BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ у перспективу.    Аналітика у Поступі.    Точка зору.    Святковий Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
7 січня 2014 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  10:53 19-10-2019 -   Рада реєструє одразу три подання на Дубневича – генпрокурор  
  9:51 19-10-2019 -   Львівська мерія дозволила Козловському збудувати приватний пологовий будинок  
  9:41 19-10-2019 -   У Новому Роздолі та Новояворівську на Львівщині офіційно оголосили надзвичайну ситуацію через загрозу зриву опалювального сезону  
  9:0 19-10-2019 -   18 кандидатів претендують на посаду головного освітянина Львівщини  
  8:56 19-10-2019 -   У Львові розпочалося ювілейне Свято сиру і вина  
Україна
  21:56 17-10-2019 -   Росія не вірить у вимогу Києва розпустити “ЛДНР”, бо це сказала речниця Кучми  
  11:11 16-10-2019 -   Маркарова полетіла до США на переговори з МВФ  
  9:6 16-10-2019 -   На переговорах в Мінську не змогли домовитись про розведення сил – ОБСЄ  
  9:6 16-10-2019 -   Доба на Донбасі: двоє загиблих від ворожих снайперів, один поранений  
  9:5 16-10-2019 -   Зеленський звільнив з військової служби міністра оборони часів Кучми  
Світ
  10:59 16-10-2019 -   США залишили без віз 18 російських дипломатів  
  10:48 16-10-2019 -   Туреччина звинуватила Європу у захисті терористів  
  10:43 16-10-2019 -   Конгрес США відклав голосування щодо імпічменту Трампа  
  15:50 14-10-2019 -   Сурков назвав “путінізм” діючою ідеологією та глобальним політичним лайфхаком  
  11:48 14-10-2019 -   Вибори у Польщі: партія влади перемогла, проходить і блок ультраправих  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Українські крайні праві і Євромайдан
Антон ШЕХОВЦЕВ
 
Факельна ходаОднією з разючих відмінностей Євромайдану від «Помаранчевої революції» 2004 року є значна присутність крайніх правих, які беруть участь у протестній діяльності. Крайній правий сегмент Євромайдану можна умовно розділити на два табори. Перший представлений Всеукраїнським об'єднанням «Свобода» і асоційованим з ним молодіжної угрупованням C14, а другий - парасольковим рухом «Правий сектор», в який входить кілька організацій крайнього правого спрямування.

ВО «Свобода»

«Свобода» є найпомітнішим праворадикальних елементом Євромайдану. Це стало можливо завдяки тактичним рішенням керівництва «Свободи» формально приєднатися до демократичної опозиції ще в 2011 році, своєчасному прийняттю про-європейської риторики і здатності надати силовий людський ресурс для охорони Євромайдану - до нього увійшли, у першу чергу, C14 і «Студентська Свобода».

Роль «Свободи» у розвитку Євромайдану видається суперечливою. З одного боку, «свободівці» дійсно забезпечували захист і охорону Євромайдану і захопленого опозицією КМДА від нападів «Беркута». Це значною мірою стосується спроби зачистки Євромайдану в ніч з 9 на 10 грудня, коли в зіткненнях з міліцією постраждав народний депутат від «Свободи» Андрій Іллєнко. Рішучість «свободівців» внесла значний внесок у підняття бойового духу багатьох учасників Євромайдану, які навіть не відносяться до крайніх правих ані організаційно, ані ідеологічно.

Разом з тим, «Свобода» в цілому робить швидше негативний, ніж позитивний вплив, як на розвиток, так і на образ Євромайдану в Україні і світі.

