BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Подія у Поступі.    Точка зору.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
25 червня 2020 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  12:32 12-07-2020 -   Львівщина, Рівненщина та Закарпаття мають найбільшу кількість заражень за добу  
  12:31 12-07-2020 -   З рахунків львівського агентства нерухомості викрали 6 млн грн  
  10:58 12-07-2020 -   На Донбасі загинув 31-річний екс-депутат Жидачівської райради Тарас Матвіїв  
  10:22 12-07-2020 -   Рава-Руська увійде до складу нового Львівського району  
  10:3 27-06-2020 -   На Львівщині вже понад 5000 хворих на COVID-19  
Україна
  12:43 12-07-2020 -   ПЦУ і УПЦ відмовилися проводити хресну ходу цьогоріч  
  12:32 12-07-2020 -   Вже відкрились 86% кафе та ресторанів від докризового рівня  
  10:22 12-07-2020 -   Мовний омбудсмен очікує від Кабміну програму розвитку мови  
  10:21 12-07-2020 -   Зеленський радіє одужанням від COVID-19: дії влади були правильними  
  10:21 12-07-2020 -   Кремль відповів Зеленському: Росія Медведчука не фінансує  
Світ
  12:39 12-07-2020 -   Іран назвав нову причину катастрофи літака МАУ  
  10:57 27-06-2020 -   ЄС не відкриватиме кордони для українців з 1 липня  
  19:6 26-06-2020 -   Лукашенко збирається змінити конституцію Білорусі  
  11:58 23-06-2020 -   Один із регіонів Іспанії посилює карантин через нові спалахи коронавірусу  
  10:16 13-06-2020 -   Єрмак у Франції обговорив Мінський процес та візит Макрона до України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Потоп у Карпатах: хто винен, чи що робити?
Потоп у Карпатах: хто винен, чи що робити?
 
Президент Володимир Зеленський обіцяє допомогти людям, які постраждали від повеней у західних регіонах України.



Про це йдеться у відеозверненні Зеленського: Хочу висловити щирі співчуття родинам загиблих під час негоди й повені на заході країни. Інших постраждалих громадян хочу запевнити – держава не залишить вас у біді. Ми обов’язково відновимо зруйновані дороги, мости та іншу інфраструктуру. Обов’язково вирішимо питання житла: або відновимо зруйноване, або знайдемо нове.

Президент пообіцяв виділити фінансову допомогу. Каже, що кошти обов’язково знайдуть, хоча для цього знадобиться "не один мільярд гривень".

Нагадаємо, на Івано-Франківщині 2 людини загинули і одна вважається безвісти зниклою через негоду в області.

Внаслідок негоди в області підтоплені кілька сотень господарств.

Раніше сьогодні стало відомо, що Державна комісія ТЕБ і НС під головуванням прем’єра Дениса Шмигаля ухвалила комплекс заходів з подолання наслідків стихії в західних областях України.

Про це повідомляють пресслужба Кабінету міністрів та сайт Офісу президента.

Зокрема, передбачається: постійний моніторинг гідрологічної обстановки на річках регіону з метою вчасного вжиття запобіжних заходів, організація всебічного життєзабезпечення постраждалого та евакуйованого населення; нагляд за санітарно-епідеміологічною обстановкою, аби не допустити спалахів інфекційних захворювань через забруднення колодязів.

Крім того, до 1 липня повинні організувати обстеження зруйнованих та пошкоджених будівель та дорожньої інфраструктури для встановлення розмірів нанесених збитків та визначення обсягів коштів для їх відновлення, а постраждалому населенню надати фінансову допомогу від держави.

Міністерству внутрішніх справ доручили організувати охорону об’єктів критичної інфраструктури, будівель та майна людей, яких евакуювали з небезпечних територій.

А ДСНС – спрямувати зусилля на збереження інфраструктури, зокрема мостів.

Шмигаль також повідомив, що 25 червня відбудеться позачергове засідання уряду, на якому розглянуть питання ліквідації наслідків негоди, зокрема, і щодо виділення коштів.

Водночас президент Володимир Зеленський вимагає від уряду "знайти системне рішення, щоб вирішити питання раз і назавжди, а не щороку втрачати людей та гроші".



За його словами, Україна щороку витрачає на ліквідацію наслідків негоди від 500 до 800 мільйонів гривень, а цього року ці витрати, ймовірно, становитимуть більше мільярда гривень.

Тому президент вимагає "зайнятися укріпленням берегів річок, щоб укріпити береги Дністра, Тиси, щоб вирішити це питання раз і назавжди". На його думку, "треба розробити справжню велику програму із залученням іноземного досвіду".


