Сьогодні, коли галицькі політики, політикани й політиканчики нарешті усвідомили ілюзорність і утопічність своїх марень про українізацію Києва, їх місце успішно посіли львівські артисти. Останнім часом їх активна присутність у культурному просторі Києва починає набирати обрисів правдивої експансії.
Щойно у Києві в Національному музеї завершилася демонстрація виставки маестро Романа Сельського (1903-1990), котрого безапеляційно можна назвати найвагомішою постаттю в мистецькому житті Галичини ІІ половини XX століття. За твердженням організаторів, виставку, що була більшою за обсягом і цікавішою проти львівської, напрочуд добре сприйняли кияни. Хоча важко у це повірити, адже творчість Романа Сельського наскрізь пронизана європейським духом, у той час, як Київ у всіх своїх орієнтирах ( у тому числі й культурному) завжди був спрямований на схід.
Відомий у минулому як художник і "фіксатор", славний львівський артист Влодко Кауфман нарешті зреалізував майже у задуманому вигляді свій проект "У фокусі сну" за творами Бруно Шульца (галицький літератор і артист, про котрого більшість українців дізналася лише після того, як його фрески "лівим шляхом" вивезли з Догобича до Ізраїлю). Акція відбулася в одному з приміщень Центру сучасного мистецтва "Совіарт" (відгонить чимось "совітським") на вул. Костельній. Від 14 до 20 вересня проект цілоденно існував як інсталяція, але від 17.00 до 17.30 Влодко щодня влаштовував такий собі мініперформенс. У реалізації проекту взяли участь режисер Олег Ліпцин і троє акторів, а Влодко Кауфман виступив у ролі ідеолога сценографії. Акція була зафіксована фондами "Відродження" та "ПроГельвеція".
У Києві також десантувався і знаний львівський графік Юрій Чаришников. Цього разу він здивував публіку не звичними для всіх літографіями й офортами, а акварелями. У супровід до виставки видано скромний, але якісно і зі смаком зроблений буклет при сприянні видавництва "АзАрт".
У Будинку художника на Львівській площі (знову Львів!) відбувається вже п'ята, майже ювілейна, міжнародна фотовиставка-конкурс, яку традиційно організовує газета "День". Цьогорічна акція "День-2003" присвячена сьомій річниці заснування газети і подає переважно репортажні світлини.
У програмі цьогорічного фестивалю "Контрасти", можливо, несамохіть, але виснувався один помітний акцент. Чи не вперше до, як завжди препишного, букету звучання струнних і смичкових вплівся характерний аромат гітарної музики. Хоча не можна сказати, що цей інструмент хоч якимось чином чи натяком був дискримінований мистецькою радою Львівського міжнародного фестивалю сучасної музики, бо ж достатньо згадати усю історію цього "відкритого експерименту". Але те, що цього року гітарні концерти не загубилися у загальній афіші з 19 концертів, а таки зібрали добірну публіку з відданих прихильників, свідчить про те, що тут не обійшлося однією випадковістю.
Львів, у якому начебто не бракує "Джазу без..." і джазу з..., настільки стужився за висококласною і до того ж академічною (!) гітарною музикою, нарешті отримав завдяки "Контрастам" кайфову сатисфакцію у вигляді двох концертів суто гітарної музики. Один із них (за участю гітарного дуету Мар'ян Пере -- Антон Кудрявцев зі Швейцарії) був підтриманий культурологічною фундацією "Про Гельвеція", а інший -- сольний виступ шведського гітариста Магнуса Андерссона -- відбувся за підтримки Шведського інституту і посольства Швеції в Україні.
У п'ятницю вперше маленьке товариство курбасівців оприлюднило свою нову роботу, над якою вони працюють уже від початку літа. Хоча слово "працюють" тут, певно, недоречне, бо йдеться про "Одкровення від Йоана". Саме ці тексти останнім часом намагаються осмислити Олена Крилова, Ірина Кучинська, Мирослава Рачинська та Євген Худзик. А місцем оприлюднення цих роздумів на цей раз став Музей книги, що наче заховався за Палацом Потоцьких, скупаний в сонячних променях. Я йшла туди на звуки пісні, що линули з маленької зали, де експонуються гравюри Альбрехта Дюрера.