BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Подія у Поступі.    Тема Поступу.    Політика у Поступі.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
21 січня 2014 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  11:19 29-08-2019 -   В результаті обвалу під'їзду в Дрогобичі загинули 8 осіб, рятувальні роботи завершили  
  15:19 27-08-2019 -   25-річна львів'янка відверто зізналася, як стала жертвою сексуального насилля на вулиці  
  13:38 27-08-2019 -   На Львівщині за розкрадання 2 млн грн судитимуть злочинне угруповання  
  13:35 27-08-2019 -   У Львові почали святкувати уродини Франка  
  13:33 27-08-2019 -   Першим заступником голови Львівської ОДА став Василь Лозинський  
Україна
  16:1 29-08-2019 -   Разумков очолив Раду і сказав, за що буде соромно  
  16:0 29-08-2019 -   Зеленський пропонує призначити Гончарука прем'єром  
  15:49 29-08-2019 -   Фракція Порошенка офіційно пішла в опозицію  
  15:49 29-08-2019 -   "Слуга народу" сама із себе створила коаліцію  
  15:49 29-08-2019 -   У Раді створили 5 фракцій і депутатську групу. Список керівників  
Світ
  11:19 29-08-2019 -   Сенцова перевезли в Москву – РосЗМІ  
  11:19 29-08-2019 -   У партії Зеленського звинуватили В'ятровича у погіршенні відносин з Польщею  
  16:1 27-08-2019 -   Макрон проголосив кінець епохи Заходу  
  10:54 27-08-2019 -   Газопровід "Північний потік-2" завершено на три чверті  
  10:25 27-08-2019 -   Президент Бразилії відмовився від допомоги G7 у боротьбі з пожежами  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

«Революції без крові не буває!»
Леся БАЛУЦЬКА, ПОСТУП
 
Події на Грушевського«Революції без крові не буває!» Ці слова прозвучали як заклик, як пророцтво чи як констатація доконаного факту, який рано чи пізно мав таки відбутися… Їх висловили дисиденти Юрій Шухевич, Ігор Калинець та Мирослав Маринович під час прес-конференції у Львові 18 січня. І одразу через день, після чергового недільного віча в центрі столиці, терпець українців вкотре увірвався. Увірвався різко і безапеляційно. Так, що хвилею накрило Україну і вже за мить ми почали жити в зовсім іншій державі.

Ґрунт для цього був підготовлений давно. Він трамбувався ногами активістів Майдану упродовж двох безрезультатних місяців у мирному, по-суті мовчазному протистоянні громадян і влади. А сьогодні, дивлячись кадри по телебаченню, складається враження, що це в черговий раз транслюють події Арабської весни. Навіть гасла у нас сьогодні ідентичні: «Народ хоче падіння правлячого режиму!».

Донедавна в українців були виключно мирні революції, цивілізовані мітинги та акції протестів, об’єднуючі ланцюги, під час яких громадяни, вкотре декларуючи свою толерантність і виваженість, на увесь світ демонструючи свою не псевдо, а правдиву демократичність, намагалися ввічливо достукатися, чемно домовчатися, лагідно допроситися у влади поваги до своїх основних прав і свобод, випросити для себе того, що апріорі має належати мешканцям заявленої демократичної країни: достойного життя для себе та своїх родин. Так було донедавна… Адже основною і кінцевою точкою закипання стали прийняті 16 січня «диктаторські закони», які в кінцевому результаті перетворили Україну на не просто антидемократичну, а за оцінками західних дипломатів - на поліцейську державу.

Не хочеться обговорювати те, що й так уже десятки разів обговорювалося. Причини, приводи, ескалація напруги… Хоча, очевидно, що іноді й це буває не зайвим. Бо не зважаючи на те, що українські та світові ЗМІ в усю горлянку кричать про диктаторські перетворення, авторитарну трансформацію нашої держави, завдяки законам, прийнятим правлячою силою, Україна досі залишається частково розділеною на тих, хто ЗА і хто ПРОТИ. Та найгірше, на тих, хто досі залишається байдужим.

Проте не це на сьогодні аж настільки прикро і сумно. Не те, що громадяни, які звикли десятиліттями жити під тоталітарним гнітом і в такому ж дусі виховали своїх дітей, виліпили свій рівень розвитку свідомості та культури з елементів рабства та підданства, досі не бажають виходити з-під цього гніту. Не те сумно, що свідомі, сповнені оптимізму громадяни обрали для себе владу, яка сьогодні здатна їх знищити. А сумно і до розпачу страшно, що ті українці, які мирно, цивілізовано і з вірою в серці у світле, щасливе, правове й демократичне майбутнє для себе і своїх дітей, хотіли бути почутими і побаченими тими, кого наділили кредитом довіри, кому ввірили в руки своє майбутнє, змушені сьогодні змагатися на барикадах.

Прикро і страшно те, що люди, іменовані правоохоронцями, себто тими, хто мав би захищати права громадян своєї країни, натомість, не шкодуючи поту і крові, захищають тих, хто приймає закони, які відверто порушують ці права, тим самим, провокуючи розгортання кривавих подій в протистояннях між своїми співвітчизниками.

Сценарій нинішніх подій став очікувано-неочікуваним. Всі до останнього сподівалися, що в чинної влади, окрім збереження своїх силових та владних позицій, залишилася бодай краплина поваги до мешканців своєї держави. Адже ця влада заявляла про себе як про «ефективну» і «дієву», яка «почує кожного». Натомість маємо розгортання кривавих подій, а в пояснення – штамповані фрази, висловлені в спокійному, а часом і в погрозливому тоні, що зовсім не співвідносяться з реальним станом речей та у своїй суті не несуть конструктивізму. А відтак стає уже не просто страшно, а відверто моторошно. Бо зрозуміло, що нічого не зрозуміло! І не відомо, чи варто взагалі чекати якогось порозуміння.

