BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Аналітика.    Інтерв'ю.    Тема.    Здоровий Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
15 квітня 2021 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум


Купол
Львів
  10:54 17-03-2021 -   Садовий розглядає "закриття" Львова через COVID  
  10:53 17-03-2021 -   Футбольні матчі збірної України зі Львова перенесуть до Києва через коронавірус  
  10:59 10-03-2021 -   У роботі громадського транспорту Львова стався збій GPS-зв'язку  
  16:17 04-03-2021 -   У Львові поліцейський вистрілив собі в голову  
  10:23 04-03-2021 -   Львівські підприємці можуть отримати 100 тис. грн на розвиток власного бізнесу  
Україна
  14:34 19-03-2021 -   Президент Литви виступив у ВР українською мовою  
  10:53 17-03-2021 -   Українські релігійні лідери публічно вакцинувалися Covishield  
  21:15 09-03-2021 -   Шевченківська премія-2021: стали відомі імена переможців  
  13:19 09-03-2021 -   Шевченко – світовий рекордсмен за кількістю пам’ятників  
  12:54 07-03-2021 -   Аварія українського автобуса в Польщі: 26 громадян залишаються у лікарнях  
Світ
  16:1 04-04-2021 -   Вулкан казино: достоинства, автоматы, режимы игры  
  15:39 10-03-2021 -   Бонусы, квесты, турниры от клуба Космолот: не пропустите интересную акцию  
  10:59 10-03-2021 -   Букінгемський палац відреагував на резонансне інтерв'ю Гаррі і Меган  
  23:26 03-03-2021 -   ВООЗ: Прогнози про перемогу над COVID до кінця року передчасні  
  23:25 03-03-2021 -   Саркозі засудили до реального тюремного терміну  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Тарас Чорновіл: Янукович уже досягнув усього, чого хотів
Мілан ЛЄЛІЧ, «Главред»
 
Тарас ЧорновілПолітик-політолог – про «любих друзів» Януковича, наступного президента, «реінкарнацію» Тимошенко, скасування політреформи, місцеві вибори.

Тарас Чорновіл – позафракційний депутат, який є членом чинної коаліції. Загалом підтримуючи її економічну політику, він виступає проти лінії партії у власне політичних чи гуманітарних питаннях. Сам себе пан Чорновіл називає радше не політиком, а політологом, людиною, яка не стільки впливає на прийняття рішень, скільки оцінює та аналізує їх.

Тарасе В’ячеславовичу, до президентських виборів ви говорили, що у випадку перемоги Януковича політична ситуація кардинально не відрізнятиметься від тієї, яка була за президентства Ющенка. Проте все інакше...

Попри те, що мої прогнози дуже часто збуваються, щодо президентських виборів я як політолог у повному програші.

Були деякі моменти, яких я не міг передбачити. Наприклад, що фракція «Наша Україна» настільки гратиметься в амбіції, настільки гризтиметься з Тимошенко. Я був переконаний, що для «нашоукраїнців» ймовірність подальшої концентрації влади в руках Януковича стане чимось абсолютно загрозливим, принаймні як розстріл, - а демократи ж об’єднуються за п’ять хвилин до розстрілу. Мої вітання дорогому Віктору Андрійовичу, який під виглядом національно-демократичних сил створив щось дуже оригінальне та комерційне.

Я знав, що у БЮТ значна частина людей вважає себе нічим не зобов’язаними Юлії Володимирівні з багатьох причин. Одні заплатили за своє місце, відкрито про це сказали і далі вже вважають, що мають повну свободу дій. Інші йшли в БЮТ із чіткими домовленостями, що вони ідуть саме у владу і не опиняться в такій абсолютно глухій опозиції, як зараз.

Але я не прораховував, що таких людей в БЮТ виявиться аж настільки багато. Я не думав, що Тимошенко зробить стільки серйозних помилок, які відштовхнуть багатьох людей з її табору.

Про які конкретно помилки ви говорите?

Перша помилка Юлії Тимошенко мала місце ще задовго до виборів, коли вона формувала виборчі списки на умовах вічного перебування при владі. Вона навіть не могла припустити, що колись опиниться в опозиції.

