BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика у Поступі.    Автомобільний Поступ.    Точка зору.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
16 вересня 2014 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  11:13 03-06-2019 -   У Винниках в автомобілі трапився вибух газового балону: постраждали двоє осіб  
  10:48 03-06-2019 -   В другій половині дня у Львові прогнозують грозу  
  13:46 31-05-2019 -   З'явилися подробиці аварії на шахті Лісова  
  11:37 31-05-2019 -   Цієї неділі Ботанічний сад запрошує львів’ян подивитися на розмаїття ірисів  
  11:33 31-05-2019 -   У Львові запрацювала Перша сортувальня відходів  
Україна
  10:42 03-06-2019 -   В Україні оголосили найвищий рівень пожежної небезпеки  
  10:38 03-06-2019 -   В Україні прогнозують аномальне літо  
  10:38 03-06-2019 -   Сьогодні набудуть чинності зміни в правописі  
  13:19 31-05-2019 -   На вихідних знову очікуються дощі  
  11:14 31-05-2019 -   На Донбасі поранено двоє українських військових  
Світ
  10:45 03-06-2019 -   У Фінляндії заборонили шлюби неповнолітніх  
  14:51 30-05-2019 -   У Китаї знайдений комплекс з тисячолітніми гробницями  
  11:34 28-05-2019 -   У Британії знайшли унікальний дерев'яний щит  
  11:31 28-05-2019 -   На вулиці в Японії жорстоко порізали школярів: багато поранених  
  10:59 28-05-2019 -   Швейцарія відправила на Донбас 420 тонн гуманітарки  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  » 

___________________________________________________________________________

16 вересня у парламенті: день відкладених перемог чи законадавче оформлення капітуляції перед Росією?
Про "особливу" ратифікаціїю Угоди з ЄС та закон про спеціальний статус окремих регіонів Донбасу
Леся БАЛУЦЬКА, ПОСТУП
 
Порошенко з текстом УгодиУгоду про асоціацію з ЄС нарешті ратифіковано. Україна пройшла небачено тернистий шлях до Європи, політичне та економічне зближення з якою коштувало українцям сотень життів. Синхронне підписання Угоди в страсбурзькому та українському парламентах символізувало новий шлях України – шлях у майбутнє. Не будемо називати його світлим, попереду ще багато випробовувань, викликів та перешкод. Однак відвернутися від минулого і обрати новий шлях – означає вийти на дорогу розвитку та процвітання. Щоправда, таку піднесену ейфорію та радість від історичного прийняття і підписання ратифікації Угоди з Євросоюзом затьмарили голосування у Верховній Раді за Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який скорочено називають закон про спеціальний статус Донбасу. Таким чином, левова частка уваги від ратифікації Угоди перейшла до переважно невдоволеного обговорення як самого закону, який уже встигли назвати «здачею Донбасу», так і процедури його прийняття, яка, за словами окремих народних депутатів, була серйозно порушеною.

Але розпочнемо все ж таки з Угоди.

Терниста дорога до Європи

Пленарна сесія Європарламенту з питань ратифікації Україною Угоди про асоціацію з ЄС розпочалася у французькому Страсбурзі о 9-ій годині (за київським часом – о 10-ій). Понад дві години тривали жваві обговорення поставленого на порядок дений питання. Спікери висловлювалися часто в досить емоційному тоні, при цьому здебільшого така емоційність стосувалася необхідності сприяння Україні у розв’язанні конфлікту з Росією, адже це, за деякими висловлюваннями, стосується цілої Європи. Подекуди також були виступи, основна риторика яких була скерована на допомогу і підтримку Україні, але з тим, аби не забувати про стратегічне партнерство з Росією. Зрештою, подальше голосування у Європарламенті показало уже кількісні розбіжності в поглядах. Із 697 депутатів Європарламенту, «за» ратифікацію Угоди проголосувало 535. Так звані євроскептики, які критикують або не підтримують політику Євросоюзу та інтеграційну політику, голосували «проти» чи утрималися від голосування.

