Колумбійській поліції вдалося затримати бойовика, який, як передбачається, причетний до викрадення й вбивства японського бізнесмена Чікао Мараматцу та вибуху нічного клубу "Ель Ногал", внаслідок якого загинули 35 осіб і поранено понад 160. За словами прес-секретаря поліції, терорист, відомий як Вільмер Антоніо Марін, був заарештований у столиці Колумбії Боготі.
Поліціянти стверджують, що він є одним із керівників Революційних збройних сил Колумбії (FARC), і таким чином завдали серйозного удару по цій мережі в Боготі. Вільмер Антоніо Марін, також відомий як Г'юго, керував діями низки груп, що викрадали багатих бізнесменів та іноземців. Їх виловлювали на вулицях і відвозили в гірські укриття партизанів.
Також цими днями лідери іншого колумбійського угруповання, відомого як Національна визвольна армія (ELN), пообіцяли найближчим часом звільнити чотирьох ізраїльтян і одного британця, які перебувають заручниками з вересня цього року. Як говориться в заяві повстанців, таке рішення виникло в зв'язку з активізацією дій урядових військ, що створює загрозу життю заручників.
Групу іноземних туристів захопили в горах Сьєрра-Невади 15 вересня. Всього заручниками стали 10 іноземців. Трьом із них -- двом ізраїльтянам і одному громадянину Великобританії -- незабаром вдалося втекти. В листопаді повстанці звільнили ще двох заручників -- німця й іспанця.
Президент Італії Карло Азеліо Чампі відмовився підписати новий закон про засоби масової інформації, який ("Поступ" писав про це) викликав гнів всієї Італії. Опозиція вважає, що новий закон порушує принцип справедливої конкуренції, на руку прем'єр-міністру Берлусконі, адже ще більше розширює його медіа-імперію.
На такий рішучий крок президента Чампі надихнула особиста зустріч із Сільвіо Берлусконі, яка відбулась ще в понеділок удень. Прем'єр Берлусконі зустрівся з президентом Чампі "для обговорення законопроекту". Після чого заявив, що він "відкритий для розумних змін до нового закону". Чампі ж аргументував свою відмову проблемами бюджету.
Шість найбагатших країн Європейського союзу мають намір скоротити майбутній бюджет структури за рахунок фінансової допомоги біднішим країнам Центральної та Південної Європи. Така ідея належить Німеччині, яка виступає основним спонсором Євросоюзу і водночас ніяк не може владнати внутрішню економічну кризу.
Побоюючись і самим опинитися в економічній халепі через надмірну допомогу братам слабшим, ідею підтримали Великобританія, Франція, Нідерланди, Австрія і Швеція. "Ми хочемо дати чітко зрозуміти, що відтепер усі країни-члени ЄС повинні поважати бюджетну дисципліну, оскільки грошей у нас обмаль. Ми не можемо платити більше ніж один відсоток від суми валового внутрішнього продукту. Це наше тверде переконання, і це означає, що старі і нові держави-члени ЄС повинні дотримуватися принципу солідарності і однакового ступеня відповідальності, що особисто для нас проблемою не є, оскільки ми -- найбільші донори бюджету ЄС", -- наполягав канцлер Герхард Шрьодер.
Російські праві партії -- Союз правих сил (СПС) та "Яблуко" -- наразі не готові висунути єдиного кандидата на майбутніх президентських виборах. З такою пропозицією минулого тижня виступив лідер "Яблука" Григорій Явлінський і розпочав із СПС консультації щодо вироблення спільної стратегії боротьби за виборця. При цьому він дав зрозуміти, що саме він розраховує бути "єдиним кандидатом від демократичних сил". Водночас керівництво СПС і, зокрема Іріна Хакамада, висловилось за те, щоб нову демократичну коаліцію очолили люди, які не входили до теперішнього керівництва СПС та "Яблука".
Члени політради СПС підтримали курс на пошук "нового обличчя". Вирішено звернутись до "яблучників" з пропозицією створити спільну "демократичну раду", до складу якої увійшли б шість представників обох партій, які мають зайнятись пошуком єдиного кандидата. Серед можливих претендентів на цю роль праві бачать незалежного депутата держдуми Владіміра Рижкова і президента Чувашії Нікалая Фьодорова. Їм, як повідомило інформаґентство ІТАР-ТАРС, посилаючись на свої джерела, було навіть зроблено відповідну пропозицію, але обидва відмовились.