Друга помилка – Тимошенко відштовхнула людей, згодних побути в опозиції, вже коли переміг Янукович. Я пам’ятаю часи, коли уряд Януковича був при владі, - окремі бютівці нібито й в опозиції, але дуже легко бігали до Кабінету Міністрів і вирішували всі питання. Вона цих людей злякала своїми радикальними заявами «ми ніколи не визнаємо цього президента», «це чужий президент» тощо.

Третя помилка – це внутрішні перестановки. Тимошенко час від часу втручалась у склад своєї фракції, одних людей вивищувала, других принижувала. Пригадую, як дехто з давніх, абсолютно вірних бютівців тихенько обурювався: «Як ми можемо в цій фракції бути, коли вона весь цей непотріб понабирала?». Очевидно, бажання підтягти якусь нову команду зіграло з нею злий жарт: вона дуже багатьох своїх давніх соратників просто відкинула. І ці люди на неї ображаються.

До виборів ви говорили, що у випадку перемоги Тимошенко на Україну чекає авторитаризм. Ви і зараз так вважаєте?

Фракція Партії регіонів ще більш бізнесова, ніж Тимошенко. Тому мені здається, що перетікання депутатів у коаліцію було би подібним. З «Нашою Україною» Тимошенко швидко навела би лад, тим більше що формально «Наша Україна» була членом коаліції.

А далі все відбулося би в дзеркальному відображенні. На прохання і під певним тиском Тимошенко Конституційний суд виніс би рішення про допустимість індивідуального членства в коаліції. Партія регіонів таким чином посипалася б, велетенська кількість «регіоналів», думаю, можна було би говорити про більшу частину фракції, вступили б до коаліції. І «регіонали» кричали би про «тушки», а представники Юлії Тимошенко говорили б, що це все конституційно і законно. Все було би так, як відбувається зараз, тільки з іншими прізвищами.

Тимошенко зібрала би триста голосів у парламенті?

Юлії Володимирівні зібрати триста голосів було би простіше з однієї причини – вона занадто відверто не вдавалась би в контраверсійні теми. Думаю, вона надто сильний крен зробила у бік Західної України під час виборів. Але вона не йшла би шляхом Ющенка в цьому питанні. Ставши президентом, вона би пішла шляхом Кучми, який усім усе обіцяв, але обіцянки не виконував.

За Тимошенко був би диктаторський пресинг на бізнес, за принципом «свої – чужі». Був би жорсткий юридичний пресинг. А от про питання мови, культури, історії вона би забула, у ці питання не дуже втручалась би. От за таких обставин їй було би легше скомпонувати навколо себе триста голосів, ніж Януковичу.

А зараз Віктору Януковичу вдасться скомпонувати триста голосів? І коли це може статися?

Коаліцію в триста голосів зробити, у принципі, реально, але для цього треба позбутися занадто контраверсійних тем. Скажімо, та ж «Наша Україна» майже на межі вступу в коаліцію.

А що її утримує? Невже тільки гуманітарні питання?

Ні, ще і внутрішні проблеми. Хтось же мусить бути пастухом, який їх поведе.

Зараз зробити це намагається Жванія.

Так, але люди Кириленка, наприклад, просто не підуть за Жванією. Група Балоги теж, вони ж хочуть самі десь керувати всім, там занадто багато гетьманів. Тому на сьогодні це найголовніша проблема. Друга проблема – це жорстко антиукраїнські дії влади, які для багатьох з них, десь для третини фракції «Наша Україна», мають значення, і якраз ця третина зараз вирішальна.

Партія регіонів, привівши Януковича до влади, вже виконала свою функцію як партія?

Загалом, так. Вони зараз мають ще провести місцеві вибори. Хтось казав: що б ми не будували в цій країні, все одно в результаті виходить КПРС. Система схожа: керуюча партія, Верховна Рада як символічний орган, уряд стовідсотково підзвітний Політбюро. Але керувала не КПРС – керувала певна група товаришів з найвищого керівництва партії. Партія в повному розумінні цього слова ніякою керівною та направляючою силою ніколи не була.

