|
|
 |
Перша сторінка »
|
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
У «слуг» знову – мимо каси |
У «слуг» знову – мимо каси |
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
|
Вітчизняна влада цього тижня продовжила заганяти себе в кут на всіх фронтах. Щоправда, в перший день зими Верховна Рада зробила хід для отримання перепочинку в протистоянні з малим і середнім бізнесом. Крок цей, однак, вийшов не назад, а лише вбік. На вимогу підприємців парламент лише відтермінував посилення фіскалізації бізнесу до 2022 року. Від законодавчих змін у захваті не всі: депутати назвали їхнє ухвалення великим компромісом усіх фракцій, а частина фізичних осіб-підприємців пообіцяла продовжити протести до повної відміни обов’язку використовувати касові апарати для роботи з готівкою та обліку товарів. До їхніх вимог готуються приєднатися й інші групи невдоволених. Наприклад, трохи призабуті «євробляхери».
Сага з фіскалізацією тривала з літа. У серпні набули чинності норми про запровадження касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій, РРО). Як наслідок, із 1 січня 2021-го використання РРО мало стати обов’язковим для певних видів діяльності II-IV груп фізичних осіб-підприємців, а з 1 квітня – для всіх платників єдиного податку ФОП тих же груп. Найгірший рік сучасності за версією культового американського журналу Time, проте, всі подібні нововведення зробив невчасними. Надто в Україні, де у владі внаслідок електорального вибуху минулоріч опинилися десятки та сотні профанів широкого профілю. Їхніми стараннями малий і середній бізнес ледь жеврів уже наприкінці весни після двох місяців марного локдауну. І вже тоді було зрозуміло, що і в серпні, і в січні підприємцям точно буде не до РРО.
Та грати на випередження нинішні небожителі Печерських пагорбів не звикли. І прогнозовано восени зіткнулися з акціями протесту. Парадокс ситуації у тому, що проти президента Володимира Зеленського та приведених ним до влади уряду та партії «Слуга народу» протестували переважно їхні виборці, які торік спокусилися на байки вчорашніх комедіантів про перетворення семимильними кроками на країну загального добробуту. Віддавши «зеленим» свої голоси у виборчих кампаніях 2019-го, бізнес очікував справжнього лібертаріанства (хай і не знав цього слова) – спрощення провадження власної справи, відміну податків та зборів і реальний принцип невтручання. На ділі ж усі ці подарунки отримали хіба олігархи на кшталт Ахметова чи Коломойського. Натомість іншого способу заклепати пробоїни в державному бюджеті, ніж вкотре залізти в кишеню до малих і середніх підприємців, у Кабінеті міністрів не придумали.
Та на фоні падіння рейтингів і зростання соціального напруження влада змушена була піти на поступки. Але тепер, відчувши легкий присмак перемоги, як мінімум частина мітингувальників вимагатиме більшого. До списку вимог обов’язково потрапить повна відміна вимоги касових апаратів для ФОП, реформа системи оподаткування з мораторієм на перевірки та, звісно ж, дозвіл працювати без обмежень в умовах пандемії коронавірусу. Кабмін вже анонсував другий локдаун після Нового року, в який не працюватимуть торгово-розважальні центри та заклади громадського харчування. Зате обмеження не торкнуться великих курортів штибу «Буковеля», пов’язаного з тим же Коломойським. Звична історія.
Натомість заходи підтримки малого та середнього бізнесу авторства чинної влади виглядають знущанням. Одноразова допомога в розмірі 8 тисяч гривень для фізичних осіб-підприємців і найманих працівників, які постраждали від карантину, та ще й на дев’ятий (!) місяць тих чи інших обмежень – відверте блюзнірство. І навіть у такій ситуації скандальна голова комітету Ради з питань соціальної політики Третьякова ставить під сумнів необхідність підтримки підприємців. Мовляв, ніхто з них і близько не сплатив 8 тисяч податків, що є відвертою брехнею. Навіть ФОП із доходом 12-15 тисяч гривень на місяць заплатить орієнтовно 4 тисячі податків за квартал. Зрештою, такі недолугі заяви лише підкидають хмизу до вогнища суспільного невдоволення.
У Спілці українських підприємців назвали допомогу держави хіба моральною. Кожне десяте вітчизняне підприємство нині перебуває на межі зникнення. Якщо їм доведеться зачинитися у новий локдаун, то після нього вони вже не відчиняться. Відсутність адекватної стратегії підтримки бізнесу в буремний час пандемії COVID-19 призвела до витрусу малим і середнім бізнесом усіх «подушок» власної економічної безпеки. Зрозуміло, що сучасна Україна неспроможна допомагати підприємцям на рівні країн ЄС чи Сполучених Штатів. Проте, державний механізм принаймні міг би зробити дві дії – не заважати та не добивати. Бо коли маленькі крамнички сумлінно дотримуються карантину, а гіганти на зразок «Епіцентру» купаються у надприбутках, то це точно не про справедливість.
Політичні акції під умовною назвою «Дайте працювати» незабаром можуть стати найбільшою проблемою Офісу президента та контрольованих ним уряду й парламенту. Оглядачі недарма проводять паралелі між акціями Save ФОП і «Податковим майданом» часів Януковича. Останній, зрештою, став утікачем через інерцію протестів. Після виступів підприємців були акції на захист державної мови та ЗНО, потім – проти міліцейського свавілля, а вже після них – проти згортання євроінтеграції. Та Зеленський, на відміну від «ростовського в’язня», такого запасу часу не має. Переважна більшість протестів 2010-2014 рр. мали за першопричину світоглядні речі. Коли ж велику частку колись успішних громадян виштовхнуть на межу бідності та виживання, то їхнє невдоволення призведе до політичного землетрусу такого масштабу, що нинішні можновладці й не встигнуть втекти… |
 |
|
 |
Антикорупційна вистава для Заходу |
Антикорупційна вистава для Заходу |
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
|
Робочий тиждень вітчизняна влада завершила несподіванкою. У п’ятницю ввечері після засідання Національної ради з питань антикорупційної політики Офіс президента презентував план виходу з конституційної кризи. Антикризовий путівник у міжвідомчій дискусії напрацювали глава держави, інші представники виконавчої влади, голова Верховної Ради, а також керівники Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції та міжнародні партнери. |
Детальніше>> |
|
 |
Львівська облрада: нове скликання зі старими принципами |
Львівська облрада: нове скликання зі старими принципами |
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
|
Перший день зими ознаменувало прем’єрне засідання Львівської обласної ради VIII скликання. Напередодні урочистого зібрання головною інтригою були майбутня конфігурація більшості в раді, а також прізвище її очільника. Провінційні чвари та особисті амбіції місцевих вождів, однак, додали перцю, у, здавалося б, нудний процес перемовин. Переможці й переможені несподівано ледь не обмінялися ролями, а мінімум дві політичні сили опинилися на межі розколу через внутрішні протиріччя. |
Детальніше>> |
|
 |
|