|
|
|
|
Арт-Поступ »
ДНІ КРАКОВА
|
|
|
|
|
Світ, створений співпрацею |
|
|
| Яким ГОРАК |
| |
Доброю традицією вже стала співпраця Львівського хору “Ґлорія” (керівник Володимир Сивохіп) із польськими музичними колективами. Значущості цьогорічного спільного проекту “Ґлорії” з польською капелою “Краков’єнсіс” у рамках фестивалю “Віртуози” додавала святкова нагода: ораторією Гайдна “Створення світу” започатковували цикл акцій “Дні Кракова у Львові”.
Гайдна вважають творцем класичного сонатно-симфонічного циклу, таким собі “веселим дідусем”, який, працюючи в капелі угорського князя Естергазі, змушений був до кожної нагоди представляти новий симфонічний твір.
Духовні ж твори композитора, зокрема ораторії, оминалися увагою. Проте саме вони найповніше розкривають сутність Гайдна як мислителя, який зворушує глибиною віри. Невипадково саме за духовні композиції Т.Шевченко назвав його музику божественною. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Картотека сумління і віри |
|
|
| Галина КАНАРСЬКА |
| |
Десь на маленькому острівку, в місті, де немає води (і звідки беруться такі асоціації?!), у затишному куточку Львова живе Польський театр. Живе давно, час від часу збуджуючи дрімаючий Львів театральними одкровеннями. Ось і зараз у весняному буянні квітів на нас чекала театральна провокація від польського драматурга Тадеуша Ружевича і керівника Польського театру Збігнева Хшановського, який виступив у виставі “Картотека” в трьох іпостасях: режисера, сценографа і виконавця головної ролі.
Дивна річ відбувалася на крихітній сцені Польського театру: фантасмагоричні тексти Ружевича перетворювались у філософське світовідкриття людини, у її несподіване для самої себе фатальне одкровення, у волання людського болю і самотності. Сценографія на крихітній сцені до щему знайома: у кожному галицькому помешканні знайдеться маленький її відбиток. Шафи, як казкові феї, – перепустка у той потойбічний світ. У світ ірреальний, у який можеш повернутися лише чуттям серця.
Із цього ірреального світу приходитимуть до Героя (Збігнев Хшановський ) його Батьки ( Лідія Чжановська – Ільку, Віктор Лафарович). Герой намагатиметься поділитись із ними своїми дитячими таємницями, але слова його зависнуть між часом і простором, дитячі таємниці залишаться таємницями. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Десятиріччя “Перпетум мобіле” |
|
|
| |
| |
Насиченою різностильовою програмою від бароко до нашого часу в рамках фестивалю “Віртуози” відзначив десятиліття камерний оркестр “Перпетум мобіле”. Кожний ювілей – це своєрідне підбиття підсумків під зробленим, погляд на пройдену дорогу. Визначити основні напрямки роботи оркестру допоміг читачам “Поступу” незмінний керівник оркестру – професор Георгій Павлій.
– Як зародився колектив?
– Це була ініціатива студентів, яких не задовольняв рівень симфонічного оркестру. Вони бачили, що в той час існував і функціонував оркестр, організований Олександрою Деркач. Окрім цього, 1991 року я організував камерний оркестр педагогів (там були також музиканти з філармонії), який виконав “Сім слів Христа...” Гайдна. Багатьом студентам це сподобалося, і вони виступили з ініціативою створення студентського камерного оркестру. Із такою ініціативою погодилася тодішній ректор консерваторії Марія Крушельницька, а я із задоволенням став керівником оркестру. Уже 1992 року ми дали перший концерт.
– Чи пов’язана назва оркестру з його мистецьким спрямуванням? |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Запрошення до танцю |
|
|
| Марта РОДІОНОВА |
| |
|
Із численних мистецьких фестивалів, якими неповторно квітне травневий Львів, “Ритми часу” – чи не найулюбленіша всеукраїнська імпреза для тих, хто сам любить танцювати, і для тих, хто любить милуватися запальним танцем. Уже п’ятий рік поспіль сцена Львівського палацу культури учнівської молоді дає можливість продемонструвати мистецтво сучасної естрадної хореографії колективам із різних регіонів України. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
