|
|
 |
post-Поступ »
|
 |
|
 |
Дзядзьо Михась, інтеліґент |
|
Тарас ПРОХАСЬКО |
|
Дзядзьо Михась так добре робив печі i пивниці, що після арешту ще цілий рік не міг піти по етапу. Новоприбулі офіцери окупаційного війська i таємної поліції обживалися в містах, містечках i більших селах. Вони отримували державні помешкання у понищених війною кам'яницях i віллах. Їм треба було подбати про побут сімей, про відчуття домашнього затишку i довічності. Арештований майстер належав їм. Дзядзя забирали на приватні роботи спочатку яремчівські, потім надвірнянські уповноважені. Нічого дивного. У кінці вісімдесятих ми, солдати совєтської армії, так само робили ремонти в помешканнях офіцерів. |
Детальніше>> |
|
|
 |
Уроки Помаранчевої революції - 3 |
(продовження, початок -- у попередніх понеділкових числах "Поступу") |
Ілько ЛЕМКО |
|
Найбільша історична трагедія України полягає в тому, що вона несе на собі хрест фатального розламу між двома цивілізаціями -- європейською і азійською. Невдячною є історична доля перебувати на цьому геополітично-тектонічному культурному розламі -- розламі, який свого часу дійшов до Адріатики і наслідком якого стала трагедія вже дев'яностих років ХХ століття у Вуковарі, Сребреніці, Мостарі і Косово. Можливо, некоректно порівнювати наслідки розламу між європейською та азійською цивілізаціями на Балканах і в Україні, але некоректність ця виявиться лише з огляду на те, що впродовж ХХ століття на українському розламі загинуло набагато більше людей (навіть не враховуючи жертви Другої світової війни), аніж на балканському. Бог зберіг Балкани від азійських колективізацій, голодоморів і тотального культурного нищення: режим Тіто фактично був раєм порівняно з тоталітарним ординсько-совєтським нищенням українського народу. |
Детальніше>> |
|
|
 |
|