Близько 13 години за київським часом відбулося пряме синхронне включення засідання Європарламенту з головуючим Президентом ЄП Мартіном Шульцом та засіданні Верховної Ради України. Європейські колеги довгими оплесками вітали українських колег. У залі ж українського парламенту були присутні, окрім народних депутатів, члени Уряду разом із прем'єр-міністром та Главою держави. Вступне слово надали міністру закордонних справ Павлу Клімкіну. З коротким виступом мали змогу звернутися до присутніх деякі народні депутати, які встигли зареєструватися. Прем’єр-міністр також виступив із словом. Президент же привітав європейців та подякував їм за підтримку. В цей час якраз відбувалася відеоконференція із Страсбургом. Голова Європарламенту Мартін Шульц, у свою чергу наголосив, що Угода не змінена з часу мирних демонстрацій на Майдані, і сьогодні її буде ратифіковано. ЄС підтримує мрії українців стосовно втілення ідей Майдану, - наголосив Мартін Шульц.

Президент Петро Порошенко, виступаючи у Верховній Раді, зауважив, що атмосфера, яка панує в парламенті, дуже нагадує атмосферу 1991 року, коли здобули незалежність України. А далі продовжив, ставлячи також і риторичне запитання: «Жодна нація не платила такої високої ціни за право бути європейцями. Хто наважиться закрити двері до Європи перед нами?».

У підсумку, за ратифікацію Угоди проголосувало 355 народних депутатів. Зал зірвався оплесками й усі присутні почали урочисто виконувати Гімн України. Після чого, Президент Петро Порошенко, як і обіцяв, не покидаючи приміщення зали Верховної Ради, одразу ж підписав ратифікацію Угоди, заявивши згодом, що незадовго оголосить Національний план реформ «Україна-2030».

Оце й, напевне, і все піднесення цього дня, адже дуже скоро його затьмарить ще одне голосування в парламенті, результати якого видаватимуться дуже багатозначними. Зрештою, після ратифікації і підписання Угоди, Президент наголосив, що уже з 1 листопада поточного року Угода вступить в дію. Однак і це питання стало дискусійним. Адже, як відомо, втілення частини Угоди, у статті про зону вільної торгівлі, перенесли на рік (до 31 грудня 2015 року). Тиск з боку Росії не залишився осторонь, а змусив вкотре піти на поступки. Принаймні про таке було домовлено минулого тижня у Брюсселі, під час тристоронньої зустрічі Україна-Євросоюз-Росія.

Разом із, здавалося б із серйозними торговельними вигодами (одностороння спрощена митна процедура з європейцями для українських товаровиробників продовжується на рік), Україна однаково опинилася в умовах тиску, так, наче між собою розбиралися Росія та Європа, а Україні знову залишилося пристати на умови. І хоча зацікавлені сторони наполягають лише на вигоді для України, експерти стверджують, що як в економічному, так і в політичному плані таке рішення є невигідне для України: початок повноцінного процесу модернізації українських підприємств затягується, а Україна вкотре політично ослаблюється, адже її інтересами знову змогла маніпулювати РФ.

Важкий шлях до миру

На закритому засіданні Верховної Ради було також проголосовано Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Власне, на твердження депутатів із фракції «Батьківщина» та «Свобода», голосування проводилося із порушенням регламенту, а після нього одразу ж згасло електронне табло у Раді. Лідери згаданих фракцій стверджують, що їхні політичні сили не голосували за відповідні закони. Так, Юлія Тимошенко назвала їх «зрадницькими», а фракція ВО «Свободи» навіть відзняла відео, де члени фракції демонстративно не голосують за закон, піднявши вгору свої картки для голосування.

Якщо ж розглядати проголосований закон, то варто зауважити, що він був створений в межах домовленостей, які проходили в Мінську. Суть закону полягає в тому, що особливий статус (чи порядок) надається тим територіям Донецької та Луганської областей, які не контролюють сили АТО (станом на день прийняття закону) і цей порядок надається на три роки. Про якусь кокретику в законі не йдеться, ані щодо конкретних територій, адже питання підконтрольності територій на Донбасі доволі хитке, ані щодо осіб, які підпадають під амністію.

