 Піти на парламентські вибори наступного року чи все таки відкласти кампанію на 2012? Для партії влади обидва варіанти мають і плюси, і мінуси. Розглянемо всі можливі варіанти.
2011 рік: розвинути успіх, «переламавши» всіх через коліно
Не дивлячись на те, що результати «регіоналів» на місцевих виборах не можна назвати мегауспішними, оскільки їм вдалося лише повторити результат Януковича в першому турі президентських виборів, ПР таки солідно «заглибилася» у владу на місцях. Тепер у неї є свої депутати практично в кожній районній раді країни. Це підштовхує керівництво партії влади до розуміння того, що своє геостратегічне досягнення слід закріпити. Причому, оперативно, поки воно не розсіялося разом з обіцянками «регіоналів».
Але проблема в тому, по якому закону проводити вибори до парламенту, пускати на округи мажоритарників або залишити нинішній пропорційний закон? Мабуть, для рішення цієї проблеми Президентом і була створена робоча група з удосконалення виборчого законодавства. Не дивлячись на те, що термін для напрацювання відповідної законодавчої бази поставлений аж до першого травня наступного року, це зовсім не означає, що у разі політичної доцільності група не зможе в екстреному порядку «народити» потрібні для проведення виборів закони.
«Коментарі» звернулися до представника Президента в парламенті Юрія Мірошниченка з питанням: чи означає удосконалення виборчого законодавства те, що на парламентські вибори пустять мажоритарників? Юрій Романович розповів, що «робоча група має цілий ряд ініціатив, - починаючи від чистої «мажоритарки», змішаної системи, відритих регіональних списків, закінчуючи закритими списками, - які будуть проаналізовані».
У той час народний депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий виразив позицію значної частини «регіоналів»: вибори повинні проходити за змішаною системою. «Я на своєму досвіді можу сказати, що якнайкращою була б система 50 на 50. Гіркий досвід Верховної Ради цього скликання показав, що наші партії - незрілі, організаційною партійною роботою в них мало хто займається, немає збудованих структур, як правило, проект робиться під одну особу», - сказав він. «Змішана система дасть можливість нашим партіям подорослішати. А в регіонах ми зможемо побачити, хто насправді є «золотим фондом».
На думку ряду експертів, змішану виборчу систему можна було «обкатати» вже наступної весни. Враховуючи можливість використання адмінресурсу з боку влади, політологи відзначають: практично всі «мажоритарники» будуть своїми. Проте в цьому контексті можливі і проблеми. У керівництва Партії регіонів немає ніяких гарантій, що депутати-«мажоритарники» будуть такими вже і слухняними. Вони, як люди небідні, завжди орієнтуватимуться на реальних господарів країни (Рината Ахметова, Дмитра Фірташа і ін.), і голосуватимуть з оглядкою на цих «брахманів» української держави.
Є й інші чинники, що гальмують вибори 2011 року. По-перше, дві передвиборчі кампанії за півроку – це величезний удар по кишенях спонсорів партії влади, які навряд чи захочуть знову розлучатися з своїми «кровними». По-друге, «регіоналам» треба розібратися з «господарством», яке вони одержали в результаті місцевих виборів. Адже тепер у багатьох будуть зайняті руки, оскільки на місцях є багато власності, яку треба буде «справедливо» розподілити. І тут – не до парламентських виборів, встигнути б «урвати».
2012 рік: відтерміновані ризики
Як повідомив в коментарі директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, «регіоналам» варто було б почекати з виборами до 2012 року. «Україну найближчим часом чекає друга «хвиля» кризи. А до 2012 року її можна було б локалізувати і вийти на певне економічне зростання. Тому, починаючи кампанію на «піку» кризи, можна не отримати тих результатів, на які розраховують в Партії регіонів», - відзначив він.
Якщо ж «регіонали» таки вирішать провести вибори наступної весни, то, на думку Кулика, їм, швидше за все, доведеться діяти в такому ж стилі, як і на місцевих виборах, що «завдасть сильного удару іміджу Президента і країни в цілому». «У принципі, провести бліцкриг в 2011 році можна, але у такому разі ставка буде зроблена на забезпечення результатів, а не на їх легітимність. Якщо працюватиме система, по якій в деяких регіонах були наперед заготовлені результати, то це, фактично означатиме згортання всіх демократичних свобод. А Україна перетвориться на країну-ізгоя. Тому рішення про проведення парламентських виборів в 2011 році буде «підставою» для Президента», - вважає політолог.
Водночас, на думку інших політологів, у відтер мінуванні проведення парламентських виборів закладені і значні ризики. Поступове «вростання» ПР у владу, а значить і у власність, традиційно приводить до внутрішніх конфліктів (а як стверджував Дарвін – внутрішньовидові конфлікти є найжорстокішими). І хоча на даний момент ці конфлікти існують на зародковій стадії, проте, вважають експерти, ближче до 2012 року, внутрішні «сутички» виринуть назовні і перетворяться на «розбори». А це сильно ударить по іміджу партії влади. Приклад «помаранчевих» показав, що поховати політичну силу просто – треба тільки, щоб в ній самій розпочався розбрат.
Не варто забувати і про відсутність мобілізуючого чинника. Адже кожні вибори – це своєрідний спосіб підтримки будь-якої політичної сили в тонусі. Тому, не виключено, що рішення про проведення парламентських виборів в 2012 році може розслабити штаби «регіоналів». Як стверджують військові стратеги, солдат без війни перетворюється на свинопаса.
Крім того, до дати виборів 2012 року «регіонали» можуть розгубити свій рейтинг, в першу чергу, з економічних причин. Причому, на «біло-синіх» територіях. Вже місцеві вибори показали, що з Партією регіонів можна успішно боротися в їх тилах. Переміг же «тимошенківець» Олександр Син на мерських виборах в Запоріжжі. Якщо зміг він, то чому би не спробувати «потоптатися» по електорату «регіоналів» й іншим. Звичайно, для цього потрібна сміливість. Але за півтора року, на тлі погіршення соціально-економічної ситуації і внутрішніх конфліктів в ПР, таких сміливців однозначно з'явитися з лишком. |