Приблизно те ж саме маємо й зараз. Президент представляє партію, парламент підконтрольний партії, але партія сама жодного впливу не має. Має вплив певна група, яку можна було би назвати умовним політбюро, але в цьому політбюро дев’яносто відсотків людей теж голосу не мають. А мають ті люди, які до партії не мають ніякого відношення – той самий Хорошковський чи Фірташ. Тобто це дещо викривлена модель ЦК КПРС.

У нас уже було кілька партій влади, наприклад, СДПУ(о), НДП тощо. Відомо, в якому вони становищі зараз. ПР таке загрожує?

Есдеки й усі інші – це були партії, які хотіли бути при владі, які хотіли бути при президентові, але президент достатньо відверто дистанціювався від них усіх. Тобто Кучма цього уникав, а партії самі бігли до нього.

Сьогодні Президент, по суті, партійний. Тому партія як фетиш буде прив’язана до нього, нікуди їй дітися. Просто чим більше влади концентруватиметься у «політбюро», тим менше значення матиме сама партія, і не лише рядові, а навіть і серйозні партійці.

Хто зараз є членами «політбюро»?

Бог їх знає. Я противник розмов про якісь там зовнішні змови тощо. Але коли я дивлюся, в кого виникають проблеми, кого критикують, і хто у фаворі, то в мене відчуття дуже серйозного зовнішнього впливу.

З боку Росії?

Саме так. У мене таке враження, що сьогодні є певний російський пул, який тримається при Януковичі, і не Віктор Федорович ним керує, а він керує Януковичем завдяки досить жорсткому пресингу Росії.

Одразу після президентських виборів зуміла домінувати група Азарова-Клюєва. Все-таки вони були найближче до Януковича під час виборчої кампанії, вони забезпечили перший період фінансуванням, доки від Ахметова, очевидно, не надходили фінанси, зуміли продемонструвати свою важливість і застовпили для себе місце в уряді.

Група Льовочкіна зуби показала вже влітку: зняття Шуфрича з посади, мені здається, було демонстрацією їхньої сили. З того моменту, до речі, Янукович почав нещадно критикувати уряд. Колесников, якого всі вважають людиною, дуже пов’язаною з Ахметовим, поспіхом відновлює відносини з Льовочкіним, – це дуже показово.

«Група «любих друзів» формуватиме певні впливи на Януковича»

Для країн пострадянського простору традиційним вважається період у дев’ять місяців до першого серйозного конфлікту у владі. Цей час настане дуже скоро. Нас чекає конфлікт між окремими групами впливу, гучні відставки тощо?

Ми це вже спостерігаємо. Тихе з’їдання уряду, його дискредитація поволі йде, уряд ще має можливість десь кусатися, десь відбиватися.

Думаю, можливі такі варіанти розв’язки. Перший – Янукович врешті-решт гримне на всіх, примусить їх трошки стишитися й перестати воювати одне з одним, або зажене це так глибоко, що ми не будемо зовні навіть бачити знаків. Цей варіант свідчитиме, що він все-таки є достатньо сильним лідером, але це не дасть відповіді, хто і чим керує у владі.

Другий варіант – а-ля Ющенко, коли Янукович відправляє у відставку Кабмін, виганяє всю групу Льовочкіна, Хорошковського й усіх інших.

І Азарова?

Виходить, що так. Я не думаю, що це буде цілком варіант Ющенка. Азаров або зосередиться на партійній роботі, або очолить Нацбанк. Він сам напише заяву й сам піде, його ніхто не виганятиме. Така спонтанність і жорсткість реакції не дуже типові для Януковича, він таких речей не любить, але це принаймні означатиме, що він повністю керує ситуацією. Інша річ, чи він господар своїх думок, чи може мудро прораховувати наступні кроки...

Просто ми вже знатимемо, що він, як і Ющенко, «пасічник», любить по закордонах поїздити, посидіти в Межигір’ї, але коли бачить, що вже повний «завал», що команда пересварилась, може дати по руках одним і іншим.

І третій варіант – відправляють у відставку уряд, а «любі друзі» залишаються. А це означає, що російський вектор, російська карта справді тут лягла.

