Розумний старий П’єро
У Європі триває турне мегапопулярого лондонського тріо The Tiger Lillies
ШОУ
Петро ВОРОПАЙ
|
У сьогоднішньому “кислотно-лужному” арт-просторі щось по-справжньому добре може існувати лише під маскою “поганого смаку”. Мова йде про незалежну продюсерську групу Bad Taste, яка представляє лондонське тріо The Tiger Lillies.
The Tiger Lillies виявилися для мене вершиною всього того, що я коли-небудь бачив на сцені (за винятком, можливо, оффенбахівських “Казок Гофмана” у версії Королівської опери Валлони).
Візьміть Патрісію Каас, помножте її на Едіт Піаф, змініть їй стать, вік, видову приналежність, змусьте довго вникати у стилістику раннього “Міднесс”, перекладіть англійською і приправте це спагетті брехтівськими заморочками... Вийшло надто багато, що говорить лише про те, що при відвертій начебто “постмодерновості” The Tiger Lillies є унікальними. Це не можна звести до циркового шоу – незважаючи на клоунський одяг (“професорський прикид” ударника Едріана Г’юджа, “гангстерський” – контрабасиста Едріана Стаута і маска П’єро на обличчі соліста Мартіна Жака) та загальну сценічну поведінку. Це і не “богемні виверти” – нехай ліричний шансон і присвячений сексу з мухами, а соліст співає фальцетом кастрата. Грим, що стікає, злісно-розчарована гримаса, довга коса, яка звисає з-під вікторіанського котелка, – тлустий спітнілий П’єро, битий життям, посилає цьому життю анафему, невміло замасковану під жарт. Чи варто згадувати, що “недотепність” ця також є частиною програми. П’єро нікого не намагається обдурити. Він просто збирає нас під свої прапори, веде до урвища, немов дудар юрбу пацюків (замість сопілочки – акордеон).
Якщо Жак – П’єро, то Г’юдж і Стаут, безумовно, є арлекінами. Коломбіну втілює надувна вівця (із нею у Жака теж був секс). Г’юдж надуває цю вівцю, ніжно гладить її, іншою рукою й далі тарабанячи по розвішаних на стійці каструлях. Але варто Жакові лише відвернутися, як Г’юдж береться тарабанити вівцею. А іграшкову муху, у коханні до якої зізнавався П’єро, той же Г’юдж убиває мухолапкою. Що залишається розумному П’єро? Утішатися своєю правотою: “Ісус розп’ятий для мене! Для мене!!! ДЛЯ МЕНЕ!!! “ У іншій пісні, правда, П’єро зізнається у своїй дружбі з дияволом, але дружбі дещо віроломній: знайшовши момент, він зарізав диявола і сам став правити пеклом.
Але це – лише цікаві деталі, розмова про які не розкриває суті. Головне – сам образ старого розумного бридкого П’єро, до якого не відчуваєш жалощів, котрого неможливо любити, з котрого неможливо сміятися. Цей П’єро вимагає одного: беззастережного підпорядкування. Як вождь. Як смерть.
|
|
