Людини мозок є цікавий «прилад», бо він змінюється під впливом поведення та думок, як і м`язи людини під впливом користування, чи то вправ. Задоволення чи розпач полягають на клітинно –плинних змінах в мозку. Що більше, дослідники зауважили зміни в мозку в наслідок «побожного» поведення, як також де ховаються в мозку небажані думки. Та все це пов`язане з ДНК як і обставин в яких людина виросла, себто оточення. Ми також знаємо, що діти та подальші покоління родин що пережили страхіття, як Голодомор, виявляють свогороду наслідки, чи вони свідомі того чи ні.
Вертаючись до сірої минувшиги, коли племена розвивались та переходили з печер і полювань на хліборобство та будову помешкань, розвивали свою творчість. Кожний з нас має досвід як поводяться люди різних держав, скажім німців, італійців чи румунів. Та ми не звертаємо увагу на наш нахил, поведення, залюбки чи то нашого північного сусіда. Нам відомо, що сільськогосподарський розвиток на Московщині сильно відмінний від нашого. Сільські родини спільно обробляли неродючи землю Московщини, щоби могли вижити, коли на українських родючих землях, кожний господар пишався своїм садом, ріллею та пасікою.
І не робить різниці чи ми селяни чи міщани, ми успадкоємели надто самостійне почуття, а то й байдужність. Таке незалежне почуття, до певної міри, шкідливе, бо ми легко перекидаємо довір`я від однієї управи до другої. А часто спішемо за неозначеними мріями. Наша самостійність була обурена, коли Янукович наказав побити нашу молодь на Майдані, що почало «Повстання Гідності». Однак тепер ми не звертаємо увагу новим загрозливим обставинам, бо вони не конче «дражливі». Ми задоволені з нашою «державною» мовою та багато із нас відчуваємо задоволення та спасіння в УПЦ, що є дочірною церквою московського патріархату.
Дві пекучі справи, котрі ми навчились не спостерігати за совєтського союза, це мова та віровизнання. Перш всего православ`я більше пекуче, бо московське православ`я захоплює цікавість більшого населення, хоть воно й є залишками сталінських часів. Московський патріархат, у спілці з Кремлем, безумовно має геополітичну мету та із тим самим завоювання Української держави. Та нарід цього не відчуває. Населення тепер сприймає кремлівське православ`я як давніше сприймав кремлівський комунізм. Справа в тім, що Кремль має досвід використовувати почуття людей на свою користь та підсилювати різницю, що творить два сильно протиставними таборами. Цілий світ знає, що московський патріархат пов`язаний з кремлівською владою, тільки український нарід те не усвідомлює.
Подумаймо, коли московський патріархат мав урядовий нагляд української православної церкви (не канонічний), то під час Голодомора не сказав ані словечко в обороні «своєї» страждаючої пастви в Україні. То як можемо ми почуватись «задоволено» та «спасенно» в УПЦ, котрі є дочірні церкви московського патріархату. Богослужіння в цих церквах відправляється болгаро-македонською мовою, кирилицю до котрої впровадили брати Кирило й Мефодій. Це також мова котрою проповідували та розмовляли на боярських дворах з прийняттям християнства. Присвоєння «церковної» мови було дуже хитрим рішенням бояр, бо те об`єднало різні угро-фінські племена півночі: один Бог, одна мова, один нарід. Українська мова, натомість має свої початки на просторах теперішньої України. Як може макидонсько-болгарська мова бути більш «божиственною» ніж грецька, румунська чи навіть українська? Як можемо ми забути, що Свято Печерська Лавра була в українськім зарядженю більш 600 р., Свято Почаївська Лавра верх 400 р. та Святогірська Лавра більш 100 р., заки УПЦ-МП відібрали ці святині. Як п. Варфоломей зявив, ці святині обов`язково передати під нагляд ПЦУ.
Друга пекуча справа, це українська мова, котра зазнавала утисків та заборонень як за царських так і за совєтських часів. З незалежною Україною вдалось закріпити державну мову, з чим більшість згідні. Та коли ми погоджуємось із державною мовою, ми не конче її шануємо, поважаємо чи навіть зберігаємо, бо легко переходимо на російську. Крім того, Москва користується різними способами нас затримнати в ті «привичці», щоби не втратити вплив в Україні. І так Кремль затримує вплив в Україні з московським православ`ям та московською мовою.
В менулому, доки явились часточисельники та світова мережа, нарід виховували, навчали та повчали церкви та часописи. Від коли розвинувся чисельний світ, то мережа не тільки вдирається до нашої світлиці, а навіть до нашої спальні. Коли відбувся десь в світі землетрус, то ми можемо миттєво почути та навіть побачити подію та наслідки. Наш мозок навчився і такі події опрацювати та відповідно до них відгукнутись. Та хотяй, від переходу з печер, наш мозок навчився затриматись у рівновазі, то наш тілесний розвиток від запліднення яєчка проходить всі розвиткові кроки що відбулися у розвитку людини від «риби» до «homo sapience». Це доказ, що кожний з нас несе й всі прикмети наших пращурів, як київських лицарів, козаків та навіть нащадків Голодомора, що й включає вплив мови, котрий досягнув вершини розвитку в 30-тих роках. Ця похідна мова могла`б бути нашим дороговказом осягнути могучу, геополітичну державу. І коли наш тілесний розвиток відбувається без нашого нагляду, над нашою творчою мовою потрібно попрацювати. Та ми злінивились, лишаєм себе за ніс вести московським православ`ям та його мовою, що загрожує наші незалежності, з одного боку, а з другого нищемо нашу похідну мову англійським присвоєнням.
Дехто з УПЦ нарікає, що Порошенко старався впровадити «Соборну Церкву України». Коли ми так спішимо за всім що блищить, то тільки Порошенка намір можливо знищи`б Путіна мрію заволодіти Україною. |