Ви говорили про «господаря своїх думок». Хто зараз має найбільший вплив на Януковича? Ганна Герман?

Та ні, ну які впливи можуть бути у Герман? Хіба що насолити комусь, «накляузничати» - мабуть, так. І не більше. Вважаю, вона добре робитиме свою кар’єру і завжди буде на плаву, але не думаю, що вона формує думки Януковича.

Гадаю, все-таки група «любих друзів», Льовочкін можуть формувати певні впливи... Але там теж є своєрідне перетягування канату. І якщо в якийсь момент для того ж самого Льовочкіна Хорошковський стане певним тягарем, то Хорошковсьий зникне. Але якщо Хорошковський набере більше сили, то, можливо, зникне Льовочкін. Тому, хто формує позиції Януковича, мені сказати важко. Формування його позиції зараз відбувається все-таки з акцентом на зовнішню політику, в основному нею він і займається.

А в зовнішній політиці потихесеньку діє певний російський вектор. Західний вектор вихолощується, хоча і досить активно демонструється. Скажімо, візит до Німеччини був пустопорожній. Візит до Китаю цікавий, але в основному декларативний, є результати лише з окремих економічних питань, стратегічних здобутків ми там не отримали.

А хто може обмежувати свободу дій Януковича?

Російський вплив дуже сильний. До недавнього часу на нього був дуже сильний вплив американського чинника, неймовірно сильний. Більший, ніж будь-хто може припустити. Але американський фактор, особливо тепер, треба співставляти з економічними рішеннями. Обама втратив інтерес до України, вона для нього є вторинною, тому, думаю, американці тут Януковича втратили. Європейські впливи — навряд. Внутрішні фактори ж мають постійну підтримку російського вектора.

А щодо бажання вчиняти певні дії – Янукович є людиною, у якої все склалося. Він хотів двох речей: з одного боку, сатисфакції, з іншого боку, нормальної влаштованості в житті. Він – людина, у якої життя почалося з бідності, з тюрми, врешті-решт, із важкої роботи. Йому хочеться самореалізації, хочеться комфорту, хочеться затишку, й щоби його поважали. Він це отримав.

Тобто Віктор Федорович досягнув того, чого хотів?

Мені здається, він досягнув абсолютно всього, чого хотів. І для нього головне, щоб його зараз не чіпали. І щоб не було якихось проблем, які б могли потім десь болісно відгукнутися. Межигір’я є, тенісні корти там є, басейни є – все є. Його туди тягне, а його кудись смикають. Сатисфакцію він отримав, перемігши на президентських виборах, – це майже повна сатисфакція.

Завершити сатисфакцію він намагається якраз через цей зовнішній вектор. Він їздить, його зустрічають як главу держави, йому подають руку, його президент Америки зустрічає, президент Росії. Тому він сьогодні лінується входити в серйозні внутрішні проблеми, а так активно їздить по закордонах. Оце ще те єдине доповнення, якого йому бракувало. Хлопець, який вийшов із таких низів, раптом стає вхожим до найвищої еліти світу. В Україні вже немає тієї руки, яку йому ще хотілося би час від часу потискати. Тому мені здається, що далі – пасіка…

Але поки до пасіки справа ще не дійшла, вам не здається, що з Януковича намагаються зробити Брежнєва: «куточки Януковича» в школах, дитячі вірші про «нашого лідера» тощо. Ми рухаємося до застою і авторитаризму, як в Росії чи Білорусі з усіма їх атрибутами?

Складне питання. Тим більше, ми раптом побачили, як легко все переламати. Я знав дуже багатьох білоруських опозиціонерів, знав усіх лідерів незалежної Білорусі від Біловезьких угод. І коли раптом у один прекрасний момент Лукашенко стає при владі, вважалося, що маятник трішки хитнувся, але зміни незворотні. І тут раптом усе стало зворотнім. Усі сиділи з роззявленими ротами й думали: Боже, а чому ж у них у Білорусі такі нетверді основи демократії, що одним помахом все зламалося. Тоді ми собі вигадали версію, що в білорусів були дуже тендітні корені державності, Україна ж усе-таки постійно боролася за незалежність.

