Чорнобильська аварія в часі від нас віддалилась на -надцять років, і ми почали забувати про її біль і перестали зауважувати Чорнобиль духовний. Хто ми, де наше коріння? Таке відчуття, що скоро таким запитанням навіть ніхто не тривожитиме собі душу, бо що нам до душі, найважливіше, щоби був добробут матеріальний, а духовні критерії не з нашого життя. Вдивіться в холодні байдужі очі юнака, який несамовито щось набирає на своєму мобільнику, не зауважуючи скорченої від болю бабусі поруч. І не варто його зачіпати, бо у відповідь почуєте улюблену мову нашого народу -- "шедевр" нецензурної лексики. Ми звикаємо до цього, але є люди, нездатні з цим миритись, і серед них -- художній керівник Чернівецького театру "Голос", заслужений діяч мистецтв України Петро Колісник. Він мріє поставити виставу "Я -- арійський цар", яка розповість про наш духовний Чорнобиль. Про нашу Голготу, шлях від падіння до повернення відчуття духовного коду і своєї самоідентифікації. Основний склад театру "Голос" -- вихованці фольклорно-театральної студії "Ґердан", яка діє при театрі, для нього тема духовної пам'яті -- не просто слова. Саме зі своїми вихованцями пройде Петро Колісник шлях до коріння, шлях до першого кроку наших предків на рідній землі. Це творіння живе поки що в уяві і фантазії Петра Колісника. Але є надія, що інші вистави, яким уже неодноразово аплодували глядачі України та інших європейських держав, ще побачить і львівський глядач в межах фестивалю, присвяченого 60-літтю Національної спілки театральних діячів України. Режисер мріє привезти свої три останні роботи -- "У неділю рано зілля копала" Ольги Кобилянської, "Батьківські пороги" за творами Григора Тютюнника та виставу "Лис" -- фарс за твором Івана Франка "Лис Микита". Є надія, що ці вистави львівський глядач побачить ще до кінця цього року. Творячи свої вистави, Петро Колісник, мабуть, таки керується словами одного зі своїх улюблених українських письменників Григора Тютюнника: "Мало -- бачити. Мало -- розуміти. Треба любити".
Вистав цього театру ще треба дочекатись, а Донецький обласний музично-драматичний театр уже розпочав свої гастролі в нашому місті. Серед п'єс, представлених на суд львівського глядача, три створені режисером Андрієм Бакіровим. Це -- "Дев'ять днів... дев'ять життів", "Милий друг", "Кохання в стилі бароко". Мені здається, що Андрія Бакірова знаю цілу вічність, хоча насправді ми з ним не знайомі. Колись мені захоплено про нього розповідала Людмила Ковальчук, чудовий театральний художник, з яким Бакіров робив свої перші кроки в режисурі. Це було в малесенькому Чернігівському молодіжному театрі, а потім були вистави в Чернігівському обласному музично-драматичному театрі. Були радості успіху та біль утрат. З родинного альбому молодіжного театру дивиться усміхнене обличчя Андрія Бакірова. В цьому театрі він зіграв Тома у "Скляному звіринці" Вільямса, Хому Брута у "Зачарованому колі" за Гоголем, Бегемота в "Балі Маргарити" за Булгаковим, Кавалера Ріпафратта в "Господині заїзду" Гольдоні... А далі полетів шукати свій театральний дім. Можливо, таким домом для нього став Донецький театр. Варто побачити всі вистави Андрія Бакірова, аби пізнати його театр і повірити, що не все так погано в нашому домі.
Музикою Піднебесної відкриється нині X Міжнародний фестиваль "Контрасти"
Загалом проукраїнські, за визначенням директора Міжнародного фестивалю сучасної музики у Львові Володимира Сивохопа, цьогорічні ювілейні "Контрасти" розпочнуться оригінальним проектом, який одразу ж вирізнятиметься на загальному тлі (цілком у дусі "Контрастів", коли зважити на їхнє засадниче поняття культурного перехрестя, що ним традиційно розпочинається преамбула фестивального буклету). Отож, перший концерт об'єднає спільною працею не просто громадян Китаю, Швейцарії та України, а представників трьох різних культур: Сходу, Заходу й тої незбагненної серединної території, на якій вони сьогодні зустрінуться, аби виконати Симфонію №2 Йоганнеса Брамса та контраст до цього неокласициста -- симфонічну поему "Нічне швартування біля Феньквяо" Женьмінь Гу та Концерт для ергу з оркестром "Каприччіо червоних слив" Гоу-Юань Ву.
Урочисте відкриття гастролей Національного академічного українського драматичного театру ім. Заньковецької в столиці шахтарського краю відбулося на сцені Донецького академічного державного театру опери та балету ім. Солов'яненка в середу. Львівських акторів, культдесант яких становить близько сотні осіб, що вмістилися у три зафрахтовані залізничні вагони, вітали заступник голови Донецької облдержадміністрації пан Демидко, директор обласного академічного музично-драматичного театру пан Бровун та заступник львівського міського голови І. Романів, яка прибула в Донецьк разом із заньківчанами.