1 листопада розпочався завершальний етап епопеї з акцизними марками. Саме із цього дня, відповідно до постанови Кабміну, заборонено продавати алкоголь та тютюн зі старими акцизними марками. І вже через тиждень перший заступник голови ДПА Олексій Шитря зібрав прес-конференцію щодо введення нових марок акцизного збору.
Олексій Шитря повідомив про перші позитивні результати "новоакцизної" кампанії. За його словами з 1 липня (з моменту введення в обіг марок нового зразка) "алкогольний" акциз збільшився на 31,6%, а "тютюновий" -- на 32%, що свідчить про "очищення" ринку від підпільної продукції. Перший заступник голови ДПА також повідомив про успішний перебіг інвентаризації обклеєної старими марками продукції.
Шитря зазначив, що введення акцизних марок нового зразка в жодний спосіб не мало б спричинити подорожчання згаданої продукції, оскільки вартість цих марок дуже низька (приблизно 0,1 копійки), -- повідомляє аґентство ForUm. Тож випадки подорожчання алкоголю і тютюну в окремих роздрібних торгівців можна пояснити лише їхньою самодіяльністю, а зовсім не "марковими" нововведеннями.
Перманентне обговорення сьогоднішніх проблем і окреслення стратегічних напрямів розвитку того чи іншого реґіону чи сектору економіки -- це одна із шкідливих звичок наділених владою і повноваженнями наших співгромадян.
У п'ятницю відбувся "круглий стіл" на тему "Перспективи розвитку банківської системи Львівщини до 2010 року", участь в якому взяли науковці та практики-банкіри. Одним з організаторів акції був Львівський банківський інститут, співробітники якого і займалися дослідженням стану банківської системи нашої області. Вони також розробили програму розвитку банківського сектору Львівщини, обговорення і вдосконалення якої було основним завданням учасників дискусії. Згадана програма увійде до стратегії соціально-економічного розвитку Львівщини, над якою зараз активно працює облдержадміністрація разом з Інститутом реґіональних досліджень НАНУ за фінансової та консультаційної підтримки DFID (Департаменту міжнародного розвитку Британського уряду).
Минулого четверга завершив роботу українсько-шведський бізнес-форум, участь в якому, крім представників бізнес-кіл , приймали й представники влади обох країн. На форумі обговорювали торгово-економічні можливості України і механізми поглиблення інвестиційного співробітництва між обома країнами.
Президент Торгової палати Стокгольму Петер Егардт наголошував на інвестиційно-економічній привабливості України та необхідність посилення шведської присутності на українському ринку. За його словами, "Україна -- це держава, в яку можна і необхідно інвестувати кошти".
Голова Федерації роботодавців України Анатолій Кінах засвідчив готовність вітчизняних підприємців до серйозного партнерського співробітництва із шведськими колегами. На його думку, найперспективнішим на даному етапі виглядає співробітництво в агропромисловому і паливно-енергетичному комплексах, транспортній інфраструктурі, у банківській і телекомунікаційній галузях, житлово-комунальній сфері і енергозбереженні, у малому і середньому бізнесі.
Німецький концерн Leoni розпочав будівництво заводу з виробництва електрообладнання для легкових автомобілів у Закарпатській області. Про це повідомив Українським Новинам представник міської адміністрації Ужгорода Закарпатської області. "Заклали перший камінь", -- сказав він. За словами представника міської адміністрації Ужгорода, будувати розпочали наприкінці жовтня. Як повідомляло аґентство, Leoni заявляв про намір побудувати в Закарпатській області завод з виробництва електрообладнання для легкових автомобілів за 30 млн євро. Концерн уже побудував один завод з виробництва електрообладнання для легкових автомобілів у Стрию (Львівська область) за 40 млн євро. Leoni належить до найбільших виробників кабельних комплектів і вузлів електронних приладів, постачаючи устаткування компаніям General Motors, Porsche і Philips.
