Ціни на нафту зростають у геометричній прогресії. Ситуація на ринку, яка здавалася ще рік тому неможливою з огляду на свою жахливість, нині стає більш ніж реальною. Утім аналітики не втрачають надію на покращення, а дехто навіть вбачає позитивні моменти, котрі може подарувати цей кризовий стан.
Безумовно, з одного боку країни-члени ОПЕК і Росія коло них мають неймовірну причину для втіхи: високі ціни на нафту сприяють зростанню прибутків від продажу цієї сировини, наповненню бюджету, вирішенню соціальних питань у країнах-екпортерах. Але з іншого боку, якщо такий стан справ триватиме й далі, то він бумерангом вдарить і по самих нафтових державах. Адже усім відомо, що світова економіка у глобалізаційному процесі міцним ланцюжком сплела всі країни й нації. Нині через високі ціни на нафту заблоковано процес зростання в країнах, що розвиваються, тобто тих, які вирвалися з "третього світу" й уже перебувають на порозі західного рівня життя. Саме ці країни володіють найбільшим потенціалом зростання, але використати його так і не вдається. |
