Поступ
BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds

    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    art-Поступ.    Історія у Поступі.    mandry Поступу.    Листи у Поступ.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
11 березня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  

  ·  · 
 
Архів Поступу
Листопад
  Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

mandry Поступу  »  ВРАЖЕННЯ

___________________________________________________________________________

Японія очима галичанина -- 2
Олесь ЧУМАК
 
Фудзіяма
Високотехнологічне японське середньовіччя

Минув якийсь час, і я знову назбирав вражень про Японію, якими й хочу поділитись. Цього разу це будуть швидше нюанси їхнього сприйняття світу, а не мої "гайджинські" видумки. Гайджин -- іноземець. Хоча, з іншого боку, -- усе це видумки ;-).

Їдучи в Японію, я чекав, що в ній на кожному розі стоїть комп'ютер, і навіть сміттярі зчитують код кожного контейнера зі сміттям за допомогою лазерного сканера. Насправді ж довелося зіткнутись із цікавою комбінацією архаїзмів і high-теху. З одного боку, мій будинок, як, у принципі, і всі решта, побудований із фанери, і ввечері можна почути, як ходять сусіди зверху. Узимку вдома температура та ж, що і на вулиці, ванна зроблена у формі куба 1x1x1 м (історично традиційна форма), спати треба на підлозі на декількох матрацах, страви японської кухні не мінялись уже добру сотню-дві-три років, а в деяких магазинах запах, як на складі сільгосппродукції колгоспу "Тупік Ілліча". Зате, з іншого, -- холодні кімнати обігріває кондиціонер, який має потужності стільки, що за пару хвилин його роботи в кімнаті, а також і в цілому кварталі досягається тропічна температура, продукти із "запашного" магазину стерильно чисті, навіть сира риба (!), і їсти її можна без страху. Замки на вході в інститутський корпус автоматично спрацьовують о 6-й вечора (тьоті з рубильником немає) і потім можна зайти лише за допомогою карток. Роздача рідкого гелію в лабораторії повністю автоматизована, і без найменших проблем за день його одержують і приймають тоннами, в той час, як в інших лабораторіях 200 літрів -- це вже пригода. У Токіо організована безперебійна робота десятків ліній метро і поїздів РІЗНИХ компаній, і мільйонний потік пасажирів безперебійно пливе, дружно притиснувшись один до одного. Така комбінація мене дуже сильно дивувала, бо для повної "електрифікації і побудови комунізму" грошей у японців досить, то чому ж вони по пояс все ще стоять у середньовіччі ?

І ось після певної розумової активності я прийшов до такого висновку: японці та їхнє суспільство дуже консервативні. Основні правила, спосіб поведінки і звички вони міняють украй неохоче або не міняють взагалі. Дійсно, а навіщо? Використання сучасних технологій -- це швидше антураж і питання зручності, аніж зміна способу життя. Сильно спрощуючи ситуацію, можна сказати, що самураї і далі носять кімоно, тільки тепер вони шиють його з кевлару, щоб меч не прорубав, а ідея перевдягнутись у суперкомбінезон зоряних війн і бігати по кущах з автоматом відкидається, як незвична, недостойна і нетрадиційна.

Також Японія -- це, до певної міри, гірське село. Вона дуже давня, із багатою, складною і не завжди зрозумілою культурою, із організацією суспільства, яка склалась протягом сторіч і яка захищає від хаосу 100 млн. маленьких жовтих гуцулів, що зібрались на полонині завбільшки 200 на 200 метрів і які просто попадають вниз, якщо почнуть штовхатись. Одночасно ці "гуцулики" із підозрою дивляться на чужинця, який намагається посмажити сосиски і заспівати "Калінку-малінку" посеред їхньої полонини. Звичайно, так само стосовно прибульців себе ведуть європейці чи американці, але і в тих, і в інших інстинкт замкнутого колективу набагато слабший завдяки постійному співіснуванню із різноплановими сусідами, які обсіли з кожної сторони і копошаться по-своєму. Японці ж увесь час вели ізоляціоністську політику. Виїхавши за 100 км від великих міст, наприклад вів зразок Токіо, можна відчути себе, як олія у воді: плаваєш гладенькою поверхнею, але не змішуєшся.

У подібній ситуації важливо не почати міняти оточення під себе і не повчати аборигенів "жити правильно", бо легше слона на ковзани поставити. Набагато цікавіше спостерігати за цим всім, пробувати зрозуміти, чому японці і сьогодні їдять паличками і пишуть ієрогліфи заміст того, щоб взяти в руки вилку і вивчити "нормальні" букви ;-). Поки що подібні спостереження і спроба робити деякі речі на японський манер є для мене навіть певною розвагою. З часом, очевидно, я частково призвичаюсь до того, що по дорозі треба їздити, тримаючись лівого боку, всіх на роботі треба називати, використовуючи закінченням "-сан", а в магазині постійні вигуки персоналу "Ірашяй масе" -- "ласкаво просимо" -- це просто антураж, але буду жити по-своєму, смажачи картоплю заміст варіння рису. До речі, рис у них смачний ;-)

Отаке от ;-)

Прогулянка на Фудзіяму


Хто був на Фудзіямі один раз -- святий.
Хто був два рази -- дурень.
Японське прислів'я (буцімто ;-)

Учора мені вдалося вибратись на цю гору. Як з'ясувалось, на вершині стоїть лише шинтоїстський храм, так що на святість претендувати не доводиться. Але другий раз я на гору точно не полізу.