Тим часом прем’єр-міністр Денис Шмигаль впевнений, що захисні споруди, які побудували після повені 1998 року на Закарпатті, наразі приносять багато користі.

Пр це він розповів під час брифінгу: "У Закарпатській області при загрозі такій самій, яка була у 1998 році, наслідки набагато легші. Тому що в той час були інвестовані великі гроші, збудовані правильні водозахисні споруди, дамби, укріплення, і сьогодні Закарпатська область трошечки легше переносить цю трагедію".

Він також радить людям, які живуть в цих регіонах, страхувати своє житло.

Повінь на Закарпатті 1998 року – стихійне лихо, причиною якого стали інтенсивні дощі 3-5 листопада. Вийшли з берегів річки, які підтопили майже 120 населених пунктів. У зоні стихійного лиха опинилося близько 350 тисяч людей.

Тим часом Денис Шмигаль наголосив, що причиною підтоплень в Івано-Франківській області є велика кількість опадів, з якою не справляється ліс Карпат: "Фактично, та норма опадів, яка випала за останні три дні, була в рази більшою, ніж може спожити цілий карпатський ліс, який не стримував ці потоки води. Це, напевно, питання вже більше до науки, як відбуваються трагедії, з чого вони беруться, які причини".

Так голова уряду відповів на запитання, чи винна вирубка лісу в підтопленнях.

Хоча Шмигаль не сказав, що причинами повеней є вирубки, обіцяє в майбутньому провести аудит усіх лісів. Прем’єр розповів, що вирубка лісу за останні п’ять років скоротилася на 20%. Також показує гарні результати електронне чіпування дерев.

В ОДА наголосили, що також у регіоні спостерігається погане водовідведення.

Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Івано-Франківська область попросила пів мільярда гривень на подолання наслідків масштабної повені: "За результатами проведеної державної комісії ТЕБ і НС дано доручення в цілодобовому режимі безперервно працювати обласним оперативним штабам в 5-ти областях…

Яке додатково рішення прийнято? Області, Івано-Франківщина в тому числі, визначились з першою необхідною фінансовою допомогою.

На комісії ми протокольно зафіксували ці речі. Є звернення від голови Івано-Франківської ОДА про початкову допомогу в сумі 500 млн гривень на ліквідацію наслідків повені… і також є потреба в сумі 82 млн гривень додатково для відновлення дамб і берегів, які були зруйновані і зараз річки і потоки затоплюють населені пункти".

Шмигаль розповів, що в четвер 25 червня на позачерговому засіданні Кабінету міністрів будуть розглядатися питання виділення коштів із резервного фонду держави. Із обласного резервного фонду Івано-Франківщини вже виділено 1 млн грн.

Додамо, що У соцмережах негоду активно обговорюють тільки з однієї позиції – треба просто перестати вирубувати ліси Карпат.

Чи справа лише в хаотичній вирубці, якими можуть бути наслідки цьогорічних паводків та як їм запобігти надалі – розповідає голова громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк.

– Про паводки на Західній Україні та їхні наслідки ми нині говоримо лише в контексті вирубки лісів Карпат – тобто мало дерев, які б затримували воду. Чи є це єдиною причиною такої негоди?

– Ні, однозначно ні, так говорити хибно, хоча наче екологам і вигідно було б так говорити. Є декілька причин, і всі вони є розхльобуванням помилок минулого.

Перша причина. Чому всі зараз говорять про паводки в Карпатах? Тому що затоплюються і змиваються будинки, у яких живуть люди. Це означає, що будинки побудовані там, де розливаються річки – у заплавах.

Заплава – це історично складений ландшафт, який утворюється у місці розливання річки. Заплава зберігається протягом тисячоліть, бо час від часу річка все одно її прочищає. Тобто вона може зарости деревами тощо, але буде новий великий паводок, який знову її відновить.

– Теоретично там не мало бути будинків, правильно?

– Звичайно. З погляду природи, там не мало бути будинків, тому що з певною регулярністю туди приходить велика вода, і вона повинна там протекти. Якщо щось є на її шляху, вона, скоріше за все, це зруйнує або принаймні заподіє шкоду.

Багато хто будується біля річок – це роблять або несвідомо, або свідомо, бо класно жити біля річки, престижно. І, звичайно, усі розраховують на те, що не буде великої води, або взагалі про це не думають. Коли вона приходить, стається те, що сталося зараз. Мені прикро за кожну родину, яка постраждала, але це очікувано.

