|
|
|
 |
|
Економіка у Поступі »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Загадковий демарш |
|
|
| Ірина СМЕРТИГА |
| |
Цьогоріч осінь у парламенті розпочалася з неприємних для чинної влади сюрпризів -- відразу три групи депутатів-більшовиків влаштували демарш, демонстративно покинувши більшість. Розкольниками виявилися депутати, що входять до групи "Центр" і фракції НАПУ, та 15 депутатів з фракції "Демініціативи -- Народовладдя" (щоправда, "демініціативники" не до кінця спалили за собою мости -- вони лише призупинили своє членство у фракції). Якщо мотиви групи "Центр" та фракції НАПУ загалом зрозумілі і мають суто політичний характер, то мотиви нардепів з "Демініціатив" залишаються загадкою. В цьому випадку можна розглядати дві причини, що змусили нардепів з "Демініціатив" відколотися від своїх колег: економічну, на якій вони самі і наполягають, і політичну, про яку розкольники не згадують.
Нагадаймо, що склад групи депутатів, що вийшли з "Демініціатив", виглядає так: Ігор Плохой, Олександр Бандурка, Ернест Галієв, Людмила Давидова, Олександр Карпов, Микола Колісник, Борис Райков, Ігор Резнік, Василій Салигін, Олег Салмін, Дмитро Сандлер, Дмитро Святаш, Олександр Фельдман, Олексій та Олександр Ярославські.
Фактично це своєрідна "група Ярославського", оскільки більшість депутатів так чи інакше пов'язана з бізнесменом, а нині ще й депутатом Олександром Ярославським, власником "Укрсиббанку". Так Ернест Галієв до обрання депутатом обіймав посаду віце-президента "Укрсиббанку", Микола Колісник був гендиректором ВАТ "Північний ГЗК" (який є власністю "Укрсиббанку"), Борис Райков -- головою спостережної ради ВАТ "Азот", а Олег Салмін -- головою правління ВАТ "Укрнафта". Олександр Фельдман ("Концерн АВЕК і Ко") та Дмитро Святаш ("Автоінвестстрой") також пов'язані з нині почесним президентом "Укрсиббанку" не лише спільними коренями (всі вони харків'яни), а й діловими контактами.
Власне Дмитро Святаш і озвучив для мас-медіа економічну версію призупинення членства в більшості згаданих депутатів. Щоправда, його заява була аж надто завуальованою. За словами Дмитра Святаша, парламентська більшість повинна співпрацювати з урядом. Однак "уряд і ФДМУ останнім часом роблять речі, які не узгоджуються з позицією депутатської групи, зокрема передають частину акцій однієї акціонерної компанії іншій". Далі пан Святаш був більш відвертим, уточнивши, що йдеться, зокрема, про приватизацію "Укртатнафти", державний пакет акцій якої мали передати до статутного фонду "Укрнафти".
Якщо взяти до уваги той факт, що більшість депутатів-розкольників має безпосередній стосунок до бізнесу, можна припустити, що їх інтерес до приватизації "Укртатнафти" є цілком прагматичним. Минулого року Фонд держмайна планував виставити на продаж державний пакет акцій "Укртатнафти" (Кременчуцького НПЗ). Тоді Олександр Ярославський навіть прикупив собі невеличкий пакет (точніше, пакетик) з 1,154% акцій "Укртатнафти", оскільки, ставши акціонером підприємства, він потрапляв до групи осіб, що мали пріоритетне право на придбання державної частки акцій. Зараз у власності Фонду держмайна перебувають 43,1% акцій "Укртатнафти", ще 28,8% акцій належить Мінземмайна Татарстану. Окрім того, акціонерами "Укртатнафти" є ВАТ "Татнєфть" (8,6%), Seagrоup International (9,96%) і Amruz Trading AG (8,3%). Нагадаймо, що минулоріч інтерес до державної частки "Укртатнафти" виявляли, окрім "Укрсиббанку", група "Приват" та російське ВАТ "Татнєфть".
У липні цього року президент підписав указ, відповідно до якого державні пакети акцій "Укртатнафти" та НПЗ "Галичина" мали поповнити статутний фонд ВАТ "Укрнафта", 42% акцій якої контролюють міноритарні акціонери, афільовані з групою "Приват" -- основним конкурентом "Укрсиббанку" в боротьбі на приватизаційному полі, оскільки бізнесові інтереси обох груп доволі часто пересікалися. Тож можна припустити, що, здійснивши демарш, "група Ярославського" мала намір вплинути на виконавчу владу і не допустити передання держпакета акцій "Укртатнафти" до статутного фонду "Укрнафти" з тим, щоб згодом за нього все ж поборотися. Однак у такому припущенні є одне слабке місце -- якщо держпакет "Укртатнафти" не поповнить статутний фонд "Укрнафти", це зовсім не означає, що він потрапить до рук Ярославського. Власне, так і сталося -- цього тижня президент доручив урядові збільшити статутний фонд НАК "Нафтогаз України" за рахунок акцій "Укртатнафти" та НПЗ "Галичина", що перебувають у державній власності. Причини і наслідки такого маневру -- це тема для окремої статті, однак зрозуміло, що, з погляду суто бізнесових інтересів, це не той результат, який міг би бути вигідним для Ярославського. Тож якщо причини виходу депутатів з "Демініціатив" із більшості були пов'язані з "Укртатнафтою", свого їм досягти не вдалося.
