Віктор Ідзьо. Українська держава в ІХ-ХІІ століттях - Львів: СПОЛОМ, 2004. - 416 с.
У книзі історика, який зараз працює у Москві, в Українському університеті, розглядаються проблеми становлення державності на теренах України не лише в ІХ-ХІІ століттях, а протягом значно більшого періоду. Віктор Ідзьо вважає, що ще "у ІІІ столітті н.е. слов'янські князі могли очолювати великі військові дружини, які вже були носіями певної державності."
На думку автора, Волинський союз у IV-VI ст. та Біла Хорватія V-VIІ ст. "цілком уже були ранньофеодальними державами". Між деякими з цих держав спостерігались вельми напружені стосунки, зокрема між склавинами-хорватами, що жили в Прикарпатті, та антами-русами з Наддніпрянщини. Врешті-решт це призвело до війни та занепаду Великої чи Білої Хорватії, яка наприкінці Х ст. була завойована Київською Руссю.
Розглядає Віктор Ідзьо також походження росіян, які формувались на основі фіно-угорських етносів, зокрема народу меря. А щодо спільної "древнєрусскої народності і мови" - то їх ніколи не було. Це витвір уяви деяких російських істориків.
Автор вважає, що "більшість "наукових висновків" російської та радянської історичних наук щодо Історії України ІХ-ХІІІ століть є невірними." Тепер українська історична наука "на засадах глобальної науковості та кращих традицій української історичної школи" повинна розвивати і вдосконалювати концепцію української держави.
Полемізує автор теж з концепцією Галицько-Волинського князівства. "Слід наголосити, що творцями применшення ролі української держави в ХІІІ столітті під назвою "Галицько-волинський літопис", Галицько-Волинська держава" були москвофіли в ХІХ столітті," - пише Віктор Ідзьо.
В книзі зібрано багатий історіографічний матеріал та цікавих, і часто оригінальних, думок автора, тому її варто прочитати кожному, хто цікавиться середньовічною історією українських земель.
Книга видана Львівським видавництвом "Сполом" досить малим тиражем, придбати її у Львові можна у "Центрі української книги" на вул. Володимира Великого, 34 та у книгарні "Просвіти" на вул. Васильківського.
Слід зауважити, що авторові ще треба доопрацювати книгу, якщо будуть наступні видання. Праця потребує доброго редагування, усунення повторень та помилок. Наприклад, на стор. 105 автор згадує про основні міста України у ІХ-Х ст.: "Очевидно Перемишль та Червень розпочинали з заходу перелік міст староукраїнської держави, а Ростов на Доні завершував його". Хоча останнє місто було засноване щойно у ХVІІІ сторіччі і назване на іменем св. Димитрія Ростовського (Данило Туптало, 1651-1709).
Адже Віктор Ідзьо полемізує з багатьма відомими сучасними істориками: Толочком, Котлярем, Ісаєвичем... Тож все має бути чітко сформульовано та вивірено. |