І тому, мовляв, не було в них такого стрижня, і тому в Білорусі могли будь-які завоювання бути знищені. А в нас, здавалося, такого не може бути. А зараз дивимося, все теж змінюється, і так легко ламається. Я пригадую 2001 рік, кучмівський режим, коли ми приходили в гуртожитки й казали: студенти, пішли! І студенти йшли. Ніхто не боявся, вони йшли на мітинги, їх там фотографували, але вони не боялися. Як когось пробували чіпати, то весь Львів чи Київ студентський піднімався на захист.

А зараз показовий момент – Олесь Доній домовляється, що він виступить перед студентами в якомусь університеті, а ректор забороняє. Він тоді до студентів звертається й каже: давайте тоді перед сходами до університету демонстративно зустрінемося. А студенти відповідають: а може, не будемо сердити ректора, нам же тут учитися, й у нас будуть проблеми…

Тому ймовірність авторитаризму, в принципі, дуже висока. Можливо, єдиний запобіжник – Україна таки не Росія. Спадковість чи незмінність влади в Україні все-таки не є настільки можливою, і рано чи пізно Януковичу доведеться піти. І скоріше за все, чим більше буде закручування гайок, тим раніше. Тому що скористатися максимально сильною владою захочеться й іншим, і вони знайдуть механізми.

Я дивлюся на нинішню владу та нинішню опозицію, й у мене таке враження, що скидати Януковича, протиставлятися йому й очолювати народний гнів буде не Тимошенко, не Луценко, не Кириленко, не ще хтось із їм подібних, а якась група, яка швиденько в певний момент, відчувши, що вже починає пахнути смаженим, якимось голодним бунтом, умовно кажучи, виокремиться з партії влади.

В Україні, коли розпочнуться вже мітинги по п’ятсот тисяч осіб загалом по Україні, чи п’ятдесят тисяч в самому Києві, у владі швидко викристалізується головний центр опозиції. Це буде квазіопозиція, це швидше можна буде називати державним переворотом, наприклад, як переворот Ющенка проти Кучми у 2004 році. Це було те саме середовище, яке раптом виокремилося з партії влади та швидесенько-швидесенько все взяло в свої руки.

Щодо прикладу зі студентами – виходить, люди зараз більше бояться, ніж за Кучми?

Справа не тільки в тому, що бояться, а справа і в тому, що люди розчаровані. У 2004-му не боялися виходити протестувати, хоча ніякого мільйона, зрозуміло, в Києві не було, двадцять п’ять – тридцять тисяч стояло на Майдані. Але все ж таки виходили, можливо, дехто за гроші, але в основному за віру.

А зараз такої віри вже нема?

А зараз віри вже немає, а страх є… Віра перемагає страх, іноді гроші перемагають страх. А віри немає, і грошей теж уже немає, а страх є…

Тобто Майдану вже не буде?

Думаю, буде щось інше. Ющенко заклав основи того, що втратилася віра в юридичний, правовий, конституційний спосіб протистояння будь-якому свавіллю. Просто Ющенкове свавілля було, як правило, свавіллям «любих друзів», свавіллям податкової. Так само, як зараз Хорошковський забирає частоти у «5 каналу» й ТВі, Порошенко в 2005 році абсолютно аналогічно чинив з НТН тощо. Ми вже забули, як журналісти НТН виходили під Секретаріат Президента, били телевізори…

При Кучмі суди теж були залякані, й Медведчук (глава Адміністрації президента Леоніда Кучми. – Ред.) на них тиснув, але суди досить часто виносили рішення всупереч бажанням влади. За Ющенка суди перестали виносити рішення всупереч владі. Виносили тільки те, що було схвалено.

Ті ж самі студенти розуміють, що їх ніхто не захистить. Ви бачили, щоб опозиція активно захищала, скажімо, телеканали? Я не бачив. Я бачив Олега Медведєва на ТВі, який виправдовувався й казав: «А чому ми будемо туди сунутися? Краще не треба. А взагалі, якась участь опозиціонерів тут до чого? Це ваші комерційні справи, якщо опозиція сюди полізе, це тільки може вам шкоди завдати».

