|
Так, першим було слово, але ж будь-яке слово містить образ, а відтак сенс, зміст. Руйнування такої первинної триєдності не завжди спричиняє заниження вартості твору, як наприклад, у карикатурі, де слова зайві. Радше навпаки, німа карикатура змушує говорити-думати за себе. Вона ненав'язливо пропонує привід (код) та площину для рефлексій. Жанр карикатури не дійсний без глядача вдумливого, налаштованого на діалог та мозкову атаку. Так, як не прикро, у суспільстві лінивого та пасивного глядача карикатура як жанр банкрутує та відсовується на марґінеси. До слова, згадаймо виведену ще 1991 року Назаром Гончарем формулу "Театру ледачої істоти", за якою „ТЛІ є насамперед означенням персонального спостережництва головно за відчуттями самого ж спостережника". |
