|
|
|
 |
|
Поступ життєзнавства »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Неосвіченість -- шлях до істини |
|
|
| Мішель МОНТЕНЬ "Досліди" |
| |
Простота робить життя не тільки більш приємним але й чистішим і прекрасним. Прості й нехитрі, за словами апостола Павла, піднімуться і знайдуть небо, ми ж із усією нашою мудрістю приречені на пекельну безодню.
Неотесаність, неосвіченість, неуцтво, простота нерідко прикривають безвинність і чистоту, тоді як цікавість, витонченість, знання породжують потяг до зла. Смиренність, острах, покірність, благочестя вимагають душі, нічим не обтяженої, слухняної і позбавленої зарозумілості.
Християни особливо добре знають, що цікавість є первородним гріхом і споконвічним злом у людині. Прагнення помножити свої пізнання, потяг до мудрості від початку були згубою людського роду, це і є шлях, що привів людину до вічного осуду. Гординя -- ось джерело загибелі і розбещення людини, вона спонукує її ухилятися від уторованих шляхів, захоплюватися нововведеннями; вона породжує прагнення очолювати людей, що стали на шлях загибелі; вона змушує людину воліти бути вчителем неправди й обману, аніж учнем у школі істини, що дає вести себе за руку іншому прокладеним праведним шляхом. Саме це має на увазі давньогрецький вислів, який говорить, що марновірство випливає з гордині, корячись їй, як батькові.
О мислення, яка ти перешкода для людей! Святе Письмо називає жалюгідними тих людей, що багато думають про себе: "Чим пишається земля і попіл? Чим ти хизуєшся ?" А в іншому місці Писання сказано: "Бог зробив людину подібною до тіні; і хто зможе судити про неї, коли з заходом сонця вона зникне?" Від нас справді нічого не залишиться. Ми далекі ще від розуміння Божої величі і найменше розуміємо ті справи нашого Творця, що виразно мають Його печать і є цілком справою Його рук.
Для християнина наштовхнутися на річ неймовірну -- привід до віри. І що сильніше така річ суперечить людському розумові, то розумніше. Якби вона погодилася з розумом, то не було би дива, і якби вона була на що-небудь схожою, то в ній не було б чогось незвичайного. "Бог краще пізнається незнанням", -- говорить блаженний Августин; і Тацит стверджує: "Щодо діянь богів -- благочесніше і шанобливіше вірити, аніж знати".
Якою б не була наша частка пізнання істини, ми досягли її не нашими власними зусиллями. Бог відкрив нам істину через апостолів, обраних ним з народу, з людей простих і темних, аби просвітити нас стосовно Його дивних таємниць: наша віра не є надбанням, зробленим нами самими, вона -- дарунок щедрості Іншого. Нашу релігію ми одержали не внаслідок міркування або зусиль нашого розуму, а з волі Іншого, Його владою. У справах віри слабкість нашого розуму більше нам допомагає, аніж його сила, і наша сліпота є ціннішою від прозірливості. Божественна істина відкривається нам більше за допомогою нашого незнання, аніж пізнань.
Немає нічого дивного в тім, що ми не в змозі осягнути це надприродне і небесне знання за допомогою наших земних і природних засобів, тому поставимося до нього зі смиренністю і покірністю, адже сказано в Писанні: "Знищу мудрість мудреців і розум розумних відкину". Де мудрець? Де письменник? Де дослідник віку цього? Хіба не зробив Бог нерозумною мудрість світу цього? Оскільки світ не в змозі був мудрістю осягнути Бога, то Бог вирішив врятувати вірних за допомогою проповіді. |
|
|
|
|
Людина -- не чоловік і не жінка |
|
|
| Тексти життєзнавців адаптував Ілько ЛЕМКО |
| |
|
Від сьогодні "Поступ" щосуботи друкуватиме витяги з книги геніального австрійського філософа Отто Вайнінґера, який розтлумачив, як ніхто до нього і після нього, сутність статевих взаємин між чоловіком і жінкою. 3 квітня 1880 року у Відні в родині живописця-ремісника народився другий син, якого назвали Отто. Хлопець вступить до університету, у 21 рік захистить докторську дисертацію, у 22 роки очолить кафедру і стане професором, світ побачить його книгу "Стать і характер", а у 23 роки він припинить своє життя самогубством у тому самому будинку, де помер Бетговен. "Книга ця, -- напише Вайнінґер, -- означає смертний вирок, що призначений або самій книзі, або її авторові". Автору довелося вибирати між своїм твором і смертю... Книга філософа про бісексуальність людської природи матиме приголомшливий успіх, у нього з'явиться безліч послідовників-вайнінґеріанців, декілька екзальтованих дівчат, прочитавши його книгу, як і автор, накладуть на себе руки, а "Стать і характер" залишиться твором, в якому якнайглибше розкрито природу людського кохання. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Помирають від життя |
|
|
| Станіслав Єжи ЛЕЦ |
| |
Якщо би мати стільки тих, хто слухає, скільки тих, хто підслуховує!
Справжній ексгібіціонізм полягає в показуванні того, чого немає.
Рупор не повинен дивуватися, що його обпльовують ті, хто в нього говорить.
Заселити світ легко. Спустошити -- теж. Так у чому ж труднощі? |
| Детальніше>> |
|
|
|