| |
|
Від перших чуток про майбутній фестиваль "Галіція/Галичина" віяло сподіваннями, що наше місто здобуде якусь симпатичну (і що важливо -- традиційну) атракцію на літо. Хотілося тішитися бодай тому, що нарешті надходить усвідомлення того, який то гріх перетворювати літні місяці туристичного паломництва до Львова на "мертвий сезон". Адже в останнє десятиліття закріпилася сумна практика припинення будь-яких виявів культурного життя у червні-липні-серпні: театральні трупи й філармонійні колективи йшли у відпустку, музеї не поспішали змінювати виставки, книжкові презентації притримувалися до Форуму видавців тощо. Тобто зазвичай одразу ж по завершенні навчального року і фестивалю музичного мистецтва "Віртуози" у Львові залишалася "крутитися" хіба що одна "Дзиґа". Осмисленого бачення, як перетворити наше місто влітку на "свято, що завжди з тобою", не було ані в міських, ані в обласних влад. Культурна "політика літа" взагалі була відсутня у державних та самоврядних стратегіях. Ніхто навіть не брався підрахувати, скільки можливих прибутків втрачає Львів, не пропонуючи нічого до культурної забави ані своїм мешканцям, ані гостям. На питання: "Куди податися теплого літнього вечора?" -- відповідь була одна: пити пиво під муром на пр. Свободи під танцювальну музику. І це тоді, коли всі міста Європи влітку перетворюють свої площі на сценічні майданчики, де нон-стоп вирують багатолюдні фестини із ретельно продуманою і цікавою культурною програмою (складеною й розафішованою за півроку наперед)! До речі, саме там, а не в рідних стінах найчастіше й можна було зустріти на заробітках львівських митців... |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Подорожі і мрії |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
|
Швидко спливає час. Ось уже з далекого Сургута повернувся "Театр у кошику". Це був перший український театр, який гастролював у цьому сибірському місті! Хвилювались і актори театру, і організатори гастролей. Усі пережили безмежну радість: зали палаців культури, в яких доводилось грати, були переповнені, публіка в захопленні. Справжня літня погода, яка навіть інколи сягала позначки 30 градусів, сприяла дружньому спілкуванню. Розпочав театр свої гастролі виставою "Украдене щастя" (яку, на жаль, майже не грають у Львові через відсутність власного театрального приміщення). Сказати, що вистава пройшла з успіхом, означає не сказати нічого. Вистава так припала до душі сургутському глядачу, що зразу ж виникла пропозиція перенести виставу на сцену Сургутського молодіжного театру і, звичайно, сургутчани хотіли би бачити у своєму "Украденому щасті" Анну -- Ліду Данильчук. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Історія, передана музикою під склепіннями катедрального собору |
|
|
| Яким ГОРАК |
| |
Яскравою сторінкою фестивалю музичного мистецтва "Віртуози", а водночас знаковою подією в низці заходів, які відбуваються у Львові з нагоди Року Польщі в Україні стало недавнє виконання ораторії Мечислава Солтиса "Присяги Яна Казимира".
Автором цього твору є Мечислав Солтис (1863-1929) -- польський композитор, дириґент, педагог, організатор музичного життя, пов'язаний з нашим містом роками свого навчання в консерваторії Галіційського музичного товариства. Потім після закінчення навчання у Львові довершував своє професійне становлення у Відні та Парижі, а відтак, повернувшись до Львова, працював у цій консерваторії. Згодом його було призначено директором і керівником товариства, тож він був вагомою постаттю музичного життя Львова. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