Але я не хочу звинувачувати лише Януковича, його, мабуть, можна було би звинувачувати лише в тому, що він продовжує справу Ющенка.

«Влада вже не дуже й хоче скасовувати політреформу»

Найбільше розмов зараз точиться довкола скасування політреформи. Конституційний суд її напевне скасує, але якими будуть наслідки такого рішення?

Тут може бути два варіанти: або судді дістануть вказівку стовідсотково підтримати генеральну лінію, і вони її підтримають. Або прийде інша вказівка: хлопці, якось викручуйтеся, але так, щоб у нас гонор зберігся. КС вже подарував нам кілька прикладів документів, коли кожен читає й розуміє, що він переміг. Пригадуєте, коли планувався розпуск Верховної Ради в 2008 році, КС виніс певне рішення, але всі прочитали це по-своєму. Тимошенко – по-своєму, Янукович – по-своєму. Але в кінцевому рахунку нічого не сталося.

У мене є підозра, що зараз теж може бути такий варіант. КС винесе вердикт, що закон №2222 був прийнятий з порушенням, у зв’язку з чим він не є чинний. Але до набуття новою редакцією Конституції чинності оскарження не відбулося, тому Конституція існує, а закону, який вносив у неї зміни, вже не існує. У зв’язку з цим або не настає жодних правових наслідків, або другий варіант: Верховна Рада у зв’язку з цим зобов’язана буде щось зробити.

Що може зробити Верховна Рада? Триста голосів зібрати зараз навряд чи можливо...

Їх можуть зібрати, але в мене таке відчуття, що їх сьогодні вже не дуже й шукають саме під це голосування. Вже ніхто не перетягує людей навмисно із БЮТ, вже ніхто заманливих пропозицій НУНС не робить...

Але чому, адже влада хоче скасувати політреформу?

Думаю, вони вже не дуже й хочуть. Коли витягли ідею про скасування політреформи? Одразу після президентських виборів. У той момент, коли у Януковича рейтинг після виборів пішов вище від того, який він здобув на виборах, коли вся влада йшла до рук, і розумілося, що все ж може бути. Зараз де-факто він має це все, але рейтинг його іде вниз. І чи є сенс робити те, що потім може допомогти комусь іншому? Віктор Федорович повинен розуміти, що законсервувати владу, як у Росії або в Білорусі, й зберегти її в своїх руках навічно не вдасться. Прийде хтось наступний.

Більше того, Партія регіонів показала, що вона може бути дуже сильною і в опозиції, це партія, яка може заблокувати все у Верховній Раді, доведе президенту, ким би він не був, що він повинен з нею рахуватися, потім доведе, яка вона йому корисна, і обніметься в екстазі з ним, так як це з Ющенком сталося восени 2005 року, коли було підписано меморандум про співпрацю з опозицією. Для Віктора Януковича це все реально, але за умови, що не буде скасована діюча сьогодні Конституція.

Якщо у президента будуть повноваження 1996 року, то, скажімо, в 2015 році, або й раніше, коли влада знову зміниться, Янукович, можливо, сидітиме у в’язниці за зловживання цими повноваженнями. А якщо повноваження будуть нинішні, він спокійно буде при владі і, залишаючись навіть в опозиції, буде запитаним новою владою.

А хто може бути зацікавлений у поверненні до Конституції 1996 року? Я, чесно кажучи, не бачу. Нині діючий уряд? Для них це катастрофа. Діючий на сьогодні парламент, діюча коаліція? Для них це дуже серйозна проблема. Оточення Януковича? От щодо них виникають певні питання, але Бог його знає… Якщо уряд буде підзвітний напряму президенту та роль Адміністрації відповідно де-факто зросте до небес, от тоді ці люди матимуть набагато більші впливи. Для них скасування реформи хоча би на якийсь період є, безумовно, корисним. Тому можливо, що вони це проштовхують. Але це припущення.

А хто ще може стати наступником? Тимошенко колись зможе стати президентом?

