Колонізація Місяця стане можливою протягом найближчих 20 років. Так вважає науковець Бернард Фойнг, що відповідає в Європейському космічному а?ентстві (ESA) за проект SMART-1.
За його словами, чисто технологічно до створення бази на штучному супутнику Землі людство вже майже готове, але "усе залежить від політичної волі і бажання побудувати базу для підготовки до колонізації Місяця чи використання її як притулку для людської раси".
Місяць міг би стати відмінним полігоном як для випробовування технологій, так і людської фізіології на пристосованість до життя у відмінному від Землі середовищі. Однак для реалізації настільки масштабного проекту необхідні великі кошти та міжнародне співробітництво. До Росії і США могли б приєднатися Індія і Китай.
Споконвіку люди та звірі жили на землі пліч-о-пліч. Людина придивлялася до звичок тварин та використовувала їх. Щоправда, тварини від людей не надто багато взяли для власного виживання, ба, навіть почали нас, людей, остерігатись.
Останнім часом тварини становлять нову загрозу, що полягає в заражені людей хворобами, від яких зазвичай потерпають тварини. Так, ви скажете, що це звичайна справа і в цьому немає нічого дивного. Проте останніми роками випадки інфікування людей такими хворобами почастішали. Тварини стали передавати людині віруси, бактерії і паразитів набагато частіше, ніж раніш. І це лишень початок доволі довго шляху: найближчим часом нові захворювання можуть виникати ще частіше і завдавати ще більше клопотів...
Британська фірма QinetiQ винайшла пристрій для примірювання одягу, який здатен дати людині пораду щодо вибору шат, які відповідають саме їй. Система заснована на фотозйомці найдрібніших деталей фігури і здатна з точністю визначити, який саме стиль буде ідеальний для кожної конкретної людини. Ця точність дозволяє в перспективі істотно розширити сферу застосування новинки.
У кожній кабінці встановлюється шість цифрових камер тривимірного зображення. Камери роблять знімки 1000 параметрів тіла людини, яка ввійшла в кабіну, і записують точні мірки. Потім дані відсилаються в комп'ютер, і спеціальна програма видає результат.
Із застібкою "блискавка" знайомі практично всі. Вона проста у використанні, хоча буває, що заїдає в найбільш неслушний момент. А у вівторок, 19 серпня, нашому маленькому "зубастому помічнику" виповнилося 110 років.
Винайшов "блискавку" американський інженер Вайткомб Леонард Джадсон, який у 1893 році зареєстрував патент на новий винахід. У тому ж році він представив застібку на Всесвітній виставці в Чикаґо. А через рік разом зі своїм партнером Люсі Вокером Джадсон заснував у місті Гобокен у передмісті Нью-Йорка Walker Universal Fastener Company, першу у світі фабрику з виробництва застібок типу "блискавка". Однак успіх прийшов не відразу -- "блискавки" були ще далекі від досконалості, часто заїдали і розстібалися.
Дослідницька компанія Spectrolab, що входить до складу корпорації Boeing, розробила фотоелементи, здатні перетворювати в електричний струм 36% сонячної енергії. Це вдвічі більше, ніж сонячні батареї, які широко використовуються сьогодні і здатні забезпечувати ККД до 10-15%.
Нові сонячні батареї Spectrolab складаються з декількох шарів фотоелементів, кожен з яких поглинає світлові хвилі певної довжини. Вони орієнтовані для використання в наземних енергетичних станціях і можуть вироблятися на існуючих промислових лініях. Головний недолік нових елементів -- те, що вони потребують яскравого сонячного світла, що значно звужує рамки застосування таких батарей. До того ж, багатокомпонентні елементи дорожчі від звичайних.
