Поступ
BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds

    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    art-Поступ.    Дати Поступу.    mandry Поступу.    Листи у Поступ.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
4 березня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors
Купол
Львів
  17:2 28-03-2017 -   Віктор Пушкарьов звільнився з міської ради за згодою сторін  
  16:1 28-03-2017 -   Понад 50% безробітних Львівщини становлять жінки  
  15:52 28-03-2017 -   У Львові затримали рецидивіста, який торгував боєприпасами  
  14:26 28-03-2017 -   У Львові на хабарі затримали прокурора  
  12:51 28-03-2017 -   На Львівщині може з’явитися завод із ливарного виробництва  
Україна
  16:57 28-03-2017 -   Справу Януковича передали в інший суд  
  16:0 28-03-2017 -   У Чернівцях патрульного поліцейського звільнили за кермування напідпитку  
  15:57 28-03-2017 -   Сума збитків від вибухів та пожеж у Балаклії може сягнути близько 300 млн грн  
  14:44 28-03-2017 -   Україна починає страждати через брак води, - Мінекології  
  14:25 28-03-2017 -   На Київщині затримали організовану групу рекетирів  
Світ
  16:59 28-03-2017 -   В Австрії заборонили носити паранджу в громадських місцях  
  15:57 28-03-2017 -   Австрія виходить з угоди ЄС - не хоче приймати біженців  
  12:30 28-03-2017 -   Британія ввела в обіг нову монету в 1 фунт  
  11:8 28-03-2017 -   Литва відмовиться від російських гелікоптерів  
  10:56 28-03-2017 -   У США невідомий купив будинок дитинства Трампа  

  ·  · 
 
Архів Поступу
Березень
  Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

mandry Поступу  »  НОТАТКИ

___________________________________________________________________________

Японія широко розплющеними очима
Олесь ЧУМАК
 
Японія широко розплющеними очима
Маленька, але серйозна і дуже працьовита

Надворі 9 вечора, японці ще активно працюють, але я вирішив, що на сьогодні досить, і взявся за е-мейли.

Думаю, що всім буде цікаво знати, а яка ж вона ця країна, особливо, на перший погляд. Уявити собі це доволі просто: треба взяти 50 км будь-якої дороги через села і міста України, а потім це все стиснути до 1 км, не дозволивши жодному селянину, переставити хату, чи тишком-нишком розтягнути город. Ні! Все має невелике, до 3 поверхів, і дуже концентроване. Це ніби бульйонний кубик міського типу: береш маленький шматок Японії, розводиш у воді у будь-якій країні, і маєш половину території, заселену маленькою, серйозною і дуже працьовитою публікою. Те, що о 9 вечора всі ще на роботі -- це тільки легка ілюстрація працьовитості. Коли я йшов до офісу, то бачив, що у конференцзалі десяток студентів і аспірантів сиділи на семінарі, і явно не збирались звідти йти протягом найближчих 30-60 хвилин. Учні повертаються зі школи теж після 8, і тільки банки закриваються в 15:00.

Я прилетів у Токіо, а живу і працюю у декількох десятках кілометрів від нього. Але це суто номінальне ділення, бо по дорозі з аеропорту до мого "села" не було жодного більшого клаптя землі, де б не стояв будинок, нехай навіть із невеличким полем. Вздовж дороги тягнулось суцільне місто-село. Для простоти управління цей конгломерат поділений на менші шматки, яким надано статус міст чи сіл. І хоч місце, де мені випало жити, вважається селом, та разом зі мною тут крутиться ще 350 тис. жителів.

матрасы за 24 часаВелика концентрація людей заставляє аборигенів дуже ощадно ставитись до всіх ресурсів матеріальних, чи просторових. В хатах використано кожен кут, і навіть матрац-футон, який заміняє ліжко багатьом японцям, вдень ховають у шафу, щоб розширити життєвий простір. Сміття сортується за 4-ма видами, кожен з яких викидається окремо, і потім відповідним чином переробляється. Предмети побуту робляться з мінімуму матеріалу, правда, з максимумом прибамбасів. Їх японці люблять: навіть дорогі мобільні телефони, які містять цифровий фотоапарат, мають кольоровий монітор і вміють варити рис, за кількістю лампочок, блискучих деталей і причіпних брелоків нагадують дитячі іграшки.

Самі люди суттєво відрізняються від нас (хто б подумав?!), інколи буденна картинка стає доволі кумедною: уявіть собі маленького япончика на здоровенному мотоциклі типу Харлей-Девідсон, у шоломі специфічної японської форми і дуже серйозним виразом обличчя. Я знаю, що він добре їздить, і що без проблем справляється зі здоровенним апаратом, але попри це заледве стримую посмішку. Він напевно теж, коли бачить мої потуги елеґантно їхати на велосипеді після 10-річної перерви.

