BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Точка зору.    ЄвроПоступ.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
5 травня 2019 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  9:50 19-06-2019 -   У Львові вперше у світі порахують безпритульних котів  
  9:49 19-06-2019 -   Львівські «Карпати» визначилися з наставником на новий сезон  
  9:49 19-06-2019 -   У Львові розглянуть можливість будівництва крематорію  
  9:48 19-06-2019 -   Зниклого на Львівщині 57-річного чоловіка знайшли жорстоко вбитим  
  9:47 19-06-2019 -   У Львові вандали пошкодили бронзовий макет Святоюрського комплексу 
Україна
  9:46 19-06-2019 -   У партії Зеленського вивели формулу знищення корупції  
  9:45 19-06-2019 -   Клімкін: Для РФ українські моряки - розмінна монета  
  9:44 19-06-2019 -   В'ятрович заявив, що його хочуть звільнити з посади директора Інституту нацпам'яті  
  9:24 19-06-2019 -   Волкер: Росія остаточно втратила можливість повернути Україну в імперію  
  10:42 03-06-2019 -   В Україні оголосили найвищий рівень пожежної небезпеки  
Світ
  9:52 19-06-2019 -   У Молдові хочуть скасувати надання громадянства за інвестиції  
  9:51 19-06-2019 -   Компанія Facebook представила власну криптовалюту під назвою Libra  
  9:51 19-06-2019 -   Британія: Джонсон виграв другий тур виборів лідера Консервативної партії  
  10:45 03-06-2019 -   У Фінляндії заборонили шлюби неповнолітніх  
  14:51 30-05-2019 -   У Китаї знайдений комплекс з тисячолітніми гробницями  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Точка зору  » 

___________________________________________________________________________

Мова має значення: національне, політичне і... кон'юнктурне?
Мова має значення: національне і політичне…
Вадим ЄРЕМІЙЧУК, для ПОСТУПу
 
До 2012 року, єдиним документом, який регулював мовне питання в Україні була Стаття 10 Конституції України, де закріплено статус української мови як державної. Проте у липні 2012 року було ухвалено закон “Про засади державної мовної політики” за ініціативи народних депутатів від фракції Партії регіонів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. Передбачалося, що державною є українська мова, але встановлювалося положення про те що в разі наявності у регіоні не менше 10 населення носіїв мов національних меншин, використання регіональних мов суттєво розширювалося. Це, фактично, забезпечувало двомовність і присвоєння російської статусу офіційної мови. Такі нововведення спричинили обурення в українців і масові акції протесту.

Після подій на Майдані 2014 року, Верховна Рада ухвалила рішення про скасування закону Ківалова-Колесніченка. У лютому 2015 року було відкрито провадження в Конституційному суді 57 народних депутатів щодо відповідності цього закону норм Конституції. 28 лютого 2018 року КСУ визнав закон “Про основи державної мовної політики” таким, що не відповідає процедурі ухвалення, а відтак – неконституційним. Відповідно, постала необхідність ухвалення нового закону який би регулював мовну політики держави. Тому 4 жовтня 2018 парламент у першому читанні ухвалив новий законопроект до якого народні депутати запропонували понад 2000 поправок. І вже на черговому пленарному засіданні 25 квітня Верховна Рада закон, який має забезпечити функціонування української мови як державної.



Українофіли очікувано прийняли таке рішення з ейфорією, українофоби і просто «насєлєніє» - з обуренням, або ж абсолютно відсторонено.

Ухвалення мовного закону – однозначний позитив для утвердження української України. Проте варто звернути також увагу на декілька “гострих кутів” закону, які викликали занепокоєння та жваву дискусію в суспільстві. Зокрема, закон вимагає, щоб усі засоби масової інформації, опубліковані на інших мовах, випускали ідентичну українську версію як в режимі онлайн, так і в друкованому вигляді. Радіо та телебачення також мають бути українською мовою, а програми на інших мовах дублюватися. Прийняття закону це загрожуватиме існуванню низки ЗМІ і потенційному відчужуванню деяких верств населення. Тобто, російськомовні ЗМІ не зможуть відповідати новим вимогам і будуть змушені закритися. Особливо це стосується літературних журналів та регіональних видань. Багато лояльних і патріотичних українців – особливо на півдні і сході – спілкуються російською, і цей закон може стати для них месиджем, що Київ не поважає їхні мовні особливості.

Окрім цього, законопроект жодним чином не вирішує справжню проблему в медійній сфері, а саме – олігархічний контроль, зокрема, над телебаченням, яке є головним джерелом новин і інформації для 82% українців. Справді, п'ять найбагатших власників ЗМІ в Україні – олігархи: Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ та Петро Порошенка. Це призводить до низки негативних побічних ефектів, включаючи здатність олігархів використовувати свої засоби масової інформації як де-факто лобістські та пропагандистські інструменти в просуванні своїх політичних програм.

До того ж, ще одним імпульсом до ухвалення цього закону стали президентські та парламентські вибори, в передвиборчий період яких на перший план виходить дрібна популістська політика. Зіткнувшись з доволі низькими електоральними показниками, Петро Порошенко вирішив балотуватися на виборах під гаслом “Армія. Мова. Віра”, і таким чином, прагнув зобразити себе головним проукраїнським кандидатом.



Зрештою, немає нічого поганого в просуванні української мови ЗМІ; однак, є й інші способи сприянню цьому. До прикладу, інвестиції уряду в громадську телестанцію з високоякісним українським контентом або допомога україномовних видавцям з податковими пільгами або іншими стимулами - свого роду політика «позитивних дій» для української мови. Кінцева мета, повинна полягати в тому, щоб створити нейтральну платформу для мов і згодом дозволити споживачу вирішувати самому, який контент обирати. З плином часу такий тип ненасильницького підходу і призвів би до бажаного результату.

З іншого боку, опонентам «узаконення» української мови варто розуміти, що йдеться не про примусову українізацію, а про своєрідне нагадування, що саме українська мова є державною, і спілкуватися у державі її державною мовою – це не утиск, а цілком звична річ.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Випробування інавгурацією 
Погляд
  ·  "Тінь" Коломойського починає набувати реальних обрисів 
Поступ у Львові
  ·  Найкращі для Львова. Мерія нагородила достойників з нагоди Дня міста 
Поступ з краю
  ·  А наостанок я скажу: Порошенко зробив ротацію керівництва Нацради з телебачення 
Поступ у світі
  ·  Чергова спроба скинути Мадуро зазнала невдачі. Наразі... 
Тема Поступу
  ·  Телефонна розмова Путіна з Трампом: два чоботи таки пара? 
Точка зору
  ·  Мова має значення: національне, політичне і... кон'юнктурне? 
ЄвроПоступ
  ·  70-річчя Ради Європи: криза "російського віку" 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Названо повсякденний продукт, який рятує від ожиріння 
Спорт-Поступ
  ·  Спортивний "подарунок" на День Львова: «Львів» на виїзді зазнав розгромної поразки від «Шахтаря», «Карпати» вдома програли «Арсеналу» 
Пост-Factum
  ·  Темношкірі жінки перемогли в трьох головних конкурсах краси США