Тимошенко може відроджуватися як фенікс, тому списувати її не можна, але Юлія Володимирівна сьогоднішня не буде президентом уже ніколи. Лише після політичної реінкарнації, коли все зміниться дуже кардинально.

Що вона мусить для цього зробити?

Для початку – повністю порвати з існуючим сьогодні проектом, можливо, навіть спровокувати, щоб її на нетривалий час ув’язнили, але ненадовго, потім фактично припинити існування нинішньої «Батьківщини», повністю почати щось нове. Зараз відбувається ніби внутрішня чистка партії за принципом «ідіть усі»: от двері відкриті, і щоб я вас нікого ніколи більше не бачила. Але якась певна група залишається, ця група може бути досить нечисленна, яка ще з «Громади» з нею іде, й після того в певний момент вона виринає зовсім із новим проектом. Зовсім із новою назвою, як «Громада» свого часу перетворилася на «Батьківщину». Стартова позиція буде на рівні 2002 року. Нова політична сила в парламенті набере 6-7%, можливо, навіть менше, потрошку завойовуватиме плацдарм тощо.

Але якщо вона піде методом реінкарнації, то дуже не скоро, років через десять як мінімум знову вийде на високу орбіту.

А хто стане президентом у 2015 році?

Із нинішніх лідерів опозиції я нікого не бачу, всі вони якісь нещасні, слабкі, немічні. Думаю, велика ймовірність, що якась із груп, які сьогодні при Януковичі, в певний момент виокремиться і вчинить бунт.

Щодо Тігіпка я сумніваюся. Хоча, якщо розглядати варіант, що йому вдасться тримати серединку, з одного боку бути ніби й при владі, маючи доступ до всього, з іншого боку, все ж таки не занадто забруднюватися, щоб виглядати як певна альтернатива, в якийсь момент, коли його кандидатура буде потрібна, карта Тігіпка може зіграти.

Але дуже велика ймовірність, що це може бути хтось із тих, хто сьогодні дуже близько до Януковича.

Хто це може бути?

Виникнути може Азаров, може виникнути ще хтось. Умовно кажучи, це буде хтось а-ля Шуфрич: людина, яка була дуже близька, дуже-дуже віддана, і яку дуже брутально відкинули. Тобто, скажімо, Азаров, якого дуже брудно викидають з уряду.

Але багато хто казав, що Янукович поставив прем’єром Азарова, тому що той не складатиме йому конкуренцію.

Ще раз кажу: я не бачу кандидатури, тому я його й назвав.

А решта опозиціонерів, крім Тимошенко: Яценюк, Кириленко, Тягнибок?..

Та ні. Можливо, хтось із них підніметься трошки. Але, мені здається, ніхто з них зірок з неба не хапатиме. Навіть якщо зараз хтось із них трошки ще кукурікає, то скоро почнуть квоктати.

То можливий другий президентський термін Януковича?

У мене відчуття, що все-таки другого терміну не буде. Що хтось із нинішнього середовища «регіоналів» здобуде перемогу, незважаючи на те, що сьогодні є постаттю, яка виглядає смішно.

На місцевих виборах процес монополізації влади «регіоналами» завершиться, чи опозиція дасть бій?

Ні, опозиція ніякого бою не дасть, опозиція дуже тихенько шукає, де ще хоча би трошки закріпити якісь маленькі плацдарми, щоб до кінця їх не втратити. Місцева влада перестала бути чинником політичним, а стала чинником кримінальним. От чому я дуже спокійно відреагував на скасування райрад у Києві. Я знаю, чим вони займаються. Це повна брехня, що вони там допомагають людям, що вони ближче до них. Будь-який відділ райадміністрації ближчий до будь-якого звичайного киянина, ніж депутат райради.

По всій Україні відбувається те саме. Що я, не знаю депутатів обласних рад? Вони ненавидять своє партійне керівництво, але мусять йому підігрувати, тому що їм треба застовпити місця в списку, щоб потім ще раз потрапити в раду. Решту часу вони бігають до місцевого керівництва та випрошують для себе якісь преференції, і що там ще можна подерибанити.

Тим більше що зараз земля все одно стане товаром. І в цей момент посади в обласних радах стануть настільки значимими та цінними, такими дорогими… І всі вони рвуться туди заради цього, більше нічого абсолютно їх не цікавить. І тому партіям треба застовпити місця, щоб хоча би із двадцяти людей, які пройдуть до обласної ради за списками, хоча би половина зі своєю рідною партією ділилися. Оце і є той розрахунок.

Тому для мене вибори до місцевих рад, чесно кажучи, мають дуже мале значення. Я би їх оцінив хіба що за одним політичним чинником. Якщо на цих виборах, незважаючи на всі адміністративні впливи і тиск Партії регіонів, вона зазнає дуже серйозних електоральних втрат, це буде для неї дуже доброю наукою. Можливо, після того вони почнуть робити набагато менше помилок. Тому добре було би, якби Партія регіонів на місцевих виборах програла – але не тому, що тоді до влади на місцях прийдуть чесніші. Прийдуть такі ж злодюжки, що від «регіоналів», що від БЮТ.








Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Реформами по Україні 
Погляд
  ·  Вибори: чесні, прозорі, вільні? КОМЕНТАРІ 
Поступ у Львові
  ·  Дві "Батьківщини", два списки і низка звинувачень 
  ·  На посаду мера Львова уже є сім кандидатів 
  ·  Львів через борги відключили від газу 
  ·  Львів нарешті має генплан 
  ·  У двох львівських газетах змінилося керівництво 
Поступ з краю
  ·  Кравченко не "замовляв" Гонгадзе? 
  ·  Кучма побоюється неадекватного президента 
Поступ у світі
  ·  Лужкова таки пішли 
  ·  У Європі почалися масові вуличні виступи 
  ·  Сильвіо Берлусконі завоював підтримку парламенту 
  ·  Уго Чавес заявив про підготовку до запуску Венесуелою ядерної програми 
Аналітика
  ·  "НУ" і що?.. 
Інтерв'ю
  ·  Тарас Чорновіл: Янукович уже досягнув усього, чого хотів 
Тема
  ·  50 вузів втратять статус «Національного університету» 
Здоровий Поступ
  ·  „Один день пішки заради життя” 
Спорт-Поступ
  ·  Бразильці "Шахтаря" громлять "Брагу" 
Пост-Factum
  ·  В Австралії проведуть "скачки" дівчат в бікіні 
  ·  Фермер виростив три мільйони гарбузів 
  ·  Кемерон поставив рекорд з режисерського заробітку 
  ·  Стиль, кіно і музика 
  ·  Батько і син знайшли один одного через 37 років за допомогою Facebook 
  ·  Професійний інформатор 
Кримінал
  ·  Прокуратура знайшла у Львові 66 “лівих” літніх майданчиків 
КуПол: Новини
  ·  Оперативні новини зі Львова 
  ·  Мій малюк 
  ·  Новини високої культури 
Сьогодні у світі
  ·  Стильний світ 
  ·  Творці гри FarmVille оцінили себе в 4,6 мільярдів доларів 
  ·  Хакаський підліток убив секретаря виборчкому через розлучення батьків 
  ·  Кімнатні рослини 
  ·  Google допоможе телеглядачам виходити в інтернет 
  ·  Цікаві новини у світі 
postup.in.ua
  ·  Що пишуть про Україну західні ЗМІ 
  ·  IT-клуб: новини технологій 
  ·  Любовний роман про Анну Франк обурив її родичів 
  ·  Холлі попалася на кокаїні 
  ·  Економічні новини 
  ·  Медична планета 

Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії
ШОВБІЗУА: Новини шоу-бізнесу

Партнери
 
Новобудови Львів
 
 
Суспільно-гуманітарний консорціум "Генеза"
 
 
Центр політичних досліджень
 
   
Філософський факультет ЛНУ
 
Комп'ютерний експерт: новини високих технологій   
Інтерактивні технології громадянської освіти
 
Стиль, музика і кіно   
Суспільно-гуманітарні студії
   
Науковий всесвіт
 
   
Незалежний культурологічний журнал Ї
 
   
   

Галицький інтелектуальний сепаратизм
   
 
   
Реклама
 
   
МЕТА - Українська пошукова система