В лабораторії працюю з трьома японцями, росіянином і шефом-японцем. Дядько серйозний, і багато знає. Апаратура, якою вони тут користуються унікальна, і мало де в світі є щось подібне. У безпосередньому розпорядженні тільки нашої групи є стільки обладнання, що його б вистачило на середньої величини дослідницький інститут. Як не дивно, більшість речей зроблена своїми руками, і тільки нестандартні моменти, як от виготовлення мікроскопічних механічних деталей, чи встановлення багатотонного генератора, довірені фірмам. В деякі моменти виникає проблема, ким це все заповнити, і тут дуже доречними бувають "гості" із-зовні, типу мене.

Буває, що японці розважаються

Коли говорити про розваги японців, то почати слід із найважливішого, а саме з їжі. Половина передач телебачення про їжу. Можуть просто показувати продукти, можуть готувати якусь екзотику і їсти її в прямому ефірі, можуть влаштувати щось на зразок "Клубу телемандрівників", але при цьому сюжет буде такий, що 2 молоді жінки (як правило) приїжджають кудись, де йдуть в ресторан і щось їдять. І так 3 рази в тиждень ! Здавалося б, халявна робота: ходиш по ресторанах, їси за кошт телебачення та ще й отримуєш зарплату. Нічого подібного: основний "цімес" -- це сказати, як все смачно. І не одним словом, і не коротше, ніж 15 хвилин ефірного часу. Починається все класично: дама кладе в рот чергову потвору із тарілки, на хвилину завмирає, закочує очі, прожовує і стогне "ой шііі !" -- "Як смачно!" Все це робиться із такою багатою мімікою, ніби вона грає Сімплементе Марію з бразильського серіалу, в момент, коли та дізналась, що її улюблений Хуаніто -- це мільйонер, а не токар-фрезерувальник. Ну, а потім вже йде головна частина: дві ведучі починають між собою діалог на 10 -- 15 хвилин про всі нюанси прекрасного смаку жаби, котру вони тільки-но з'їли, і про те наскільки ця жаба краща/ніжніша/гостріша за іншу жабу, приготовану в провінції Такаданобаба. Найбільше мене пройняло, що по каналу, де пропонують речі на продаж: "подзвоніть ще сьогодні, і цей "спалювач жиру" та "навішувач лапші на вуха" буде ваш за неймовірно скромних 1000 гривень !!!", -- теж продають їжу. І ведуча у них не промах: якось протягом 40 -- 60 хвилин вона продавала краба. Не знаю, про що вона говорила, але цього краба показували з усіх можливих точок, включаючи фотографії його в дитинстві, фотографії членів його сім'ї і копію атестату про середню освіту. Врешті, як і слід було чекати, теле-тітонька почала їсти цього краба, картинно завмираючи на кожному ковтку із таким виразом обличчя, що навіть гайджін, який ні слова не знає по-японськи, хапається за телефон із замовляє мішок цих крабів, бо іншого шансу в житті не буде. Але раз цю тітоньку спіткала засада: вона продавала якийсь міксер-блендер-чудо машину, а її асистент на цьому міксері щось міксив. Так ось він приготував цибулю, капусту, помідори, огірки, дивного виду соуси і все це змолов у кашу, консистенції пасти для взуття. На вигляд воно теж недалеко втекло. І ось тітонька все це мусила з'їсти! Не знаю, як її, а мене темно-фіолетова маса лякала. Та професіоналізм є професіоналізмом: телепродавець із муками на обличчі споживала продажний продукт, не забуваючи при цьому усміхатись і вигукувати своє звичне "ой шіііі!"

Правила існують, щоби їх не порушувати

В силу великої концентрації населення у Японії, яке без нагляду просто ходило б одне одному по головах, аборигени придумали правила і зробили з них життєвий абсолют. Навіть німці чи швейцарці, які дуже люблять дотримуватись найрізноманітніших традицій, у порівнянні із японцями просто неорганізовані варвари, які тільки недавно освоїли носіння штанів.

Чого варте вже те, що навіть посеред найбурхливішої гульні з алкоголем один студент не назве іншого інакше, як Нечипорук-сан чи Зілберштурм-сан, хоча вони могли знатись ще із безштанного дитинства. Якось була в газеті стаття про японця, який вбив іншого парасолькою за те, що той назвав його по імені і без -сан. На щастя це окремий дикий випадок, а іноземцям подібні промахи прощаються. Але навіть коли мій російський колега говорив із співробітниками про професора і назвав того за прізвищем, то його відразу ж поправили: "Ти маєш на увазі Гото-сенсея ?" Сенсей -- це "вчитель", але також і професор.

Формалізм стосується не тільки звертання, але й поведінки в компанії, на стадіоні, чи їзди на машині. Недавно ми виходили із ресторану, який відділений парканом від заправки. І ось шефу треба заїхати на цю заправку. Є три можливості: (1) об'їхати парканчик із однієї сторони і заїхати на територію заправки через виїзд; (2) об'їхати парканчик з іншого боку, проїхавши 2 м по тротуару, бо відстань між стоянкою ресторану і заправкою саме ці 2 м; (3) виїхати на маґістраль, забиту машинами, проповзти по ній метрів 50, регулярно зупиняючись у заторах і в'їхати на заправку через офіційний в'їзд. Очевидно, для японця існує тільки варіант номер 3! На всі спроби "відкрити очі" на дві інші можливості японець реагує просто: "Але ж це проти правил".