Цей ландшафт річка прорила в горах, це надзвичайно велика сила, коли річка проклала маршрут конкретної форми у горах. Тобто головна причина, чому страждають люди: тому що вони побудувалися там, де колись могла прийти, і, власне, прийшла велика вода.

Друга причина – це рубки. Екосистема гірських лісів побудована трішки інакше, ніж, наприклад, на Поліссі, де є просто болота, торфовища, здатні накопичувати воду, скільки б її не було. Це рівнина, вода там може просто набиратися і утримуватися природним чином.

У горах круті схили і немає водойм, тому вода утримується, по-перше, самим лісом, поверхнею дерев, по-друге, ґрунтом, а ґрунт на схилах утримується корінням дерев, і ще є рослини з кореневою системою, яка може утримувати якусь частину води.

Оскільки Карпати дуже вологий регіон – там постійно йдуть дощі, випаровується вода, знову йдуть дощі – цикл організований таким чином, що скільки води випадає, стільки приблизно і випаровується. Більша частина цієї вологи випаровується швидше, ніж встигає стекти вниз.

Але, якщо на певній ділянці відбувається суцільна рубка – рубки в Карпатах, як правильно, відбуваються саме суцільні, вибіркові робити дуже незручно – дерева перестають утримувати ґрунт. Якщо після рубок пішли дощі, цей ґрунт змивається.

В принципі, усюди, де ліс вирубаний, він виросте, але ґрунт, який накопичувався впродовж останніх кількох століть – а це дуже складна штука утримати ґрунт в екстремальних умовах – уже змитий. З погляду збереження ґрунту – Карпати майже повністю вирубані.

Коли починаються дощі, більші за середні, вони вже не затримуються цими вирубаними в минулому ділянками, і вода просто стікає вниз. І це вже не просто вода, це потік бруду.

– Яка роль лісників?

– Лісники нам можуть сказати – у нас усе законно, у нас є стільки-то відсотків лісів, які ми вирубуємо цього року. Це чудово, ніхто не каже, що ви рубаєте більше, ніж по нормативах, але ваші нормативи не враховують і навіть не намагалися враховувати завдання збереження ґрунту як накопичувача вологи.

Це все наслідки розхльобування минулого, коли лісове господарство планувалося, і по сьогоднішній день планується, не враховуючи, що ліс важливий для накопичення вологи на гірських схилах. Неврахування цього маленького фактору зараз призводить до того, що ми можемо побачити на відео плаваючі автомобілі в Івано-Франківську.

Тепер головне: я не думаю, що хтось припинить рубати ліс у Карпатах, хоча це було б слушною ідеєю: поки не перестати рубати, краще не стане. Кожна наступна рубка збільшуватиме ризик таких подій. Але якщо навіть держава скаже: все, ми не рубаємо ліс, ситуація теж не зміниться, бо для відновлення цього ґрунту треба кілька століть.

– Ви вже зачепили механізм негоди, але я деталізую: падає великий дощ, вода починає стікати з гір, через відсутність дерев і ґрунту, які її затримують і уповільнюють, робить це стрімко разом з брудом і камінням, впадає в річки, до яких додається дощ – у такий спосіб води в річках стає багато. Нижче – їхні заплави забудовані, тому річки починають розтікатися там, де ці заплави мали бути?

– Так, вода просто розтікається. Побудовані будинки не змінюють ландшафту, однаково це рівна плоска ділянка вздовж берегів річки, де розтікається вода. Розташування будинків для такого об’єму води не має жодного значення. Для води не має значення, що під землею комунікації, електромережі.

Добре, що в Івано-Франківську, Ужгороді немає метро – була б катастрофа.

Ми дуже часто щось робимо, не враховуючи, що природа не братиме це до уваги. Думати, що природні явища і процеси нам ніколи не зашкодять, бо в нас технології, можемо дивитися на космічні знімки і спілкуватися з людьми з іншого боку планети… Це абсолютно не має жодного значення для дощу, який стікає гравітацією вниз по схилу.

Мені шкода кожну родину – це ж тисячі родин, життя яких повністю пішло з водою – але кожен з них сам винен. Кожен з них побудував будинок там, куди колись прийде велика вода. Якщо ці люди шукатимуть винного, то ними будуть не лісники, винними будуть вони самі. Лісники, звичайно, винні у своєму (йдеться про рубки – ред).

– Будинки вже побудовані, частина лісів Карпат уже вирубана, а ґрунт вже змитий. Що робити в такому випадку? Як має зараз діяти держава?

– Я думаю, що теоретично правильним рішенням буде зменшити обсяги суцільних рубок. Лісникам це не вигідно, це основний заробіток для великої маси людей, узагалі в горах, окрім як їхати заробітчанами, людям нема чого робити, як рубати ліс.