Правий радикалізм «Свободи», що часом переходить у відвертий неонацизм, відштовхує від Євромайдану значну частину населення України, які негативно ставляться до існуючого режиму, але не готові ділити опозиційний майданчик з крайніми правими. Вже на третій день Євромайдану член «Свободи» і лідер C14 Євген Карась провів у Львові неонацистський марш в пам'ять жертв Голодомору. Марш проходив під прапорами України, міжнародного расистського руху «White Power», а також Греції - на знак солідарності з заарештованими членами грецької неонацистської партії «Золота зоря». Для багатьох жителів країни сусідство націоналістичних та расистських гасел з одного боку і антиурядових виступів - з іншого створило стійкий зв'язок між опозиційними протестами і правим радикалізмом. Усвідомивши свою помилку, керівництво «Свободи» усмирило своє правоекстремістське крило, однак проблеми на цьому не закінчилися. Члени «Свободи» виявилися замішаними в цілому ряді розкольницьких дій - від вивішування расистських прапорів в КМДА і конфліктів з журналістами, лікарями-волонтерами та представниками громадянського руху «Спільна Справа» до повалення пам'ятника Леніну, що було вкрай негативно сприйняте переважною більшістю жителів Києва, і факельних маршів на честь дня народження Степана Бандери, який вкрай негативно сприймається на південному сході України.

Крім того, сама лише участь у Євромайдані представників «Свободи», так само як і бойовиків «Правого сектора» (про що йтиметься далі), що негативно позначається на міжнародній легітимності протестного руху в Україні. Це підриває підтримку Євромайдану з боку ЄС, який послабив її після погроз Росії розмістити ракетні комплекси «Іскандер» на кордоні з ЄС. Участь у протестному русі крайніх правих як таких вносить вагомий внесок у фундамент пропаганди ідеї про «неофашистську природу» Євромайдану.

Крім того, підтримка європейської інтеграції з боку «Свободи» є формальною. Партія заперечує базові цінності та принципи ЄС; ще кілька років тому ідеологи «Свободи» ототожнювали ідею інтеграції України в ЄС з прийняттям «космополітичної ідеології», розчиненням «в новітній ліберальній імперії», злагодою «з повним розмиванням та поступовою втратою національної ідентичності», «легалізацією одностатевих шлюбів» і «інтеграцією афро-азіатських мігрантів в багатокультурне суспільство». Раптовий перехід «Свободи» в про-європейський табір був тактичним: як показали опитування громадської думки, прихильники євроінтеграції склали більшість виборців партії на парламентських виборах 2012 року, тому «Свобода» вирішила змінити риторику з антиєвропейської на проєвропейську. Тим не менш, як показали дії «свободівців» на Євромайдані, антиєвропейські принципи залишилися для них основними.

«Правий сектор»

Якщо для «Свободи» підтримка євроінтеграції є тактичним маневром, схожим зі співпрацею Олега Тягнибока з Віталієм Кличком і Арсенієм Яценюком, то «Правий сектор» взагалі не підтримує навіть суто теоретичо вступ України в ЄС. «Правий сектор» бачить в ЄС антихристиянську і антинаціональну структуру; для них «істинним обличчям ЄС є «гей-паради, мігрантські погроми, легалізація наркотиків і проституції, одностатеві шлюби, занепад моралі і духовне зубожіння». Одним з головних гасел «Правого сектора» стало «Проти режиму і інтеграцій (в ЄС і Митний союз)».

«Правий сектор», як парасолькоий рух, який виник з метою впорядкувати розрізнені екстремістські групи, які брали участь в одних з перших протестів Євромайдану. Ініціатором створення руху стала організація «Тризуб» імені Степана Бандери. До «Правого сектору» також приєдналися члени C14 (офіційне співробітництво припинилося після 1 грудня), «Патріота України»та Соціал-національної асамблеї, УНА-УНСО, «Білого молота», «Братства», а також футбольні фани.

З самого початку діяльність «Правого сектора» координувалася через коменданта Євромайдану Андрій Парубія - в минулому ідеолога Соціал-національної партії України (назва «Свободи» до 2004 року) і керівника молодіжного крила СНПУ «Патріота України», офіційно розформованого в 2004 році і не має відношення до сьогоднішньої організації з тією ж назвою. Завдання «Правого сектора» на Євромайдані були схожі з завданнями УНА-УНСО під час акцій «Україна без Кучми» і «Помаранчевої революції» - забезпечення охорони протестів. Для дислокації і відпочинку членів «Правого сектора» був виділений п'ятий поверх Будинку профспілок; характерною рисою бойовиків стало використання масок.

