Коли Вона постукала в двері, я вже знав, що прийшла та гостя, котрій неможливо відмовити. Правда, я не відав і того, що Її можна запросити і навіть побесідувати з Нею. Мабуть, я був не єдиний, хто з Нею зустрічався за таких буденних, простих обставин. Частіше Вона приходить раптово, без попереджень, так, що не встигаєш з Нею і перемовитись. Але так думаю я, а як насправді -- ніхто не скаже, бо про зустріч з Нею ще нікому не вдалось розповісти. І тепер я вже знаю чому: зовсім не з тієї причини, що Вона накладає обітницю мовчання, і не тому, що бесіда з Нею підводить риску, за якою зіяє порожнеча, куди моторошніша, ніж будь-яка одноманітність.
О.Ф.: Сашко, послухай цей парафраз, написаний для тебе.
Пригадайте: як він вздовж канату ішов.
Оступився! Впаде?! Ні, опору знайшов.
Знов хитнуло його. Шнур тонкий... Чи дійде до кінця?
Він же майстер. І йому ще потрібно немало пройти...
Та на цьому канаті себе не спасти.
-- "Старий, сам розумієш -- се ля ві" (О.Кривенко)
Напевно, нічого банальнішого не можна сказати від того, що будь-яка війна є несправедливою і будь-яка найсвітліша мета не виправдовує жодних засобів для її досягнення. Це, напевно, змалечку знав і Джордж Дабл'ю Буш, який виріс у консервативній релігійній протестантській родині. Він, безперечно, знав і знає, що треба любити і ворогів своїх, і що людина без волі Бога не може вчинити жодної волосинки на голові білою чи чорною. Але знову ж таки є банальна річ, яка полягає в тому, що заради світлої мети можна і ненавидіти ворогів своїх, і на свій розсуд чинити білим чи чорним волосся на голові ближнього.
На Вінниччині триває конфлікт місцевої влади з журналістами та бізнесменами. Ось уже більше, ніж тиждень редактор ладижинської студії "Регіон" Юрій Нагорний відбивається від нападок у судах. Уже кілька місяців ладижинські бізнесмени скаржаться, що їм не дають працювати.
Нагадаємо, що директора студії "Регіон" вивели попід руки міліціонери із відкритого засідання сесії Ладижинської міської ради. Більше того, його звинувачують у " злісній непокорі правоохоронцям", та у "дрібному хуліганстві". Пояснювали це тим, що газеті не дали акредитації, тому бути в залі засідань йому заборонили.
