Загалом проукраїнські, за визначенням директора Міжнародного фестивалю сучасної музики у Львові Володимира Сивохопа, цьогорічні ювілейні "Контрасти" розпочнуться оригінальним проектом, який одразу ж вирізнятиметься на загальному тлі (цілком у дусі "Контрастів", коли зважити на їхнє засадниче поняття культурного перехрестя, що ним традиційно розпочинається преамбула фестивального буклету). Отож, перший концерт об'єднає спільною працею не просто громадян Китаю, Швейцарії та України, а представників трьох різних культур: Сходу, Заходу й тої незбагненної серединної території, на якій вони сьогодні зустрінуться, аби виконати Симфонію №2 Йоганнеса Брамса та контраст до цього неокласициста -- симфонічну поему "Нічне швартування біля Феньквяо" Женьмінь Гу та Концерт для ергу з оркестром "Каприччіо червоних слив" Гоу-Юань Ву.
Окрім того, що це буде прем'єрне виконання творів китайських композиторів в Україні, концерт міститиме ще багато інших "уперше". Насамперед дебют виконавиці на традиційному китайському інструменті ергу Гонгмей Ю із супроводом західного симфонічного оркестру, яким буде "INSO Львів". Адже, на відміну від маестро Гінкао Лі, який вже неодноразово дириґував "західними" оркестрами Австрії, Франції, Іспанії тощо, та й до того ж навчався в Європі, молода китайська солістка робитиме це вперше. А от вийти на сцену саме в Східній Європі, й зокрема у Львові, і їй, і маестро доведеться вперше. На думку ініціатора цієї контрастівської китайської церемонії -- засновника й мистецького керівника оркестру "INSO Львів" швейцарського дириґента Гунгарда Маттеса, в часі, коли проект зведе в одно три культури, музиканти промовлятимуть універсальною мовою музики. До слова, в стародавньому Китаї музика відігравала важливу ритуальну та церемоніальну роль. Вона була виразом почуттів, проявленням стану розуму та душі. Кожен звук для стародавніх китайців, які вважали музику порухами душі, був пов'язаний із певним настроєм, а їхня комбінація витворювала певну атмосферу, настроєвий стан. За конфуціанським вченням, музика, що породжувала любов, завжди перебувала поряд із "лі"-етичними правилами, а їхнє поєднання ставало шляхом до істинної гармонії. Такою в ідеалі була музика стародавніх мешканців Піднебесної. Та й аналог європейської науки логіки -- китайська концепція нумерологічної методології -- багато в чому нагадував піфагорство як вчення про музично-числову структуру космосу. В традиціях Китаю -- держави ритуалу й музики -- вона завжди була об'єктом прискіпливого пізнання. П'ять тоній китайської пентатоніки становлять один із найголовніших корелятів основоположної онтологічної структури -- "п'яти елементів" (вода, вогонь, дерево, метал, ґрунт). Число "5", з одного боку, як непарне вважали "небесним", але з іншого боку, очевидно, як протилежне "небесній" одиниці в п'ятиричному розряді, могли вважати й "земним". "Небесна" (непарна) й "земна" (парна) характеристики чисел зумовлювали й співвідношення як тих геометричних фігур, які вони створювали, так і просторово-числові схеми з поздовжньо-вертикальним та поперечно-горизонтальним вимірами. Такою, за каноном, була символічна структура культури й, зокрема, музики...
Цікаво, що почуємо ми китайську музику в її питомо автентичному звучанні. Адже такий струнно-смичковий інструмент, як ергу, є власне стародавнім китайським, на відміну від інших, які прийшли до Китаю з... Європи. "Це інструмент для сумної музики, -- пояснив маестро Гінкао Лі, -- у стародавньому Китаї на ньому грали соло. Та впродовж останніх 50 років китайські композитори намагаються припасувати його до звучання оркестру. Але такий тонкий голос потребує спеціального мікрофона для підсилення, щоб вирівняти баланс звучання сольної партії та оркестрового супроводу. Симфонічна поема, якою ми розпочнемо концерт, -- відомий твір, який у Китаї вельми люблять. Я виконував цей твір із національним симфонічним оркестром Китаю у всіх країнах, де ми гастролювали. І в кожній країні його сприймали із зацікавленням як у живому виконанні, так і на CD. Не звучав він тільки в Україні, але я тішуся, що нарешті випала нагода заповнити цю прогалину. Другий твір із нашої фестивальної програми написав композитор, який є моїм учителем. Виконуючи замовлення мого доброго друга Гунгарда Маттеса, який попрохав підібрати для "Контрастів" твір із китайським народним інструментом, я приїхав разом із солісткою. Вона вирізняється віртуозним володінням ергу та класичною китайською вродою. До того ж, за дивовижним збігом, її ім'я в перекладі означає "Червона слива", тому те, що вона виконає віртуозний твір "Каприччіо червоних слив", виповнене особливою символікою. У Китаї ергу -- традиційно жіночий інструмент. Він виготовлений із дерева, мембраною слугує зміїна шкіра. І що характерно, смиком водять не по двох струнах, а між ними. Сумна старовинна музика Китаю, яка живе в характерному голосі цього інструмента, завжди мене зворушує настільки, що я не владний стримати сліз..." |