Відійшов у вічність один із найталановитіших та найвідоміших акторів України -- Костянтин Степанков. Цього четверга на 77-му році життя його серце перестало битися. Останні роки актор важко хворів.
Усе життя Степанкова було тісно пов'язане з театром і кіно. Народився він третього червня 1928 року в селі Печеськи Хмельницької області. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1953) -- курс Амвросія Бучми. З 1955-го був актором академічного театру імені Івана Франка, з 1968-го -- Київської кіностудії імені Олександра Довженка. З 1953 року (з перервами) -- педагог і керівник майстрової кафедри акторської майстерності Театрального інституту ім. Карпенка-Карого.
Має звання народного артиста СРСР (1978). Є лауреатом премії імені Ленінського комсомолу (1975), Державної премії України імені Довженка (2003), першим лауреатом премії імені Бикова (1998).
Важко назвати в українському кіно актора, який би впродовж 1070-1980-х, та й 1990-х років працював так плідно і так багато знімався. Степанков виконав понад 100 ролей в театрі та кіно. Найкращими вважають його ролі у фільмах "Як гартувалася сталь", "Захар Беркут", "Дума про Ковпака", "Білий птах з чорною ознакою", "Легенда про княгиню Ольгу".
Українські миротворці в Іраку страждають від жорстокого поводження, -- повідомляє інтернет-видання Korrespondent.net. З "виховною метою" командири нібито тримають солдатів під нещадним сонцем без води у сталевій клітці, що стоїть на плацу у військовому містечку.
"Клітка для порушників там дійсно є, сам сидів", -- розповів у інтерв'ю часопису "Корреспондент" Олександр Коптелов, рядовий миротворчого контингенту. Його та ще двох інших солдатів, за словами Коптелова, так покарали за куріння біля входу в частину і за те, що вони не мали при собі військових квитків. Крім клітки, в Іраку карають ще і відсиджуванням у спеціальних контейнерах, розповідає Коптелов. А з інших дисциплінарних стягнень поширені марші у 40-градусну спеку на плацу.
Голова Львівської облдержадміністрації має ще одного заступника. Ним став колишній головний "убозівець" Львівщини, а з квітня цього року начальник відділу правоохоронних органів, оборонної та мобілізаційної роботи апарату ЛОДА Богдан Шкарада.
Чи повинен був президент України відвідати Донецьк у зв'язку із трагедією, що сталась на "Краснолиманській" шахті?
Ігор КОЛІУШКО
керівник Центру політико-правових реформ
У функції президента як глави держави не входить відвідувати місця, де стались катастрофи техногенного чи іншого характеру. Конституція України не передбачає такої функції президента. Швидше за все, це функція уряду і прем'єр-міністра як глави уряду. Тому, саме Віктор Янукович, а не Леонід Кучма поїхав у Донецьк у зв'язку із вибухом на "Краснолиманській" шахті. Для глави уряду це обов'язок, який він повинен виконувати.
Освітяни Львівщини та Львівська обласна рада профспілки працівників освіти і науки глибоко обурені з приводу того, що президент України Л. Д. Кучма скористався правом вето і не ввів у дію ухвалений Верховною Радою України Закон "Про визнання державним боргом невиплат освітянам" за ст. 57 Закону України "Про освіту".
Ще до того, як цей Закон затвердила Верховна Рада України, у Львівській області склалась надзвичайно складна соціально-економічна ситуація серед педагогів, пов'язана з невиконанням ст. 57 Закону України "Про освіту" щодо виплати надбавок за вислугу років, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та допомоги на оздоровлення за 1997-2000 роки. Така ситуація є наслідком того, що значна кількість освітян області вирішила захистити своє становище щодо виплати заборгованої заробітної плати через місцеві суди. Демократичні принципи судочинства стали на захист освітян; рішення судів були і є на їхню користь.