Вчора, 23 вересня, в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати) розпочалася 58-ма щорічна конференція Міжнародного валютного фонду і Всесвітнього банку. Для участі у фінансовому форумі вже приїхало 16 тисяч осіб з 184 країн-членів Всесвітнього банку. Учасники конференції обговорять проблеми розвитку світової економіки, стан фінансових ринків, механізми запобігання кризам та проблеми бідності і боргів країн третього світу, посилення ролі приватного сектора і прискорення економічних реформ в країнах, що розвиваються. Особливу увагу буде звернено на відновлення економік Афганістану та Іраку.
Обговорення реґіональних фінансово-економічних проблем розпочалося 18 вересня. Очолювана американцями Тимчасова адміністрація Іраку оголосила про початок масштабних економічних реформ в країні, -- повідомляє BBC. Як заявив міністр економіки Іраку Камеля аль-Гайлані, зарубіжні інвестори зможуть володіти стовідсотковим пакетом акцій іракських компаній у будь-яких секторах економіки. Винятком є лише підприємства, що працюють у сфері енергетики та видобутку корисних копалин. Не буде встановлено жодних обмежень на вивезення капіталу, а також на експортні квоти. Максимальна ставка податку не перевищуватиме 15%. Весь імпорт буде обкладено 5-відсотковим податком, за винятком гуманітарної допомоги. За словами Камеля аль-Гайлані, заплановані заходи прискорять процес побудови відкритої ринкової економіки в Іраку, а також сприятимуть його інтеґрації в світове співтовариство.
Міжнародний валютний фонд перейнявся долею України. На зустрічі з міністром економіки Валерієм Хорошковським перший заступник директора-розпорядника МВФ Енн Крігер у Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати) повідомила про те, що "МВФ не вважає за доцільне проведення податкової амністії". Також вона зазначила, що, на думку фонду, "членство в ЄЕП може викликати ускладнення в процесі приєднання України до Світової організації торгівлі і в реалізації курсу України на європейську інтеґрацію". Проте паралельно із зауваженнями Крігер заявила, що задоволена макроекономічною ситуацією та перебігом економічних реформ в Україні. МВФ, здається, дуже любить роздавати загальні компліменти перед тим, як висловити своє "фе" стосовно конкретних прорахунків країни-партнера.
Саміт міністрів фінансів країн-членів "великої сімки", що відбувся минулими вихідними в Дубаї, викликав паніку на фондових ринках. На саміті обговорювали проблеми і перспективи світової економіки.
Основна думка затвердженого на саміті комюніке полягає в тому, що країни повинні прагнути досягнути максимальної гнучкості в здійсненні валютної політики. В документі зазначено, що "... обмінні курси повинні віддзеркалювати фундаментальний стан економік... Для більшості країн і економічних реґіонів бажана більша гнучкість під час визначення валютного курсу. Розвиток міжнародної фінансової системи повинен базуватися на ринкових механізмах". І хоча конкретні країни в заяві не було вказано, всі зрозуміли, що йдеться про Японію та Китай.
Нещодавно в Дрогобицькій міській ратуші ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" підписало контракт з В'єтнамською національною вугільнодобувною корпорацією "VINACOAL" щодо організації складального виробництва на одному з підприємств цієї корпорації. На прес-конференції, яка відбулася опісля, генеральний директор автокранового заводу Валерій Левицький і заступник генерального директора корпорації "VINACOAL" Нгуєн Нху Хай розповіли, що перша партія десяти машинокомплектів автокранів вантажопідіймальністю 22,5 тонни на базовому шасі КрАЗ надійде в місто Халонг (провінція Камфа) у листопаді цього року.
Вже понад двадцять років український споживач купує цукерки в коробках "Асорті" від "Світоча". Днями відбулася презентація нових цукерок "Палітри Асорті" у молочному шоколаді. Колись на українському ринку традиційно переважали лише "чорні" сорти шоколаду. Проте зараз все більший відсоток солодкої продукції, зокрема й від "Світоча", становить шоколад молочний.
Україна виграла судовий процес у американської компанії "Generation Ukraine Ink", яка в липні 2000 року звернулася до Трибуналу Міжнародного Центру з врегулювання інвестиційних суперечок у справі ARB/00/9 з позовом проти України. Ця компанія наполягала на відшкодуванні завданих їй збитків і моральної шкоди від створених перешкод під час реалізації інвестиційного проекту "Паркв'ю" (бізнес-центр у місті Києві) на суму близько дев'яти мільярдів доларів США.