Можна також припустити, що Ярославський незадоволений передприватизаційною ситуацією навколо Одеського припортового заводу, в якому група "Укрсиббанку" теж зацікавлена. Раніше голова фонду Михайло Чечетов заявляв, що приватизацію Одеського припортового перенесуть до закінчення виборів, однак уже наприкінці серпня у "Відомостях приватизації" з'явилося повідомлення про те, що ФДМУ готує завод до продажу. Нагадаймо, що фонд має намір продати 94,54% акцій заводу. До речі, інтерес до заводу виявляє і група "Приват". Тож, імовірно, Ярославський хоче натиснути на ФДМУ і все ж отримати Одеський завод у свою власність. Щоправда, наскільки достовірна ця версія, сказати важко.
Зрештою, існує ще одна версія депутатського демаршу -- політична. Окремі аналітики припускають, що економічні інтереси групи, які знехтувала виконавча влада, -- не більше, ніж ширма. Насправді ж депутати у такий спосіб намагаються уникнути необхідності голосування за політреформу, яка для них є невигідною. А залишаючись у більшості, їм довелося б, дотримуючись" лінії партії", віддати свої голоси за політреформу. Перебуваючи ж поза більшістю, можна проголосувати "проти", а потім кивати головою на, скажімо, ФДМУ чи уряд, звинувачуючи їх у непоступливості. Однак однозначно стверджувати, чого ж більше у демарші групи Ярославського: економіки чи політики -- неможливо.
Довідка
Олександр Ярославський нині є почесним президентом "Укрсиббанку". До сфери інтересів Ярославського та сформованої навколо нього групи належать: алюмінієва промисловість, гірничо-металургійна промисловість, аграрний сектор та телекомунікації. Цьогоріч, щоправда, "Укрсиббанк" втратив контроль над ДМК ім. Дзержинського та Північним ГЗК, до того ж практично не брав участі у приватизаційних процесах. Група "Укрсиббанку" контролює черкаське ВАТ "Азот", "Черкаське хімволокно", Білоцерківський шинний завод "Росава", банк "Надра", через афільовану компанію володіє часткою акцій "Київстару". |
|
|
|
ЄС готує Україну до зими |
|
|
| О.Б. |
| |
Європейська комісія оголосила про тендер на постачання в Україну 450 тис. тонн вугілля для виробництва електроенергії взимку 2004-2005 років.
Завдяки цьому тендеру Єврокомісія планує укласти договори на постачання вугілля для двох електростанцій в Донецькій та Вінницькій областях, яке фінансує Євросоюз у межах Програми паливного дефіциту при підтримці програми ТACIS. Програму паливного дефіциту запроваджують для здійснення зобов'язань Єврокомісії перед урядом України. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Прожитковий мінімум-2005 |
|
|
| |
| |
21 вересня Верховна Рада розглядатиме проект закону "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік", яким пропонують встановити прожитковий мінімум 2005 року -- 382 грн.
Для основних соціальних та демографічних груп населення (таких як діти віком до 6 років) планують встановити прожитковий мінімум розміром 335 грн, для дітей віком від 6 до 18 років -- 404,79 грн, для працездатних осіб -- 386,73 грн, а для тих, хто втратив працездатність, -- 284,69 грн. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Українські перспективи в Іраку |
|
|
| Христина ФЕНЦИК |
| |
У вересні в Україну планує завітати делегація іракського уряду, щоб обговорити можливості участі українських компаній у відбудові іракської економіки. 2 вересня до Багдада їздив український прем'єр, і тоді сторони домовилися про відновлення роботи Міжурядової українсько-іракської комісії з питань торговельної економічної, наукової і технічної співпраці.
"Українські підприємства та компанії готові активно залучитися до виконання робіт, передбачених програмами та проектами довгострокового розвитку, зокрема у нафтогазовій, електроенергетичній, транспортній галузях економіки, сферах водопостачання, охорони здоров'я, освіти", -- уточнив Віктор Янукович. Крім того, за його словами, Україна також зацікавлена в участі у відбудові іракських аеропортів, постачанні до Іраку транспортних та пасажирських літаків і будівництві торговельного флоту. |
| Детальніше>> |
|
|
|
НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО |
|
|
| |
| |
З першого січня 2005 року в країнах-учасницях ЄЕП ПДВ стягуватимуть за принципом країни призначення. Про це йдеться у спільній заяві Владіміра Путіна, Леоніда Кучми, Алєксандра Лукашенки та Нурсултана Назарбаєва за підсумками засідання саміту ЄЕП у середу. Таке рішення ухвалили, щоб підштовхнути розвиток торгово-економічної співпраці.
У січні-серпні ФДМУ перерахував до бюджету 8239,8 млн грн, отриманих від продажу держмайна, -- повідомляє прес-служба фонду. Надходження від приватизації в січні-серпні становили 8322,55 млн грн. У бюджеті-2004 передбачено надходження коштів від приватизації розміром 5,2 млрд грн. Надходження від приватизації 2003 року становили 2,17 млрд грн. |
| Детальніше>> |
|
|
|