22 березня 1994 року з конвеєру зійшла перша українська купюра номіналом 1 гривня, відтоді Банкнотна фабрика (м. Київ) самостійно забезпечує країну паперовими грішми (перші 4 роки незалежності ми користувалися грішми англійського, канадського, італійського виробництва).
Оскільки це підприємство "державне серед усіх державних", то й проблем у нього особливих не виникає. Устаткування є, працівникам у середньому платять 300 грн плюс усілякі премії, про попит на ринку теж не дбають. "Планів ми ні перевиконуємо, ні недовиконуємо. Працюємо добре, можемо хіба що швидше замовлення виконати, -- говорить директор БМД Руслан Арешкович. -- Це завдання фінансистів НБУ точно вирахувати, скільки гривень потрібно країні на рік". Не простоювати фабриці допомагає й випуск інших видів цінних паперів, закордонні замовлення, наприклад, акцизні марки для Молдови. Що ж до українських "акцизок", то пан Арешкович вважає, що "багато хто припустився помилки і зараз має клопоти... А виробництво "акцизок", можливо, через деякий час повернуть з поліграфії "Україна" на нашу фабрику". |
