|
Літо, відпустки. Нічого особливого не відбувається. Хіба що депутати поб'ються, та й то якось ліниво, непереконливо. Явно у передчутті парламентських канікул. А писати про щось треба. Ще ніколи так не було, щоб газета вийшла, а в ній надруковано: "Позаяк нічого не відбулося, то ми залишили шпальти порожніми." Спробую і собі написати ні про що. Есе називається. Наприклад, про губернаторів. Ви думаєте коли у них немає виборців, то й життя їм легке? Помиляєтеся. Виборці у них є, правда, лише один. Зате який! Сам Президент! Вимогливий -- захоче, призначить, захоче відкличе. Просто джерело народовладдя. Важко йому догодити. З одного боку, треба демонструвати успіхи. Але так, щоб не зробитися популярнішим за нього. Гарант цього не любить. Гнівається. Треба бути мудрішим, але так, щоб не виглядати мудрішим за нього. А це взагалі непосильний тягар. Треба бути відданим і цю відданість демонструвати, але при цьому не перетворюючись на цілковитого лакизу. Бо запідозрить, що крадеш і не ділишся. От і формулюють політологи в такому дусі, що губернатор повинен бути економістом у політиці, дипломатом в економіці і політиком в АПК. Іншими словами, він повинен бути ні риба ні м'ясо і зливатися з асфальтом. Тоді, можливо, не проженуть. Ну що ж, як колись казали "який завод -- такі і бомби". |
