Вже понад двадцять років український споживач купує цукерки в коробках "Асорті" від "Світоча". Днями відбулася презентація нових цукерок "Палітри Асорті" у молочному шоколаді. Колись на українському ринку традиційно переважали лише "чорні" сорти шоколаду. Проте зараз все більший відсоток солодкої продукції, зокрема й від "Світоча", становить шоколад молочний.
На нашому ринку традиційно широко представлено продукцію компанії "Світоч" корпорації "Нестле". Ще в 1998 році "Нестле" придбала 75% акцій "Світоча". Нині ж корпорації належить понад 96% акцій. Протягом цього часу "Нестле" інвестувала в розвиток "Світоча" 40 мільйонів доларів. Цьогоріч планують вкласти 65 мільйонів гривень на придбання технологічних ліній та випуск нових продуктів. Про це розповів голова правління компанії "Світоч" Юрій Тавпаш. За його словами, за останні вісім місяців було продано продукції на суму понад 318 мільйонів гривень, що на 21% більше ніж за минулий рік. Як зауважив Тавпаш, "Світоч" надає понад 1,5 тисячі робочих місць і є одним з найбільших платників податків у Львівській області.
Міжнародний валютний фонд перейнявся долею України. На зустрічі з міністром економіки Валерієм Хорошковським перший заступник директора-розпорядника МВФ Енн Крігер у Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати) повідомила про те, що "МВФ не вважає за доцільне проведення податкової амністії". Також вона зазначила, що, на думку фонду, "членство в ЄЕП може викликати ускладнення в процесі приєднання України до Світової організації торгівлі і в реалізації курсу України на європейську інтеґрацію". Проте паралельно із зауваженнями Крігер заявила, що задоволена макроекономічною ситуацією та перебігом економічних реформ в Україні. МВФ, здається, дуже любить роздавати загальні компліменти перед тим, як висловити своє "фе" стосовно конкретних прорахунків країни-партнера.
Саміт міністрів фінансів країн-членів "великої сімки", що відбувся минулими вихідними в Дубаї, викликав паніку на фондових ринках. На саміті обговорювали проблеми і перспективи світової економіки.
Основна думка затвердженого на саміті комюніке полягає в тому, що країни повинні прагнути досягнути максимальної гнучкості в здійсненні валютної політики. В документі зазначено, що "... обмінні курси повинні віддзеркалювати фундаментальний стан економік... Для більшості країн і економічних реґіонів бажана більша гнучкість під час визначення валютного курсу. Розвиток міжнародної фінансової системи повинен базуватися на ринкових механізмах". І хоча конкретні країни в заяві не було вказано, всі зрозуміли, що йдеться про Японію та Китай.
Нещодавно в Дрогобицькій міській ратуші ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" підписало контракт з В'єтнамською національною вугільнодобувною корпорацією "VINACOAL" щодо організації складального виробництва на одному з підприємств цієї корпорації. На прес-конференції, яка відбулася опісля, генеральний директор автокранового заводу Валерій Левицький і заступник генерального директора корпорації "VINACOAL" Нгуєн Нху Хай розповіли, що перша партія десяти машинокомплектів автокранів вантажопідіймальністю 22,5 тонни на базовому шасі КрАЗ надійде в місто Халонг (провінція Камфа) у листопаді цього року.
Вчора, 23 вересня, в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати) розпочалася 58-ма щорічна конференція Міжнародного валютного фонду і Всесвітнього банку. Для участі у фінансовому форумі вже приїхало 16 тисяч осіб з 184 країн-членів Всесвітнього банку. Учасники конференції обговорять проблеми розвитку світової економіки, стан фінансових ринків, механізми запобігання кризам та проблеми бідності і боргів країн третього світу, посилення ролі приватного сектора і прискорення економічних реформ в країнах, що розвиваються. Особливу увагу буде звернено на відновлення економік Афганістану та Іраку.
Україна виграла судовий процес у американської компанії "Generation Ukraine Ink", яка в липні 2000 року звернулася до Трибуналу Міжнародного Центру з врегулювання інвестиційних суперечок у справі ARB/00/9 з позовом проти України. Ця компанія наполягала на відшкодуванні завданих їй збитків і моральної шкоди від створених перешкод під час реалізації інвестиційного проекту "Паркв'ю" (бізнес-центр у місті Києві) на суму близько дев'яти мільярдів доларів США.