Власне амністія – наступний із важливих пунктів прийнятого закону. Вона поширюється практично на всіх діючих осіб, які брали участь у збройному захопленні влади на Донбасі, а також на бойовиків, якщо вони упродовж місяця, з дня набуття закону чинності, складуть зброю і звільнять заручників. Окрім цього, закриваються кримінальні провадження проти учасників ДНР та ЛНР. Одночасно, амністія не поширюється на осіб, які підозрюються у скоєнні тяжких злочинів чи тих, чия вина є доведеною. Акцентується увага також на відповідальності осіб, причетних до збиття малайзійського авіалайнера, а також і тих, хто перешкоджав розслідуванням на місці трагедії.

У статті про мови, наголошується про вільний розвиток та рівноправність саме російської мови, тоді як про українську ні слова. Окрім цього, йдеться про посилення та поглиблення добросусідських відносин з Росією, а саме: «між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації на основі угод про прикордонне співробітництво». На 7 грудня поточного року призначено дочасні вибори в районні, міські, селищні та сільські ради, а також вибори міських голів в окремих районах. Підтримку соціально-економічного розвитку Донбасу надає Україна: буде введено спеціальний економічний режим на території регіону, відмінний від того, який діятиме по всій Україні, з метою залучення інвестицій та відновлення підприємств.

Вже навіть це коротке висвітлення окремих пунктів закону викликає серйозний супротив стосовно його прийняття. Та у світлі останніх комунікацій між Україною та Європою, власне, що стосується врегулювання конфлікту на Донбасі, виглядає, що такий закон був по-суті єдиним шансом вберегтися Україні від наступу російських військ, в умовах технічної ослабленості української армії. Закон є наслідком попередніх домовленостей у Мінську, які проводилися вже тоді, коли регулярна російська армія стояла на кордоні з Україною. Просто, якщо зважити на те, що Росія своєю діяльністю фактично вже тривалий час випробовує реакцію Європи (згадати, хоча б, ситуацію з малайзійським боїнгом, яка, попри видимі докази російської причетності так і залишилася на рівні трагічного осуду), то куди далі здатні зайти російські війська, а відтак і тиск Європи на Україну, з метою поступок Росії та збереження миру?









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  16 вересня у парламенті: день відкладених перемог чи законадавче оформлення капітуляції перед Росією? 
Погляд
  ·  Рішення про відтермінування Асоціації: чи зупинить це Путіна і чи є привід для паніки 
Поступ у Львові
  ·  У Львові організовано навчання для тих, хто готовий, у разі потреби, боронити своє місто 
Поступ з краю
  ·  На вибори! Кроком руш! Частина І 
  ·  Нова послуга онлайн виклику таксі в Києві 
Поступ у світі
  ·  Іспанія вирішила прирівняти участь у військових конфліктах до тероризму 
  ·  Відпочинок на Балі на будь-який смак – пляжі, екскурсії, серфінг 
  ·  Деякі нюанси отримання студентської візи у Великобританію 
Політика у Поступі
  ·  На вибори! Кроком руш! Частина ІІ 
Автомобільний Поступ
  ·  ДТП з трагічними наслідками – це нагода ще раз сказати: пішоходи і автомобілісти, будьте взаємно ввічливі 
Точка зору
  ·  Закони для Донбасу - шанс для мирного розв'язання кризи або капітуляція перед Путіним 
  ·  Мобильные телефоны: моноблок – выбор активного человека 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Перфоратор эффективнее ударной дрели 
  ·  Как получить водительские права? 
Спорт-Поступ
  ·  Заслужена нічия для Луганська 
Пост-Factum
  ·  У Китаї почали продавати прокладки для чоловіків 
  ·  Чи стане «Випробування» справжнім випробуванням для кінолюбителів? 
Кримінал
  ·  Наружная канализация отличного качества 
КуПол: новини
  ·  Що таке сучасне українське мистецтво? 
  ·  Семейство Astra от Opel и не только 
Сьогодні у світі
  ·  Искусство варить кофе 
postup.in.ua
  ·  YouTube MP3 – сервис простой, но полезный