|
|
 |
post-Поступ »
|
 |
|
 |
Секрети секретної служби |
|
Ігор МЕЛЬНИК |
|
Мене давно цікавило, що будують за високим парканом між вулицями Коперника та Лонцького (Брюллова). Вже кілька місяців екскаватори копають, самоскиди вивозять звідти землю. Наївно думав, що ведуться розкопки останків жертв тюрми "На Лонцького", закатованих більшовиками 1941 року. Щоб перепоховати їх за християнським звичаєм на якомусь із цвинтарів.
З іншого боку, непокоїла думка, що, можливо, будують нову в'язницю. Адже тут уже був десятки років слідчий ізолятор НКВД-МГБ-КГБ-СБУ. Тим паче, що колишній шеф СБУ у Львівській області, генерал Ваврик скаржився якось, що його відомство не має у Львові порядного слідчого ізолятора. Адже навіть за незалежної України потрібно десь попередньо утримувати тих, хто посягає на конституційний лад, територіальну цілісність та державну безпеку. Саме там "охоронці від безпеки" закатували 1999 року ні в чому не винного Юрія Мозолу. |
Детальніше>> |
|
|
 |
Граматика монархів |
|
Володимир ЄШКІЛЄВ |
|
З віком зростає спокуса побудувати місто. Не з каменю і цегли. Місто снів, місячне місто з вулицями спогадів. Населити його привидами і повільно, смакуючи кожний провулок і кожну вулицю, розбудовувати до кінця життя. Тоді, сподіваєшся, кінець життя стане лише виходом з міста. Такою собі степовою сонячною дорогою. На якій не зустріти жодного нічного клоуна.
Вульгарнішає навколишнє, відповідно густішають цементувальні фантазії. Спокуса стає майже нестерпною. Дистанції і мандри не рятують від неї. Адже хтось уже залишив по собі міста своїх снів -- Трою, Ітаку, Макондо, Камалу... Своє обличчя, вплетене у найпростіший з можливих лабіринтів -- середмістя, сіті. Ці мандрівні урбуси вже назавше припнуті до літературних лоцій і культурних ресурсів. Їх вивчають, ними блукають чужинці. Зайди відколупують від мурів цеглинки слів і кераміку знаків. Позаяк всі ці Кадати і Санта-Марії -- міста граматичні. Беззахисні. Їх легко розібрати на будівельне сміття. На порох окремих слів. Так і роблять. |
Детальніше>> |
|
|
 |
|