|
Здавалося б - час невблаганний. Він рухається, біжить, конає, зупиняється, мовчить, повертається! Ти здригаєшся... Хто Ти? Хто Ми? Хто Це? І що це? Сліпота, безвихідь, відчай, віра, казкове мереживо з пустоти, духовність у бездуховності, спогад без пам'яті, любов без тепла із вкрапленням видумки для повної гармонії світу із часом, природи душі із природою безмежності, безкінечності краси у в сіх її проявах на всіх етапах життя. Так, це - Ти, це-Я, а ми - це час, вихор, буря, шаленство, що наздоганяють, ідуть поруч, мчать на крилатому коні, випромінюючи якусь таємничу силу, що здатна розбудити найпотаємніші закамарки всього єства і оживити кожен камінчик нашого старого міста. |