Так само, як і «Свобода», «Правий сектор» став одним з головних джерел конфліктів на Євромайдані. У період з 24 по 28 листопада ультраправі бойовики як мінімум чотири рази застосовували насильство до мирних протестантів-прихильникам євроінтеграції. Два рази вони нападали на акції за права жінок і проти гомофобії і два рази - на учасників громадських рухів і незалежних профспілок, які вийшли на Євромайдан з соціальними гаслами.

Штурм Адміністрації Президента

Найбільш гучною акцією, пов'язаною з «Правим сектором», стала участь його бойовиків у штурмі Адміністрації Президента 1 грудня. Існують дві протилежні версії подій на Банковій: одні розцінюють її як провокацію, інші - як чесну спробу окупувати Адміністрацію. Відеоматеріали та свідчення очевидців і учасників штурму дають можливість припустити, що ні координатори Євромайдану, ні керівництво «Правого сектора» не планували і не санкціонували штурм. Похід на Банкову був приватною ініціативою окремих членів «Правого сектора», до яких потім приєдналися члени інших громадських рухів («Автономний опір», «Чорний комітет» та інші), а також деякі агресивно налаштовані учасники Евромайдана. Тим не менше, сам штурм Адміністрації був, за словами одного з учасників «Правого сектора», спровокований кількома «сорокарічним мужиками», які «і почали підштовхувати хлопців зі словами: «Вперед, хлопці, не бійтеся! Зараз ми їх рознесемо! Вперед, в атаку!». Серед націоналістів їх ніхто не знав. До речі, самі мужики в сутичці не брали». Ця ситуація майже повністю повторила події 9 березня 2001 року, коли на тій же Банковій невідомі спровокували сутички з «Беркутом», що було використано владою для арешту низкипровідних членів акції «Україна без Кучми».

Однак сутичкам у березні 2001 року передувала невдала провокація 12 грудня 2000 року перед Верховною Радою. Володимир Чемерис, один з координаторів акції, описуючи ті події, говорив: «Пам'ятаю ті провокації, які намагався влаштувати (Дмитро) Корчинський, кричав: «На штурм, на штурм!». Однак тоді мирні протестанти не піддалися на небезпечне підбурювання Корчинського, і саме тому вже в березні наступного року до провокацій підключили цілу групу невідомих.

Колишній лідер УНА-УНСО і сьогоднішній керівник «Братства» Дмитро Корчинський знаходився перед Адміністрацією Президента і 1 грудня 2013 року. Найочевидніше, він координував нечисленну групу «сорокарічних мужиків», а бойовики «Правого сектора» - в силу свого радикалізму і недосвідченості - виявилися зручним матеріалом для провокацій. Для людей, знайомих з праворадикальної сценою України, сама лише присутність Корчинського на Банковій вже було прямою вказівкою на «подвійне дно» того, що відбувається.

У 2004 році Корчинський був технічним кандидатом у президенти і працював проти «Помаранчевої революції» на російського політтехнолога Гліба Павловського. Тоді ж колишній колега Корчинського з УНА-УНСО Едуард Коваленко, виконуючи замовлення українського політтехнолога Ігоря Шувалова, проводив «марш УНА-УНСО» з гітлерівськими салютами на підтримку Віктора Ющенка. Очевидно, що метою маршу, який із задоволенням транслювали провладні телеканали, була дискредитація Ющенка як кандидата в президенти. Ту ж роль відігравала сумнозвісна промова про «москальсько-жидівську мафію» Олега Тягнибока, який брав участь у виборчій кампанії Ющенка і якого переслідували оператори телеканалу «Інтер» щоб записати який-небудь компрометуючий матеріал.

Зв'язок Корчинського з російським істеблішментом не обмежуються лише роботою на Павловського під час «Помаранчевої революції». З 2004 по 2007 рр. Корчинський входив до вищої ради Міжнародного Євразійського Руху під керівництвом російського фашиста Олександра Дугіна, який з 1990-х рр. виступає за поділ України та включення її частин у російську сферу впливу. А влітку 2005 року Корчинський взяв участь в організованому Кремлем форумі «Європа: підсумки року змін», де говорив, зокрема, про те, що російські громадські організації, фонди та інститути «повинні протистояти різноманітним помаранчевим намірам і всередині країни, і на всьому пострадянському просторі».

