Традиційний у рамках фестивалю "Контрасти" концерт творів студентів-композиторів справив дуже гарне враження. До того ж він давав підставу узагальнити всі пропоновані спроби молодих творців і порівняти їхній поступ з пропозиціями аналогічних концертів у минулі роки.
Вельми позитивно, що автори пройшли етап експерименту й вирішення технічних завдань, намагаючись підпорядкувати їх створенню художнього образу. В кожного це виходить по-різному. Це дозволяє уникнути монотонності, однакової музичної мови ( раніше на таких концертах було багато творів на один копил: написані різними авторами, але однією мовою). Так само приємно спостерігати, що творчі спроби молодих композиторів знаходять резонанс у їхніх ровесників і приятелів -- музикантів-виконавців. На цих виконавців лягає почесна місія першовідкривача твору. Хоч з роками вже усталилося коло постійних учасників цих концертів, але їхній загін все більшає -- і це сприяє створенню доброї мистецької атмосфери поміж молоддю.
У Хмельницькому відбувся Десятий подільський фестиваль мономистецтв "Розкуття-2003", який тривав з 23 до 27 вересня. Цей фестиваль своїм народженням і, зрештою, назвою завдячує Володимирові Смотрителю -- актору, режисеру і директору Хмельницького театру "Кут". У колишньому кінотеатрі "Мир" цьому акторові вдалося створити затишний дім, в який люблять приходити хмельниччани не лише на вистави, а й просто, щоби інтелектуально поспілкуватися.
Мабуть, відчуваючи в своїх земляків спрагу за мистецьким середовищем, Володя Смотритель взяв на себе сміливість створити фестиваль, який якомога ширше міг би репрезентувати поезію, театр та музику мінімальними засобами, але глибинним змістом.
Останній тиждень, проходячи повз приміщення Національного музею на проспекті Свободи постійно відчуваю, що чогось мені бракує. Нарешті зрозумів: бракує афіші виставки Івана Самотоса. За місяць я вже звик до того, що видатний маестро сучасності, заслужений художник, видатний скульптор, професор, відомий педагог, безкомпромісний патріот etc, гордо стоячи посеред хрестів, Богородиць і тризубів, щодня пильно дивиться на мене з кольорової афіші спокійним і водночас суворим, гострим і водночас по-батьківськи теплим поглядом, ніби питаючи мене з докором: "Синку? А що ти сьогодні зробив для України?" Минулося...
Учасники, гості й слухачі Міжнародного фестивалю сучасної музики "Контрасти" навіть не помітили, що один з фестивальних днів пройшов без нагляду пильного ока його директора -- Володимира Сивохопа, який разом з керованим ним львівським камерним хором "Глорія" встиг за цей час узяти участь у XIII Сандомирськму фестивалі (Польща). Львів'яни репрезентували в Польщі українську культуру концертною програмою, укладеною з вельми цікавих та незвичних тамтешнім слухачам творів -- високих зразків хорової музики Бортнянського, Веделя, Березовського, Лисенка та Стеценка.
