Мінфін планує до кінця місяця сформувати реєстр міжнародних кредитів, наданих Україні, зокрема, під гарантії уряду. Рішення створити реєстр пов'язане з наміром уряду скласти графік погашення заборгованості і оптимізувати такі виплати. За січень-червень 2004 зовнішній борг України збільшився на 0,5%, з 8 554 до 8 596,3 млн доларів, внутрішній -- на 3,5%, з 20 523 до 21 250,4 млн. гривень.
Леонід Кучма підписав ухвалений парламентом Закон "Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Закон запроваджує єдину систему державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно усіх форм власності. Державну реєстрацію здійснюватимуть місцеві органи, які створили в реєстраційних округах, та центральний орган реєстрації в системі виконавчої влади з питань земельних відносин.
Мінекономіки очікує дефляцію до 1% у липні та до 0,5% у серпні. За словами директора департаменту економічної та соціальної політики Мінекономіки Вадима Піщейка, міністерство наразі прогнозує на 2004 рік інфляцію в розмірі 6,3%, однак може переглянути його до 7% у випадку реалізації низки інфляційних ризиків, якими є зростання цін на нафтопродукти та подорожчання м'ясопродуктів.
Компанія "Укртатнафта" станом на 21 липня поставила сільгоспвиробникам 35 тисяч тонн дизельного палива за фіксованою ціною 1950 грн/т відповідно до умов Меморандуму, підписаним між урядом та вітчизняними нафтовими компаніями. За інформацією прес-служби "Укртатнафти", компанія взяла на себе зобов'язання поставити сільгоспвиробникам 200 тисяч тонн палива впродовж трьох літніх місяців.
Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI) оприлюднила річний звіт про боротьбу з нелегальним виробництвом й реалізацією компакт-дисків у світі за 2003 рік.
Обсяг нелегально реалізованої музичної продукції у світі склав 4,5 млрд доларів, -- підрахувала IFPI на основі даних, які надали понад 140 000 рекондингових компаній зі всього світу. Обсяг продажу піратських музичних дисків торік зріс на 4%, збільшилася й питома частка піратської аудіопродукції на світовому ринку, вона досягла позначки 35%.
Рахункова палата заявляє, що Кабінет Міністрів у 2002-2003 роках не забезпечив системний підхід до використання бюджетних коштів, виділених на виконання програми "Зерно України -- 2001-2004". Про це повідомило агентство "Українські новини".
Запроваджена урядом у 2002-2003 роках система фінансування окремих напрямків виконання програми призвела до незаконного використання бюджетних коштів і неефективного управління ними. Аналіз, проведений аудиторами Рахункової палати, свідчить про те, що в 2003 році завдання програми зі збору зернових культур були виконані лише на 53,4%, у тому числі озимих -- на 16,2%.
Приватизація Криворізького залізорудного комбінату може відбутися за сценарієм "Криворіжсталі"
Пелагія ГОЛУБЕЦЬ
Приватизація вітчизняних гірничорудних активів наближається до свого завершення. Вчора Фонд держмайна України оголосив про проведення спеціального конкурсу з обмеженою участю із продажу контрольного держпакету акцій ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат". До продажу запропоновано 93,07% акцій за стартовою ціною 242,635 млн грн.
Нагадаємо, що раніше Фонд держмайна вже розпрощався з держпакетами акцій чотирьох підприємств галузі -- Північного, Центрального та Інгулецького гірничозбагачувальних комбінатів, а також РУ "Суха Балка". Однак, якщо приватизація цих підприємств відбулася без будь-яких ексцесів, то навколо продажу Криворізького залізорудного комбінату (100% акцій якого нині належить державі) вже починає розгорятися скандал.
Нині КЗРК є одним з найприбутковіших та найперспективніших залізорудних активів України. Він спеціалізується на виробництві аглоруди -- сировини для виробництва агломерату, що використовується в доменному виробництві. Частка комбінату на вітчизняному ринку аглоруди складає більше 40%, а основними вітчизняними постачальниками його продукції є ММК ім. Ілліча, ДМК ім. Дзержинського, Алчевський меткомбінат та "Азовсталь".
Фермери країн реґіону Чорного моря, зокрема українські, мають шанс цього року витіснити американців із експортних зернових ринків, -- заявили аналітики британського спеціалізованого видання "Ллойдз Лист".
США цього року мають погані перспективи на врожай. У Канзасі, де вирощують 2/3 американської пшениці, через негоду зерно зіпсувалося настільки, що придатне лише для потреб тваринництва, але аж ніяк не для харчової промисловості. Тому прогнозують подорожчання американського зерна загалом, і як наслідок, країни-імпортери шукатимуть альтернативних постачальників, -- зазначає "Ллойдз Лист".
Нафтопровід "Одеса-Броди" має економічні та логістичні проблеми, які не дозволяють йому стати маршрутом для транзиту каспійської нафти, -- вважає Метью Сагерс, директор з економіки енергетики Євразії і Східної Європи Кембріджської асоціації з проведення досліджень у сфері енергетики. Він переконаний, що у найближчі роки пряме використання нафтопроводу взагалі нереальне. "Для транзиту каспійської нафти в Центральну Європу потрібні колективні дії великого числа учасників, що ухвалюють рішення. Загальні вигоди будуть істотними, однак вигоди кожного окремого учасника відносно малі, тоді як ризики значні", -- сказав Сагерс в інтерв'ю аґентству "Інтерфакс".
По-перше, "Одеса-Броди" не забезпечує постачальникам каспійської нафти прибутковість від її продажу в Центральній Європі відповідно до прибутковості від продажу на середземноморському ринку, -- вважає аналітик. Крім того, на його думку, каспійська нафта, транспортована цим нафтопроводом, не зможе за ціною конкурувати із російською сумішшю Urals, яку постачають на центральноєвропейські нафтопереробні заводи через нафтопровід "Дружба".
Із настанням тепла у колійників побільшало роботи. Навесні та влітку вони працюють у поті чола, оскільки за цей час треба встигнути чимало.
Першими відкрили сезон закарпатські колійники. Ще у березні вони взялися за реконструкцію колійного розвитку станції Ужгород-Пасажирський та будівництво колій сортувального парку для обслуговування пасажирських вагонів, а також активно долучилися до виконання визначеного обсягу робіт на головному об'єкті залізниці, яким є вокзальний комплекс в Ужгороді. Колійники мають облаштувати практично нову станцію: сім колій, чотири тупики, вихід із головних колій пасажирської станції та в напрямі Чопа на головну колію. Загалом в Ужгороді планували відремонтувати 8 км та укласти 14 км станційних колій та 55 стрілочних переводів. Нині 80% усіх запланованих робіт уже зроблено.