В Україні минає пік захворюваності на коронавірус – попри найбільші цифри виявлених випадків за добу за весь час епідемії – кількість госпіталізацій і померлих менша, ніж на піку попередньої Дельта-хвилі.
Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко на брифінгу 22 лютого: "Рівень госпіталізацій в Україні вже нижчий за граничний показник адаптивного карантину у 60 осіб на 100 тисяч населення, а летальність зменшилася у 4 рази – з 2% до 0,5%.
Середньодобова кількість померлих від ускладнень Covid-19 припинила зростати й останні 5 днів перебуває на плато у близько 240 осіб на добу".
Водночас міністр зауважив, що смертність є відкладеним показником, який починає зростати і, відповідно, спадати на 2-3 тижні пізніше, ніж реєструються випадки захворюваності й госпіталізацій.
Він також додав, що, за даними аналітичної бази Оксфордського університету, поточний рівень "ковідної" смертності в Україні є нижчим, ніж у Хорватії – на 53%, ніж у Греції – на 26%, ніж у Польщі – на 12%.
Ляшко зазначив, що важливу роль у цьому відіграли вакцинація та адаптивний карантин.
Він навів дані математичного моделювання, згідно з якими вакцинація в Україні вже врятувала близько 22 тисяч життів. За словами міністра, це означає, що кількість померлих за весь час пандемії вдалося зменшити як мінімум на 17%.
За добу 21 лютого у світі виявили 1 623 824 випадки COVID-19.
Зокрема у Німеччині – 158 507 заражень, у Росії – 135 172, у Бразилії – 101 285. Крім того, у Південній Кореї – 99 550 випадків, у Франції – 97 382.
Україна, де 24 440 заражень, на 18 місці у світі між Австралією та Іспанією. У Європі – восьма.
8 658 людей у світі за добу померли від коронавірусу. За цим показником Україна (287 смертей) на 7 місці у світі і на 5 – серед європейських країн.
За добу 22 лютого в Україні виявили 25 062 випадки коронавірусної хвороби і 297 смертей від Covid-19.
У цей вівторок у лікарні потрапили 3 140 осіб, одужали 37 432 особи.
Найгірша ситуація у Києві (3699 нових випадків і 33 летальних) та Дніпропетровській області (2343 нових хворих і 31 померлий).
За весь час пандемії в Україні зафіксували 4 783 835 випадків зараження коронавірусом, 4 023 033 одужання і 105 229 смертей.
Щеплено проти коронавірусу 15 712 650 жителів країни: першу дозу вакцини отримали 15 712 648 людей, дві дози – 15 175 097 людей, три дози – 701 836 людей.
До слова, найтяжчими наслідками важкого перебігу COVID-19 є тромбози та запалення. Вчені з'ясували, що виною тому є уражені еритроцити, які не одужують разом з організмом, а продовжують функціонувати у режими запалення.
Результати клінічного дослідження університетської лікарні Каролінська в Стокгольмі опублікували у науковому журналі JACC.
Пацієнти, яких госпіталізували з важкою формою COVID-19, часто мають поліорганну недостатність, зокрема, серцево-судинні ураження.
Вірус "атакує" еритроцити, порушує функції ендотелію (тканини, що вистилає стінки судин). Навіть після одужання, ця патологія зберігається. Це може призвести до утворення тромбів, ураження органів та інших ускладнень.
Дослідники проаналізували зразки крові 17 пацієнтів з COVID-19 середньої тяжкості та 27 здорових добровольців. Результати підтверджують стійку ендотеліальну дисфункцію у людей, які перенесли хворобу.
*Ендотелій – шар епітелію, який вистилає внутрішню стінку усіх судин. Він відповідає за те, щоб кров не згорталась, не утворювалися тромби, а судини звужувались та розширювались за потреби. Тож у людей, які мають ендотеліальну дисфункцію, підвищується згортання крові та утворюються мікротромби. Це сповільняє циркуляцію крові в організмі.
В нормі еритроцити оснащені "батареєю" антиоксидантів, які допомагають протистояти окислювальному впливу. Вони також відповідають за структуру клітин та їхні функції. В момент хвороби ці клітини крові переходять у "ворожий табір" і беруть участь у реакції окислювання. Тоді в кров поступає більше токсинів та посилюється запальний процес.
Науковці також визначили, що еритроцити після хвороби виділяють менше корисних молекул окисника і більше шкідливих молекул, що викликають запалення. Одночасно з тим, у пацієнтів спостерігають підвищений рівень ферменту аргінази. Його молекули пошкоджують оболонку кровоносних судин.
Ще одне важливе спостереження: уражені еритроцити викликають порушення механізму, який відповідає за звуження та розширення судин через процес окиснення. Тому судини не можуть належним чином розслабитися.
На думку дослідників, лікування варто проводити препаратами, які відновлюють нормальний рівень ферментів та обмежують вироблення шкідливих молекул. |