|
|
|
|
Ї-Поступ »
|
|
|
|
|
Львівська цитадель |
|
|
| Ігор та Ольга ОКОНЧЕНКИ |
| |
Львівська Цитадель розташована на узгір’ї, яке складається з трьох невеликих гір: Шембека (Вроновських), Познаньської (Пелчинської) і Жебрацької (Калічої – (Mоns Calecorum)).
Історія господарського освоєння земель на території Цитаделі висвітлена в книгах Львівського Магістрату з 1565 року, але є дані про право на власність міщанина Літинґа, датоване 1390 роком. Про давніше використання даної території свідчать археолоґічні дослідження: у першій половині XIX ст. археолоґ Жеґота Паулі на горі Шембека (Вроновських) виявив і описав у “Галицьких старожитностях” залишки поганського культового комплексу: – кам’яні плити (викладені реґулярно), постать ідола, бронзові оздоби, урни та перепалені людські кістки. За дослідженнями Василя Карповича (Богдана Януша) проведеними у 1918 році кераміка з Цитаделі аналоґічна до давньої кераміки, знайденої на Високому Замку у 1869 році. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Львівські виходки |
|
|
| Кость ПРИСЯЖНИЙ |
| |
|
Невипадково ми поставили ці два тексти поруч, - один про героїчну фортецю, другий про львівські клозети. Ми знаємо багато про визвольні змагання, але надто мало про так звану матеріальну культуру. Чомусь у суспільній свідомості домінує уявлення про історію як про комплекс героїки з королями, генералами, які воювали і перемагали, але у ньому мало місця для таких ужиткових відкриттів як туалетний папір, ліхтар чи гасова лампа. Підхід, за яким ці речі не більше, ніж смішний додаток до мілітарної історії, переважає, але ж погодьмось, деякі деталі нашого побуту не менш важливі ніж битва під Ватерлоо. Нажаль, сучасний курс краєзнавства Галичини сповнений геоґрафічних деталей, проте надто мало уваги приділено особливостям становлення місцевої цивілізації. Але цим проблеми не вичерпуються, адже навіть залишки колишньої фортифікації через бездіяльність міської влади невблаганно нищаться та перетворюються на суцільні виходки. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
