Продовження, початок у попередньому числі
 Заклад, який із зовні називався «Кафе», власне, табличка з такою назвою красувалася вгорі на вході, виявився рестораном. Ніби вторивши істинній старовині Золочівського замку, ресторан, повторюючи основні обриси та штрихи того часу, здавався середньовічною фортецею, облаштованою під бенкетний зал. Кілька опудал диких звірів суворо задивилися в одну точку; важкі дерев’яні меблі; притуплене світло; офіціанти, чи радше – «прислуговуючий» персонал в ошатному вбранні. У кутах стін – чохли для протягування у них смолоскипів. Важке, у шкіряній палітурці меню на кіканадцять сторінок. |