Українці як нацменшина
З’ЇЗД
Денис МІНЧУК
Ось уже четвертий день поспіль у Бухаресті працює ІV з’їзд Союзу українців Румунії. Делегати форуму кажуть, що нині далеко не все добре зі справами української меншини, тому й хотіли б, щоб цим проблемам було приділено особливу увагу під час зустрічі президентів Леоніда Кучми та Іона Ілієску, яка має відбутися невдовзі в Києві.
У середині минулого століття в Румунії проживали майже 300 тисяч українців. Місця їхнього компактного поселення — це Південна Буковина, Марамарощина (там українці — автохтонне населення), Банат (переселенці 18-19 ст. із Закарпаття й Галичини) і Добрудж (нащадки козаків Задунайської січі). Однак сьогодні, за офіційними даними, українців у Румунії залишилося лише 60 тисяч.
Причиною такого різкого скорочення кількості українців називають колишню національну політику комуністичного режиму, політику, спрямовану на асиміляцію нерумунського населення. За часів Ніколає Чаушеску було припинено діяльність практично всіх українських культурних осередків, закрито народні школи, яких після закінчення ІІ Cвітової війни (в період “українського відродження” в Румунії) налічувалося 120 (10 тисяч учнів).
Ситуація покращилася наприкінці 80-х років минулого століття, коли в країні було повалено комуністичну владу. Саме тоді, 1989 роre, з’явився Союз українців Румунії. Це громадська організація, що репрезентує інтереси румунських українців. Союз видає 4 газети, з яких три — україномовні, одна — румуномовна, а також щороку близько 40 творів: переклади з української на румунську та літературу наших письменників sз Румунії. У 1993 в Сучавському повіті (Південна Буковина) Союз українців Румунії організував фестиваль української культури.
Однак цього всього явно не достатньо. Незважаючи на те, що гуманітарні й освітні права національних меншин закріплені в базовому договорі між Україною та Румунією від 1997 року, ситуація з румунськими українцями є набагато гіршою, ніж з українськими румунами. Так в Україні в місцях компактного проживання румунської меншини все зроблено для того, щоби ці люди не відчували там себе чужими — регулярно відкриваються школи, видаються газети тощо. Натомість у Румунії українських початкових навчальних закладів практично немає, як і вчителів, які могли б давати знання дітям мовою їхнього народу. Однією зі суттєвих перешкод розвитку є хвиля шовіністських настроїв, що охопила певні верстви румунського населення. Треба також сказати, що Єврокомісія нещодавно назвала Румунію найбільшим ворогом національних меншин у Центральній і Східній Європі.
Власне через це їй поки що не “світить” ані членство в Євросоюзі, ані в НАТО.
|
|