Підбурююча сутність дій Корчинського на Банковій не залишає сумнівів, однак цілком можливо, що він був не єдиним організатором провокацій. За свідченнями очевидців, першими атакувати міліцію початку група найбільш екіпірованих бойовиків з жовтими пов'язками з зображенням чорного «вовчого гака». Це символ Соціал-національної асамблеї (СНУ) - організації, створеної у 2008 році на основі «Патріота України» та більш дрібних груп на зразок Національної дії «Революція і держава», організації «Свобода і честь» та «Української альтернативи». До СНУ тривалий час був близький Корчинський, а також ще один технічний кандидат на президентських виборах 2004 року - Юрій Збітнєв.

Крім близькості до СНУ, Збітнєв є лідером карликової праворадикальної партії «Нова сила», а також політтехнологом, поміченим у кількох випадках роботи на Віктора Януковича і його оточення. Незадовго до президентських виборів 2010 року Збітнєв і Корчинський стали організаторами Громадянської ініціативи «Геть усіх!», спрямованої проти Юлії Тимошенко, а на початку 2013 року Збітнєв брав участь в акції проти Ріната Ахметова, з яким конфліктували «младо-олігархи» з оточення Віктора Януковича.

Враховуючи близькість Збітнєва до СНУ та наявність Корчинського перед Адміністрацією Президента, можна припустити, що вони внесли вклад у створення провокації на Банковій, а присутні там бойовики «Правого сектора» легко на неї піддалися.

Після того, як лідери опозиції (і, зокрема, Олег Тягнибок) назвали штурм Адміністрації «провокацією», а його учасників - «титушками», «Правий сектор» у відповідь назвав опозицію «зрадниками» і припинив офіційне співробітництво з C14. «Правий сектор» також відмовився забезпечувати охорону сцени під час виступу політиків. Розчарування «Правого сектору» можна зрозуміти: опозиція активно використовувала крайніх правих бойовиків для забезпечення безпеки Евромайдана, але відвернулася від них після подій на Банковій. З іншого боку, та легкість, з якою члени «Правого сектора» піддалися на відпрацьовані провокації, робить їх зручним знаряддям у руках противників Євромайдану, не кажучи вже про те, що самі вони вносять розкол в протестний рух, а один лише їх вигляд дискредитує Євромайдан в Україні та за кордоном.

Джерело: Главком.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Традиції українського Різдва 
Погляд
  ·  ''Єврохохли'' Задорнова: чим Росію зачепив український Майдан 
Поступ у Львові
  ·  Різдво у Львові: Дідух, шопка, привітання мера і... отруєння різдвяною вечерею 
Поступ з краю
  ·  На одну булаву – три гетьмани 
  ·  Квалифицированная оценка недвижимости в Киеве 
Поступ у світі
  ·  Іспанську принцесу звинуватили в ухиленні від податків 
  ·  Результати People's Choice Awards: Брітні Спірс і Сандра Баллок 
Поступ у перспективу
  ·  2014. Найбільш очікувані події року 
Аналітика у Поступі
  ·  Українські крайні праві і Євромайдан 
Точка зору
  ·  Дмитро Видрін: Мінімум половина працівників Президента його підставляють 
  ·  Сео оптимізація – і конкуренти не наздоженуть! 
Святковий Поступ
  ·  Святкуємо Різдво весело: рецепти, ворожіння та колядки 
Спорт-Поступ
  ·  У Лісабоні поховали футболіста Ейсебіо 
Пост-Factum
  ·  Голий австралієць застряг в пральній машині 
  ·  Гипсокартонные работы на любой вкус 
  ·  Розрізняти запахи комахам допомагають нейронні ''кігті'' 
Кримінал
  ·  У Львові спіймали злодія, який вкарв з авто жінки сумочку з документами 
КуПол: Новини
Сьогодні у світі
postup.in.ua