На вчорашньому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради депутати затвердили програму соціально-економічного та культурного розвитку Львова на 2004 рік. Депутати, як завжди, скаржилися, що цей документ їм показали занадто пізно і вони не мали змоги належно його проаналізувати. Однак порівняно з минулим роком ситуація все ж трохи краща: нагадаймо, що тоді таку програму ухвалювали взагалі "постфактум" -- вже після затвердження бюджету.
Однак ухвалення такого важливого документа в "алярмовому порядку" не могло не позначитися на його якості. Депутати зауважували, що на окремі потреби, які, за програмою, передбачено задовольняти наступного року, в проекті бюджету, який роздали депутатам паралельно з програмою, коштів взагалі не заплановано. Та й сам заступник міського голови з економічних питань Олег Мірус, що доповідав, зізнався, що запити щодо програми на 60 мільйонів гривень вищі за можливості бюджету.
Депутати також пропонували на майбутнє розробляти окремо програми з розвитку кожної галузі -- транспортної, житлового будівництва та ін.
Кардинально новим порівняно з минулорічною програмою соціально-економічного розвитку депутат Роман Федишин вважає ставлення до земельних ресурсів міста. У цьогорічній програмі пріоритетною стала оренда землі у Львові, а не лише її продаж. "Наступний рік взагалі буде дуже важливим у земельній політиці, адже втрачають чинність державні акти на землю, і в місті звільняться величезні площі. Місту потрібно розробити програму, аби заохотити підприємців викуповувати цю землю або брати її у оренду", -- вважає він.
Окрім затвердження програми, депутати також прослухали інформацію про виконання програми соціально-економічного розвитку за 9 місяців 2003 року. Основна дискусія розгорілася навколо роботи основних комунальних підприємств міста: "Львів еплоенерго", "Залізничтеплоенерго" та "Львівводоканалу". Депутат Зиновій Гузар зауважив, що грошові надходження від цих підприємств впродовж останніх років не збільшуються, хоча щороку місто виділяє їм все більше коштів. Міський голова Львова Любомир Буняк запропонував створити депутатську комісію з розслідування діяльності цих підприємств.
Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією нарешті вирішив перевірити на корумпованість вище керівництво нашої держави. Першою жертвою цієї перевірки став перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів Микола Азаров. Як заявив на прес-конференції у Києві голова комітету Володимир Стретович, деякі дії Азарова можна кваліфікувати як корупційні, і це повинно стати підставою для подальшого розслідування діяльності віце-прем'єра.
Наскільки успішним буде таке розслідування, нині говорити передчасно. Тим паче, що прем'єр-міністр Віктор Янукович, до якого Стретович звернувся за допомогою щодо розслідування діянь Азарова, сприяти голові парламентського комітету відмовився. Володимир Стретович вважає, що така відмова може бути ще одним свідченням того, що корупція охопила вищі ешелони влади країни.
Про це, втім, свідчить не лише реакція Януковича. За словами Стретовича, його комітет знайшов низку порушень й у діяльності Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки. В грудні на засіданні комітету розглянули питання про законність й обґрунтованість використання в боротьбі з організованою злочинністю спеціальних технічних засобів, інших негласних заходів, а також питання використання коштів на ці заходи МВС і СБУ.
Сьогодні уряд Віктора Януковича може ухвалити знакове рішення для подальшої енергетичної, економічної та й взагалі геополітичної стратегії розвитку України. Мова йде про вирішення долі нафтопроводу "Одеса -- Броди": чи тектиме ним каспійська нафта до Європи, чи Україна остаточно затвердить свою енергетичну залежність від Росії, погодившись на його реверсивне використання. Зважаючи на останні дані інформаційних аґентств, що посилаються на джерела в НАК "Нафтогаз Україна" та Адміністрації президента, буде обрано шлях у напрямку реалізації саме другого варіанту.
Суть цієї інформації полягає в тому, що російські нафтові компанії ТНК та "Транснафта" висунули черговий ультиматум керівництву НАК "Нафтогаз Україна", аби примусити українську сторону погодитися на використання нафтопроводу "Одеса -- Броди" у зворотному напрямку (тобто від Бродів до одеського нафтотерміналу "Південний"). За даними джерел у "Нафтогаз Україна", саме тому ця компанія наполягає на проведенні сьогодні спеціального засідання Кабінету Міністрів.
Цукерки, квіти та трохи тихої сумної музики в голові, і ваші очі повільно втуплюються в її великі й довгі ноги в чорних панчохах на елегантних метрових шпильках. Ви ще не зовсім зрозуміли, хто її батьки і чи є вони в неї взагалі, а вже пхаєте перед собою нового дитячого возика й тішитеся, що "в нього такий носик, як у тебе". Ваша пам'ять ще чіпко тримає чари її "пухнастого" погляду і "теплих" рук, а вам кажуть "перевірити в дитини уроки". Ви ще мрієте про побачення в теплій кімнаті напівпорожнього гуртожитку, вночі, сам на сам, а вам лікарі прописують спокій, вівсяну кашу та Службу Божу. Ви намагаєтеся писати заповіт, а вам буквально сниться поцілунок на двадцятиградусному морозі -- сильно, страшно й боляче, як барабани Джона Бонема. Проте красиво.
Life is too short -- життя надто коротке. А що залишається, коли ангели відіграли вам "чорне танго", а ви ще тут, а не там. Спогади й мрії. Короткі й неповторні моменти радості. Зустрічі групи, Восьме березня та День армії. Чиясь велика порожня квартира. Музика -- тиха, спокійна, заколислива, серйозна напівтемрява, шепіт і довгі тіні, які зникають вдалині... у напрямку кухні. Романтика забутого відчуття -- ти не один у Всесвіті. За вікнами мороз, а між вами електричний розряд і...
Як повідомив міністр охорони здоров'я Андрій Підаєв, з 1 січня наступного року ніякого подорожчання ліків не буде. Про це міністр сказав на семінарі для представників реґіональних ЗМІ, що відбувся у столиці.
За словами міністра, запобігти подорожчанню дозволить постанова Кабінету Міністрів, яка затвердить рішення, що в зв'язку з початком дії з 1 січня закону про Держбюджет, наступного року ліки, зареєстровані в Україні, не оподатковуватимуть. Цю постанову уряд має затвердити сьогодні. Попри це, як наголосив Підаєв, на сьогодні 8 тисяч 334 найменувань ліків вимагають перегляду, оскільки востаннє реєстрували лікарські засоби на території України в 1998 році. Тоді ж було складено перелік лікарських препаратів, потрібних для надання екстреної медичної допомоги.