Сьогодні ж кожна хвилина на рахунку. І це очевидно. Адже кожної миті страждають доведені до відчаю люди. У медійних повідомленнях щоразу збільшується кількість тих, хто пропав безвісти. Страждають також і ті, хто ще донедавна носив почесне звання правоохоронця, бійця-спецпризначенця, а сьогодні застосовують силу і зброю проти людей, які борються за свої права, за наші спільні права, бо ми одна країна.

Але ж це протистояння є наслідком тривалого мирного спротиву, це результат всезагальної втоми від невиправданого очікування, від безрезультатних зборів, віч та мітингів, над якими знущалася влада, шляхом, спершу ігнорування, далі силових методів розгону, репресій проти активістів, а ще пізніше – легалізацією своїх силових методів боротьби проти мирного населення, проти своїх громадян, які, борючись за демократію, в результаті отримують узаконену диктатуру.

Це просто абсурдні речі, якщо зважити на те, що вони відбуваються в самому центрі Європи, в центрі української столиці, і роздирають серце кожного свідомого громадянина незалежної держави. Держави, яка більше двадцяти років йде шляхом демократичного розвитку, гуманізації особистості, поваги до життя, вибору, права і свободи людини. Сьогодні – це вже справжній стан афекту, щоправда, у своєму раціональному , а не лише емоційному вияві. І не варто перекидати відповідальність, як гарячу картоплю, з рук у руки, чим зараз і займається влада з опозицією. Треба, не зволікаючи, приймати рішення, для того, щоб громадяни випустили каміння із своїх рук і змогли вхопити бодай краєчок надії, що все це було і є недаремно. Щоб убезпечити від кривавого розгортання подій кожну українську сім’ю, щоб вберегти нашу державу від кровопролиття та від спотворення диктаторським режимом.

І вже неможливо спокійно спати, їсти, споглядати новини, займатися повсякденними справами, адже на ранок прокидаєшся в іншій країні, де запроваджено заочні кримінальні провадження, переслідування за спробу добитися правди, поширюючи інформацію про безкарність тих, хто чинить безправ’я. Це своєрідне узаконення беззаконня, коли тим самим законом передбачені адміністративні арешти за право мирно відстоювати своє право… І така тавтологія невипадкова. На сьогодні ж ніхто так і не взяв відповідальність за каліцтва тих, хто відчайдушно бореться за свободу своєї країни, доведеної до відчаю.

Можна довго розповідати про холодний розум, мирне врегулювання конфлікту та своєчасність прийнятих рішень. Та на сьогодні механізм запущено. І революція уже не просто в головах, у соцмережах чи у порожніх балачках. Революція сьогодні в Україні. І сльози навертаються на очі, адже результат досягається дорогою ціною. Ціною людського здоров’я та життя. На жаль, видається, що цього не можна було оминути…








Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Новий виток Єврореволюції: немирні протести 
  ·  Результати роботи робочої групи: Клюєв, Портнов і Лукаш звинуватили опозицію в ескалації конфлікту 
Погляд
  ·  Погребінський: Льовочкін причетний до розкручування «Свободи», Кличка і Ляшка 
Поступ у Львові
  ·  Євромайдан: львівське відлуння київських подій 
Поступ з краю
  ·  Регіонали і Клюєв: надзвичайного стану не буде 
  ·  Оперативная доставка воды по Днепропетровску 
Поступ у світі
  ·  Лукашенко заявив про готовність випустити з в'язниць опозиціонерів 
  ·  Красочная сила световых букв 
  ·  Почему люди заключают фиктивные браки? 
Подія у Поступі
  ·  Атака "Беркута" і "тітушки": головні подробиці протистояння в Києві 
Тема Поступу
  ·  «Революції без крові не буває!» 
Політика у Поступі
  ·  Кличко позбавляється від попутників 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Технологический секрет bluray дисков 
  ·  Скриншоты: особенности процедуры создания 
  ·  Таможенный брокер обеспечит более эффективную ВЭД 
  ·  Стиральная машина Вosch прослужит долгие годы 
  ·  Азартный «Колобок»: как получить удовольствие не только от сказки, но и от игры? 
Спорт-Поступ
  ·  Львівські «Карпати» залишив капітан 
  ·  Сначала была цифра… 
Пост-Factum
  ·  Пенсіонер прочитав у газеті некролог 
  ·  Любая помощь в регистрации товарного знака (ТМ) 
  ·  Свадебное торжество: выбираем ведущего 
  ·  Краса і здоров'я – у правильному харчуванні 
  ·  Игровые автоматы онлайн: симбиоз приятного с полезным 
Кримінал
  ·  У Львівській області чиновника спіймали на отриманні понад 100 тис. грн хабаря 
КуПол: Новини
  ·  На Львівщині розшукують росіянина, який втік із чужими зарплатами  
  ·  AQBUX: портал політичної теорії і практики 
  ·  Рибалка: цікаве і захоплююче хобі 
Сьогодні у світі
  ·  Робот навчився перемагати людину в «камінь-ножиці-папір» у ста відсотках випадків 
  ·  Карта пам'яті 
  ·  Стимуляція мозку змусила британців рахувати в два рази швидше 
postup.in.ua
  ·  Як демократизувати економіку США  
  ·  Рахунок на біти і байти 
  ·  Наукова кулінарія