Спочатку декілька слів про правила (а як же без них у Японії?) лазіння на Фудзіяму. По-перше, Фудзіяма відкрита для туристів лише в липні і серпні, бо в черні там ще лежить сніг. Як-не-як, але це 3776.63 м над рівнем моря. По-друге, лізти треба вночі, щоб на вершині або під нею зустріти схід сонця. По-третє, підйом прийнято починати з 5-го базового табору -- 5-ї станції, яка розташована на висоті 2300 м. Можна, звичайно, іти від підніжжя, цей маршрут завдовжки 40 км. Тому до 5-ї станції - "го-го-ме" їде автобус, а наступні 1400 м вгору і десь 10 км маршруту долається пішки. Щоб не створювати дисонансу із правильними японцями, ми дотримались усіх пунктів :-).

Хоча, треба зізнатись, ми поняття не мали, на що ідемо, і підготовка до підйому на чотири тисячі метрів звелася до покупки ліхтариків, пакету шпондеру, 2-ох упаковок хліба і питва. На щастя, за тиждень перед нами на гору піднімались знайомі, від яких ми дізнались про необхідність брати 2 куртки, светр, зимову шапку і рукавиці. З жахом думаю, як би я поліз без їхньої поради. Напевно, в майці і курточці. Бр-р-р-р... Узагалі цивілізованість й урбанізація Японії розслаблює, і здається, що найбільшою кліматичною проблемою є злива чи не опалена хата взимку. Про те, що за пару десятків кілометрів від Токіо можуть бути кліматичні умови, в яких складно вижити без спеціального спорядження, на спадає на думку. Та й сам підйом ми сприймали, як прогулянку: попередньої ночі посиділи до 23-ї за балачками і сашімі, потім повноцінно попрацювали в лабораторії до 16-ї, підкріпились і поїхали здобувати Фудзіяму.

На автостанції ми помітили перші результати того, що через обмеженість часової доступності гори на неї щороку піднімається 250 тисяч людей протягом двох "дозволених" місяців. Разом із нами в нічний рейс подалося ще 2 автобуси ентузіастів. Через 2,5 години гоп-компанія висипала на 5-ій станції, переодягнулась (хтось докупив ліхтарик, хтось палку, благо, магазинів там не бракує) і подалася на гору. Поміж багатьма способами заробити гроші на туристах є один досить цікавий: на початку підйому людина купує спеціальну дерев'яну палицю із дзвіночком, а потім у базових таборах на цій палиці випалюють печатки, котрі засвідчують факт підйому. Звичайно ж, це коштує гроші, і, звичайно ж, немалі. Зате потім є сувенір, котрий підтверджує альпіністські досягнення власника. Ну або те, що на 5-ій станції він мав досить грошей, щоб купити вже проштамповану палицю, які там теж є :-).

Нічний маршрут ми почали зі збитків: наш хліб і копчена ковбаса залишились в автобусі і повернулись у Токіо, де, як я підозрюю, їх радісно згризли нічні водії. У нас усе ще було по пляшці води на брата і 0,5 кг шпондера на трьох, що нагадувало приказку "Хто знав біду, той м'ясо їв без хліба".

Спочатку дорога була досить простою, і перші 80 м підйому до 6-ї станції ми здолали без проблем. Там нас трохи налякав і добряче намочив дощ з грозою, який, на щастя, швидко закінчився. Під час зливи більшість японців продемонструвала свою підготованість, натягнувши пластикові плащі і штани, а ми лише із заздрістю мокли під маленькою стрішкою 6-ї станції. Як усяке місце масового відвідування, Фудзіяма є джерелом прибутку, і на підйомі (стежки на підйом і спуск ідуть окремо) просто немає місць, де можна сховатись задурно. Сякі-такі будочки є лише на станціях (базових таборах), але там за ніч беруть від 30 до 70 доларів. Ці хатки побудовані так, що їхній дах закінчується одразу ж над стіною і зовсім немає місця, щоб під ними сховатись знадвору. Так що нам пощастило, що на 6-ій станції все ж була якась коробка над дверима, під якою ми і перечекали зливу. Після закінчення дощу підйом продовжився.

