|
|
|
 |
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Трикутник для трьох незалежних |
|
Сьогодні у Палаці мистецтв о 16.00 - відкриття виставки Сергія Міхновського, Володимира Стецули і Віктора Хаджинова "ТРИкутник" |
| Наталка КОСМОЛІНСЬКА |
| |
Це ніякий не проект і не акція, що передбачає спільну концепцію чи якусь взаємодію. Просто зібрались три художники і вирішили (за ковтком кави) зробити спільну виставку. Таку, щоби і разом, і щоби нікому на п"яти не тисла. Тому спільною у них є тільки назва, виставковий простір, плакат та піктограма, в якій для кожного знайшовся вільний кут. Навіть буклет до цієї виставки у кожного свій власний.
Перше, що впадає в очі,-- це культура експозиції, у якій вчувається просторово-інсталяційний досвід Міхновського. Просто, але зі смаком. Захована у білий тубус агресивно-мармурова колона перетворюється на стрижень залу, а білий трикутник на підлозі навколо неї кутами-стрілками скеровує глядачів до окремої експозиції кожного учасника. Хоча у кожного з художників свої стіни, але куточком ока, десь на межі бачення і небачення, глядач встигає захопити краєчок іншої експозиції. Це змушує його обертатись навколо власної осі навздогін за візуальним рядом, що з трикутника перетворюється на коло, в якому індивідуальність кожного формального вислову зливається в портрет світу, створений спільними зусиллями.
Хоча творча манера кожного впізнавана здалеку і виразно індивідуальна, але присутність (в більшій чи меншій мірі) ознак формального вислову і рафінована колористика єднають всіх. Поза цим у кожен має своє мистецьке поле, яке засіває на свій смак і розсуд. Сергія Міхновського зацікавила спроба римейку своїх власних творів початку 1990-х. Еволюційні процеси творчості цікаві самому автору та шанувальникам його таланту. Володимир Стецула продовжує продукувати вишукані естетичні імпровізації, життєрадісні, ніжні, делікатні, з легким присмаком, як на мене, еротичності. Дуже цікаво виглядає нова серія Віктора Хаджинова, який став більш виваженим у композиції, дещо реалістичнішим у вислові і продемонстрував вищий колористичний пілотаж, суміщаючи рафіновано-рожевий із рафінованим зеленим, рафінований голубий -- із жовтим і т. ін. |
|
|
|
Казка про "Шешори" |
|
|
| Юля КУРИНКІНА |
| |
Екологи та митці затялися прищепити українцям любов та шану до неньки-землі. Приблизно так можна дешифрувати ідеологію фесту етнічної музики та ленд-арту "Шешори-2004", який вдруге проходив у гуцульському селі, на честь якого названо фест.
"Неможливо робити щось на землі, просто неба, і не дбати про цю землю. Минулого року була підписана Карпатська конвенція, її підписали міністри карпатських країн, і Україна вже ратифікувала її. Ми поєднуємо заходи фестивалю із можливістю впровадження Карпатської конвенції в життя", -- вважає Тамара Малькова, директор інформаційного центру "Зелене досьє", організатора фестивалю. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Тридцять років творчості -- для Львівської опери |
|
|
| |
| |
|
"У мистецтві нема середини -- може бути або добре, або погано. А надто в музичному театрі, в тому неповторному "чарівному" світі, де сірість, буденність неприпустимі навіть трохи, тому що тоді зникає "диво", яке є змістом і суттю цього унікального мистецтва," -- так вважав Ігор Лацанич, диригент, світлій пам'яті якого було присвячене останнє виконання вистави "Кармен" під батутою Володимира Гарбарука у Львівській опері. |
| Детальніше>> |
|
|
|