 Цьогоріч на любителів виїзного відпочинку очікував ряд несподіванок і треба зазначити – невтішних. З початком літнього сезону розпочинається інший – сезон відпусток. Комусь вдалося спланувати свій графік заздалегідь, а хтось, в очікуванні вигідніших варіантів, відклав свої плани на відпочинок до кращих часів. І тільки вони настали, аж тут нова несподіванка: квитків немає! Маю на увазі південне узбережжя Криму. Дарма, що є надія чемно стати в чергу за 45 днів до поїздки. У перший же день продажу в залізничних касах міста квитки Львів – Сімферополь – дефіцит.
Схожа ситуація спостерігається з маршрутами до інших туристичних точок півдня і сходу України, хоч і не настільки плачевно. Спроби дістати квиток до Сімферополя, скажімо з Ужгорода, Чернівців чи Івано-Франківська, також не увінчувалися успіхом. Складалося враження, що у перший же день монголо-татарська навала пронеслося не лише львівськими, а й «прилеглими» залізницями й в одну мить взяла в полон усі квитки. Саме в полон, а не знищила, оскільки згодом, за свій ясир вимагатиме чималого викупу.
Ця алегорія здатна проілюструвати невтішну спекулятивну ситуацію на Укрзалізниці. Адже дефіцитні квитки насправді таки можна дістати і за 20 і за 10 днів до поїздки, але мало не через десяті руки, підключивши усі свої знайомі контакти і з серйозною переплатою на квитку. 10% - ще не такі великі гроші, але ж були випадки і 50% переплати, надто, коли квиток треба дістати терміново.
Незрозумілість ситуації підсилюється ще й тим, що за інформацією очевидців, на Сімферопольському вокзалі не так вже й багато відпочивальників (принаймні у порівнянні з цим же періодом минулоріч). То може квиткова лихоманка створена штучно, якраз із метою отримати додатковий прибуток на «дефіцитному» продукті? Чи бажаючих поїхати до Чорного та Азовського морів справді так багато?
Запитую у квитковій касі на Підзамче. Касир, навіть не підводячи очей від монітору, монотонно сповіщає, що квитків до Сімферополя немає і не буде: до кінця серпня все розкупили. Приблизно така ж ситуація з напрямками в Одесу та Херсон. Аналогічну відповідь я отримала і у залізничних касах на вулиці Гнатюка. Розвідувати обстановку на Головному вокзалі міста було вже зайвим. Коли я звернулася із запитанням до касира, чим зумовлений такий квитковий бум, жінка у віконці роздратовано знизала плечима і сказала, що не знає. «І що, нічого не можна зробити?» – з наївним натяком запитала я. «Хіба що вас зацікавить СВ – вагон, вартість квитка 750 гривень» – ніби наперед знаючи мою негативну відповідь, запропонувала касир.
За таку ціну можна вже і літаком дістатися. Щоправда, авіакомпанія Wizz Air, яка два роки поспіль, починаючи з 2008, пропонувала для українців дуже вигідні перельоти до Криму, цьогоріч відмінила рейс Львів-Сімферополь. Цікаву пропозицію виставила на своєму сайті авіакомпанія Windrose. Згідно з поданою інформацією, з початку липня Windrose airlines знижує тарифи по маршруту Львів-Сімферополь-Львів. Тариф в однин бік складає 70 у.о., а в обидва боки – 120 у.о. Дуже непогано, особливо, коли зважити, що тривалість перельоту близько двох годин, а не півтори доби, як в потягу, чи 18 годин, як обіцяють автобусні перевезення. Зателефонувавши за вказаним контактним номером, одразу спустилася з неба на землю. Жіночий голос на тому боці слухавки сповістив, що ціна перельоту за вказаним маршрутом – 210 доларів. Різниця суттєва. Тож треба повертатися в чергу до залізничних кас.
Довгі шеренги людей уже вишикувалися перед касами. Із напруженою інтонацією люди висловлюють своє невдоволення. Хтось стверджує, що історія повторюється щороку. Інші нарікають, що тільки в Україні таке можливе і знервовано по мобільному звітують про ситуацію: «Ані купе, ані плацкарту, ні в один, ні у зворотній бік!».
Казуси із бажанням придбати квитки тільки в одному напрямку – явище також ненове. Приміром, одні мої знайомі, так і не діставши квитка на потяг, вирушили до Криму автобусом, але зворотного квитка не брали, з надією, що із Сімферополя до Львова легше дістатися. Хоча, навряд, адже коли беруть квиток «туди», зрозуміло, що одночасно замовляють і «звідти» (якщо така можливість є ). Відтак, зайвих квитків не буває. Тож повертатися доведеться автостопом. Або залишатися у Криму зимувати.
Інша ситуація, коли квитки правдами-неправдами таки отримали, але у зворотній бік трішки поспішили із датою (інших варіантів просто не було). Тепер залишається сподіватися, що придбаний квиток вдасться поміняти на кілька днів пізніше.
Може українців так налякала ситуація з KaryaTour, що навіть ті, хто планував закордонний відпочинок, обрали вітчизняний. Нагадаю, масштабна українська компанія – туроператор днями була оголошена банкротом, попередньо призупинивши свою діяльність. Ще на початку липня з провінції Анталія, що в Туреччині, розпочали масово виселяти туристів з готелів. Мова йде саме про українських туристів, що придбали путівку компанії KaryaTour, у зв’язку з несплатою туроператором зарезервованих для відпочивальників номерів. В цілому, близько 4-ох тисяч туристів сьогодні можуть звернутися до туроператора з вимогою відшкодування збитків. Побоювання викликали і заяви Державної служби туризму та курортів, в обличчі її голови Анатолія Пахлі, що ситуація з KaryaTour може мати аналогічне повторення з іншими туроператорами.
Таким чином, відпочивати бояться здебільшого у Туреччині. Як альтернативу, тур-фірми пропонують відвідати Хорватію, путівки до якої зазвичай були значно дорожчими. За повідомленням ТСН, цього літа саме Туреччина і Греція лідирували у рейтингу найпопулярніших серед українців напрямків. (Туреччину, гадаю, вже можна списувати з рахунків, аж до відновлення довіри туристів). Чималою популярністю користується Єгипет і Болгарія, надто, що стосується відповідності цін і сервісу. Натомість, Крим, як і раніше дивує високими цінами з одночасним невдосконаленим обслуговуванням. Але, побоювання, як видимо, роблять своє.
Ажіотаж з квитками на кримський напрямок, якщо такий дійсно створений штучно, зумовлений також спрощеним режимом отримання квитка. Раніше залізничний квиток можна було придбати виключно за умови пред’явлення паспорту. Сьогодні така процедура на благо пасажира діє не завжди, а в окремих ситуаціях перетворюється у збиток.
Отже, для тих, кому так і не вдалося чкурнути за кордон, а в Одесу чи на Кримське узбережжя запізно спохватилися, залишаються старі- добрі Карпати: чисте гірське повітря, повноводні річки, безкраї полонини… Як запасний варіант – Шацькі озера. Якщо поталанить з погодою, відпочинок може навіть дуже вдатися. Зрештою, комфорт і сервіс можна облаштувати і в себе на дачі. Головне – зміна повсякденного пейзажу і перехід від рутинного робочого ритму до відпустки. А ще – наука, що на наступний рік слід підходити до свого відпочинку фундаментально, розпочинаючи його планування ще за новорічним столом. Або, при можливості, перенести свою відпустку на зиму і вже тоді точно дременути до Єгипту – там якраз сприятливі погодні умови, й екзотика відчувається краще – у нас зима, а там – літо… |