Наступні 400 м угору далися набагато важче, і на 7-ій станції ми втомлено віддихувались, готуючись до ривка на 8-му. А він і був найскладнішим, і найдовшим (700-800 м уверх). Підніматись доводилось поміж камінням, стрімким схилом при світлі ліхтарика. Тут обов'язково слід відзначити, що "господарі гори" зробили все можливе за даних обставин для того, щоб підйом був безпечним: стежка з обох сторін позначена шнурком чи ланцюгами, у найнебезпечніших місцях схил укріплений і подекуди навіть сформовані східці із породи. Але гора є гора, і треба бути максимально обережним. При спуску, коли за денного світла стало видно нашу дорогу вверх, я часами навіть був радий, що світло ліхтарика не давало бачити всіх "принад" стежки.

Над 3000 км вже стала відчутною недостача кисню, і темп помітно впав. Цьому також сприяло безліч людей, які повиповзали зі станцій, щоб зустрічати схід сонця. Багато людей саме так і піднімаються, добираючись засвітла до верхніх базових таборів і проходячи лише останній відрізок уночі. У результаті підйом відбувається, як у черзі за маслом у старі часи, а саме крок у крок. По суті формується довгий неперервний ланцюг туристів, які повільно сунуть вверх у режимі 3 кроки ідемо, а потім 30 секунд стоїмо. Мушу признатись, що іншого темпу я б, напевно, і не витримав. Принаймні на останніх 300-400 метрах, коли нібито і м'язи не болять і дихання рівне, але через брак кисню миттєво втомлюєшся. І коли втома досягла свого максимуму, дуже вдало почався схід сонця. Тому в 4 -- 4.15 ранку в мене з'явилась причина зупинитись, закутатись у всі куртки, светр, натягнути шапку по самі вуха і милуватись, милуватись, милуватись. До моменту, коли зарожевіло небо, я сприймав похід на Фудзіяму, як необхідний туристський маршрут, мовляв, будучи в Японії, треба залізти на цю гору. При цьому доцільність походу була під питанням. Але саме схід сонця був аргументом, який виправдав усі труднощі. Заради нього варто було пройти весь шлях. Фотографій я наробив аж 4 плівки, тепер треба подивитись, що вийшло ;-).

На вершині гори ми трохи віддихались, побродили навколо кратера і подалися вниз. Поки чекали на автобус на 5-ій станції, мали змогу єхидно дивитись на місцеву версію "карпатських матрасників": людей, які в шортах, босоніжках і з цигаркою в зубах збираються підніматись на Фудзіяму. Нашими устами промовляв досвід, коли ми питали один одного: "А вони хоч знають, що на них чекає?". Повне розуміння прийшло тоді, коли група американських мільйонерів (якщо судити з їхній розмірів шортів на бабусях і виразу обличчя) теж вирушила вверх. Так їм, буржуям ;-).

Потім ще декілька годин їзди автобусом, і ми влились у натовп токійців на Шінджюку, -- втомлені, брудні, неголені, але задоволені.

Обговорити в форумі






Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Нові традиції 9 березня 
Погляд
  ·  Квіти Кобзареві від президента Кучми 
  ·  Львівська солідарність 
Поступ у Львові
  ·  Чи маємо право чекати? 
  ·  Пікет для стін 
  ·  Підземний страйк триває 
  ·  Австрійці відремонтують водогони 
  ·  Роздвоєння опозиції 
  ·  Жебраки підпалюють місто 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Візові поступки словаків 
  ·  Ноу-хау українських дипломатів 
  ·  Політреформа проти Ющенка 
  ·  Німецькі розмови Зленка 
  ·  Поляки не тиснуть, але наполягають 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  На Мальті обрали ЄС 
  ·  Стилістична правка конституції 
  ·  Полювання на Фуджіморі 
  ·  Фідель Кастро в монастирі 
  ·  "Гірчичник" для Польщі 
  ·  Прем'єр для Палестини 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Грошей не буде 
  ·  "КРЕДИТ БАНК (УКРАЇНА)" -- ІНВЕСТОР РОКУ 
  ·  Політика витіснення іномарок 
  ·  Індія заборонила імпорт сої та кукурудзи з США 
  ·  Україна поверне усі борги 
  ·  Темний бік вступу до СОТ 
  ·  kOROTKO 
art-Поступ
  ·  Феномен Юрія Башмета 
  ·  І от духа Твоєго камо бігу?.. 
Історія у Поступі
  ·  Рішення Ради Послів 
  ·  АРХІВАРІУС 
mandry Поступу
  ·  Японія очима галичанина -- 2 
Листи у Поступ
  ·  До питання про львівських масонів 
  ·  Львівський університет -- за чесну людину 
sport-Поступ
  ·  Карпатське підкорення Криму 
  ·  Ринг розбитих сподівань 
  ·  sPORT-KOROTKO 
  ·  50 мільйонів доларів за бій з Тайсоном 
  ·  Костеліч здобуває Кубок 
  ·  Шумахер прагне реваншу 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР