Якщо би мати стільки тих, хто слухає, скільки тих, хто підслуховує!
Справжній ексгібіціонізм полягає в показуванні того, чого немає.
Рупор не повинен дивуватися, що його обпльовують ті, хто в нього говорить.
Заселити світ легко. Спустошити -- теж. Так у чому ж труднощі?
"З одного хреста можна було би зробити дві шибениці", -- із презирством сказав фахівець.
"Вище голову!" -- сказав кат, одягаючи петлю.
Якщо людожер користується виделкою і ножем -- це прогрес?
Задушливо! Відкрийте вікна. Нехай ті, хто на дворі, теж це відчують.
Будемо висловлюватися стисло, щоб закінчити фразу в тій же епосі.
Я не згідний з математикою. Вважаю, що сума нулів -- грізна цифра.
Підступний кат послаблює петлю.
Які-небудь майбутні дарвіни, можливо, висунуть тезу, що високорозвинені істоти (до яких вони будуть належати) походять від людей. Це буде величезним шоком!
Деякий металевий репертуар давно пора би здати на металобрухт.
Життя -- шкідлива штука. Від неї всі вмирають.
Мені приснилася дійсність. З яким полегшенням я прокинувся!
Не одна тріумфальна арка згодом перетворилася на ярмо для народу.
Від сьогодні "Поступ" щосуботи друкуватиме витяги з книги геніального австрійського філософа Отто Вайнінґера, який розтлумачив, як ніхто до нього і після нього, сутність статевих взаємин між чоловіком і жінкою. 3 квітня 1880 року у Відні в родині живописця-ремісника народився другий син, якого назвали Отто. Хлопець вступить до університету, у 21 рік захистить докторську дисертацію, у 22 роки очолить кафедру і стане професором, світ побачить його книгу "Стать і характер", а у 23 роки він припинить своє життя самогубством у тому самому будинку, де помер Бетговен. "Книга ця, -- напише Вайнінґер, -- означає смертний вирок, що призначений або самій книзі, або її авторові". Автору довелося вибирати між своїм твором і смертю... Книга філософа про бісексуальність людської природи матиме приголомшливий успіх, у нього з'явиться безліч послідовників-вайнінґеріанців, декілька екзальтованих дівчат, прочитавши його книгу, як і автор, накладуть на себе руки, а "Стать і характер" залишиться твором, в якому якнайглибше розкрито природу людського кохання.
Простота робить життя не тільки більш приємним але й чистішим і прекрасним. Прості й нехитрі, за словами апостола Павла, піднімуться і знайдуть небо, ми ж із усією нашою мудрістю приречені на пекельну безодню.
Неотесаність, неосвіченість, неуцтво, простота нерідко прикривають безвинність і чистоту, тоді як цікавість, витонченість, знання породжують потяг до зла. Смиренність, острах, покірність, благочестя вимагають душі, нічим не обтяженої, слухняної і позбавленої зарозумілості.