Цікавим був момент на Чемпіонаті світу під час гри Бельгія --Японія. Останні забили 3 голи, але 3-ій не був зарахований попри те, що офф-сайд був доволі сумнівний. То НІКОМУ не прийшло в голову це рішення обговорювати, бо ж суддя (читай "офіційний авторитет") так вирішив!

Високі технолоґії на щодень

Оскільки Японія -- це все ж таки країна з високим розвитком технологій, то для повного занудства опишу декілька речей, які мене пройняли:

Унітаз

Здавалося б, пристрій досить банальний і сильно на психіку впливати не повинен. Але у японців є цілий культ унітазу.

По-перше, у зливний бачок вода потрапляє через кран, прироблений зверху, таким чином вона економиться, бо можна одночасно і помити руки.

По-друге, там є купа електроніки: підігрів сидіння (як воно допомагає взимку, коли вдома +3 С!), автоматичне включення вентиляції та сушки, і ще всілякі зливання, змивання, обмивання і різні регулятори, призначення яких мені невідоме, бо вони підписані ієрогліфами. Я все збираюсь позичити цифровий фотоапарат у росіянина, сфотографувати це чудо і порадувати українську громадськість.

По-третє, описана модель є лише середньої складності, у магазині, де є цілі ряди сидінь до унітазів, можна зустріти моделі з клавіатурою мало не як у комп'ютера.

По-четверте, там є ВЕЛИКА червона кнопка. Ні, це не злив. Але що це -- я не знаю. Може якась аварійна тривога на випадок землетрусу. Перевіряти -- боюсь, а ну ж приїде бригада рятувальників із швидкою допомогою, чи, ще чого доброго, спрацює катапульта.

Навігатор

Процентів 80 машин у Японії мають бортовий комп'ютер-навігатор, який показує карту із точним місцезнаходженням машини і всіма дорогами навколо. В разі потреби можна задати початкову і кінцеву точки, а комп'ютер проведе водія найкоротшим шляхом. У сучасніших моделей ще є база даних ресторанів, заправок, місць відпочинку, і т. д. І, може, з часом по дорозі комп'ютер буде приставати із пропозицією згризти якесь суші у ресторані по дорозі, особливо, якщо цей ресторан заплатить виробникам комп'ютера за рекламу.

Смородомір

Вчора по телевізору показали пристрій для вимірювання інтенсивності смороду. Для чого він потрібен і думати не хочу, але це в цілому була історія про ферми, де у коров'ячі відходи додають спеціальні бактерії, які переробляють продукт у щось корисне для сільського господарства, одночасно забираючи запах! У стилі абсолютної прямолінійності і негидливості рекламна анімація показала, як хороші бактерії поїдають продукт, переробляючи його у міндобрива, не даючи поганим бактеріям до нього добратись.

Пардон, але мушу йти, бо на мене чекає росіянин із вечерею. Іншим разом продовжу.

Обговорити в форумі






Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Вода таки буде 
  ·  Українці захищатимуть Бахрейн 
  ·  Троє у списку, не згадуючи Ющенка... 
Погляд
  ·  Кінець епохи Бондаря 
  ·  "Многая літа" для духовного батька галичан 
Поступ у Львові
  ·  Полювання на перших осіб 
  ·  Янків знову просить вибачити 
  ·  Святе місце пустим не буває 
  ·  Шкіци до портрета міста 
  ·  Трускавецький рай 
  ·  Студенти вчаться на владі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Тарасюк -- новий інтегратор Руху 
  ·  Уряд без "Нафтогазу" 
  ·  Конфлікт генпрокурорів 
  ·  Бюджет готовий до підвищення зарплат 
  ·  Експертиза під грифом "таємно" 
  ·  Київ не буде вибачатися за Волинь? 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Польський уряд розколовся 
  ·  Чергова поразка соціал-демократів 
  ·  Втрати "Аль-Каїди" 
  ·  Естонія без росіян 
  ·  Чехи нарешті визначилися 
  ·  Війна через два дні? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Угода на 200 мільйонів 
  ·  Труба одна на двох 
  ·  Офшорних зон стало більше 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ 
  ·  kOROTKO 
art-Поступ
  ·  Доторк до внутрішнього кольору дозрілості 
  ·  Структура, фактура, фурнітура, культура... 
  ·  Магічні звуки фаталістичного відчаю 
Дати Поступу
  ·  Півстоліття від смерті Сталіна 
  ·  АРХІВАРІУС 
mandry Поступу
  ·  Японія широко розплющеними очима 
Листи у Поступ
  ·  МУЗЕЮ ВКАЗУЮТЬ НА ДВЕРІ... З ХРАМУ 
  ·  Ми не маємо за що вибачатися 
  ·  Звернення духівництва та представників інтеліґенції Львова 
sport-Поступ
  ·  Надія померла останньою 
  ·  Прихід футболу на українські стадіони 
  ·  СПОРТ-KOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  Леопільське марцювання 
  ·  КАЛЕНДАР