Але що виходить? Дядьку Петру в горах ніде працювати, крім як рубати ліс, а дядько Степан з його родиною повинен через це плисти річкою? Це ж не державницька позиція. Я розумію, що це проблема, але держава має її вирішити. Не можна через заробіток сотен людей залишати без домівок тисячі.

– Усі екологічні проблеми так чи інакше часто пов’язують зі зміною клімату. Можете простими словами пояснити, чи глобальна зміна клімату пов’язана з нинішніми паводками у селах Західної України?

– Раніше, у 60-их роках, казали "глобальне потепління", зараз грамотно кажуть "глобальні зміни клімату". У якому б регіоні України ми не жили, ми знаємо – клімат стає нестабільним.

Весна не починається в березні, осінь не починається у вересні, зима не починається у грудні. Через збільшення кількості вуглецю в атмосфері клімат дестабілізувався, і ця дестабілізація виявляється в тому, що більше немає звичних сезонів, і стаються пікові атмосферні явища – більші дощі, довша посуха, було два торнадо на Донеччині, уперше в історії України не було на Поліссі взимку снігу, найнижчий рівень води на Поліссі, перша пилова буря в поліському регіоні за історію планети…

– Олексію, а які прогнози щодо тривалості цьогорічної негоди можна зробити?

– Не знаю, клімат нестабільний. Якщо завтра в Києві випаде сніг, я вам скажу те саме – вибачте, клімат більше не стабільний. Ми не можемо сподіватися на будь-яку його передбачуваність.

– Тобто поки йтиме великий дощ, доти затоплюватиме?

– У цьому випадку так. Імовірніше, його нічого не стримає в горах, тобто стримає лише частково, і цього вже достатньо, щоб таке (великі паводки – ред) ставалося.

– Підсумую. Що має зробити влада, як місцева, так і центральна – скоротити кількість суцільних рубок і законодавчо врегулювати поселення людей у заплавах річок?

– Треба законодавчо врегулювати обсяг рубок, саме суцільних рубок, і нарешті врегулювати забудову в заплавах. Звичайно, люди хочуть там селитися, не думають головою, але держава таки має думати.

Колись держава має подумати за людей, які не думають. Владу обирають, зокрема, щоб вона займалася безпекою людей.








Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україна в полоні фатальної ностальгії 
Погляд
  ·  Потоп у Карпатах: хто винен, чи що робити? 
Поступ у Львові
  ·  Львівщина продовжує утримувати сумне лідерство, але у Львові карантин далі послаблюють 
  ·  Від COVID-19 за добу померли 27 українців, лише на Львівщині – 11 
  ·  Як перевезти квартиру без турбот: поради професійних муверів 
Поступ з краю
  ·  Монобільшість чи мономеншість і ковпак для Разумкова 
  ·  Як правильно перевезти піаніно: поради досвідчених муверів 
  ·  Спин Сити казино: чем игровой онлайн клуб привлекает пользователей? 
  ·  Уряд Франції пішов у відставку 
Поступ у світі
  ·  Лідер чорношкірих активістів пригрозив «спалити США» 
  ·  ЄС розкритикував голосування в РФ, яке дозволить Путіну бути при владі до 2036 року 
Тема Поступу
  ·  Захворюваність на COVID-19 в Україні стрімко прогресує 
  ·  Платье, сарафан, комбинезон: три кита летнего гардероба 
  ·  Голубовська, Тодуров та інші: Степанов обрав, з ким буде радитися щодо медреформи 
Подія у Поступі
  ·  ЗНО таки відбувається! Навіть в умовах карантину 
Точка зору
  ·  "Корабельна сосна" як індикатор політичної (без)культури української "еліти" 
  ·  Пледы онлайн: широкий ассортимент демократичные цены 
  ·  Зеленський зустрівся із керівництвом НБУ та фінансистами: шукає заміну Смолію 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Арктика почала теплішати на 80 років швидше 
  ·  Automotozip: качественные мотодетали по привлекательной стоимости 
  · 

Ламінат на кухні: усі «за» та «проти»

 
  ·  Онлайн казино Вулкан россия: играйте и выигрывайте! 
Спорт-Поступ
  ·  "Ворскла" у серії пенальті здолала "Маріуполь" і вийшла до фіналу Кубка України 
  ·  Запчасти к скутеру: покупаем у проверенных продавцов 
Пост-Factum
  ·  Шахтар знайшов рідкісні дорогоцінні камені і став мільйонером 
  ·  Онлайн платформа ggbet: пари на игры NAVI и состязания других команд