"Я хотів повернутися на цей корабель! Сучасний світ заполонили інституціоналізація та маніпуляція. Повернутися до природи...", -- виголошує герой, який побував на кораблі дурнів...
У середньовіччі люди розповідали леґенди про таємничий корабель -- корабель дурнів. Плавав він від порту до порту і забирав шаленців, вар'ятів і тих, хто жив поза суспільством. Ніхто не знав, куди їде і яка участь чекає на нього. Театр розповів історію власної подорожі на цьому кораблі. Як твердять самі артисти, "сон про пригоду є значно важливішим ніж те, куди вони їдуть".
Давні греки мали свою театральну культуру ще дві з половиною тисячі років тому. З ранку до пізнього вечора вони лицедіяли, не беручи з глядачів жодної гривеньки за показ вистав -- у той час театр був безкоштовною розвагою для всіх охочих. І не мали значення матеріальні статки. Не дивина, що люди сварилися й навіть... билися за кращі місця. Аж тут вступав у силу давньогрецький закон в образі м'язистих охоронців із ціпками.
Багато води відтоді втекло. Античний театр у Херсонесі втратив колишню популярність. Люди забули, що свого часу на тому місці забавлялися язичники й збудували... християнський храм. Зрештою, в історії досить абсурдних й незрозумілих прикладів. Пані й панове, у театральному мистецтві Херсонесу оголошується антракт, що триватиме якихось-там кілька століть...