Лише п'ять років (чи аж п'ять років) минуло від тих днів, коли Львів прощався з Ігорем Білозором. 30 травня 2000 року в останню дорогу провели відомого співака, композитора, народного артиста України. Аби попрощатися зі своїм співвітчизником, тисячі небайдужих вишикувалися у кілометрові черги до Львівської філармонії, де стояла труна з тілом композитора. О першій годині траурний похід вирушив центральною частиною міста. Стотисячна траурна процесія підійшла до пам'ятника Тарасові Шевченку, біля якого відбулось символічне прощання співака з Кобзарем, потім попрямувала до церкви Святого Андрія оо Василіан, де була відправлена панахида. А далі -- на Личаківський цвинтар, до місця вічного спочинку артиста. За три роки поруч поховали й Сашка Кривенка. Ще за цих п'ять років сталась Скнилівська трагедія, відбулась Помаранчева революція та багато інших подій, однак вони не можуть затерти в нашій пам'яті загибель Ігоря Білозора |