Один арабський журналіст, якому часто доводилось пересуватися Близьким Сходом, ділився своїми спостереженнями. Будь-які зміни у взаємовідносинах країн реґіону, що характеризувались інколи лише декількома фразами в офіційних документах та пресі, зразу ж відображались на поведінці прикордонників.
Наприклад, якщо який-небудь Асад або Каддафі під час інтерв'ю сказав декілька фраз один одному, то мандрівник, навіть якщо він перебував під час історичного інтерв'ю десь посередині пустелі, перетинаючи кордон, зіштовхувався з дивним явищем. Якщо вожді засвідчили братерську дружбу двох народів, і ви перетинаєте кордон володінь одного вождя, маючи паспорт іншого, то будете здивовані радісним прийомом прикордонників та митників. Якщо ж один із вождів напередодні погрозливо насуплював брови, відгукуючись про іншого, або ж, не приведи Боже, звинувачував його у зв'язках, наприклад, з міжнародним імперіалізмом... Суворий прикордонник, глянувши на ваш паспорт, повторить вираз обличчя свого вождя і поставиться до вас як до посланця імперіалізму. Начебто сам він тільки що розмовляв з сонцеликим, який наказав йому саме до вас виявити пильність. |
