Чорнобильський синдром у Павлограді
СС-24
Любко ПЕТРЕНКО
|
Rysunok Volodymyra KOSTYRKA
|
У вівторок керівництво Павлоградського механічного заводу у Дніпропетровській області та міська влада повідомили, що в суботу на підприємстві стався вибух твердого ракетного палива. Ця інформація не могла знову не спровокувати розмови про “чорнобильський синдром”.
Вживаючи термін “чорнобильський синдром”, ми не стільки маємо на увазі саму екологічну катастрофу, як спробу влади приховати інформацію про це, що в свою чергу призводить до поглиблення шкідливих наслідків, а разом з тим і провокує ланцюгову реакцію чуток. Згадати хоча б останні події та спроби компетентних органів уникнути розголосу: наприклад, у випадку з броварською ракетою чи збитим над Чорним морем пасажирським авіалайнером...
У Павлограді історія повторюється. Бо як могли мешканці 130-тисячного міста в суботу о 16.10 не почути потужного вибуху, від якого здригнулися чи не всі будинки, а в багатьох помешканнях вибуховою хвилею повибивало шиби. А всім відомо, що на Павлоградському механічному заводі нині, згідно з державною програмою, демонтують ракети СС-24. Це була могутня радянська зброя часів “холодної війни”. Радіус дії твердопаливної ракети СС-24 – 10 тисяч кілометрів.
Місцева влада, як і керівництво заводу, кілька днів зволікала з поданням хоч якоїсь інформації.
Лише у вівторок мешканців повідомили, що “стався об’ємний вибух продуктів згоряння під час спалення піротехнічних виробів і сегментів твердого палива ракет”. Як це розшифрувати – хай кожен собі мастить голову сам. Мер Павлограда Метелиця лише запевнив: “Радіаційна ситуація на місці інциденту і загалом у місті залишається в нормі”. Заспокоїти мешканців поспішив і начальник місцевого управління МНС Володимир Вахненко. За його словами, радіаційний фон на місці вибуху не перевищує 13-15 мкР/год. Але маса нез’ясованих питань залишається. Навіщо влада три дні намагалася приховати інцидент? За інерцією спрацював “чорнобильський синдром”, чи може ситуація не така вже й безпечна? Чому й досі керівництво заводу не бажає повідомляти, яка саме речовина спричинила вибух, – про хімічне забруднення території (ракетне паливо є надзвичайно токсичним) не сказано ні слова.
Навчені в радянський період читати між рядками знають: небезпека саме в тих наслідках, з якими “все в порядку” – треба розуміти небезпека радіаційного забруднення була (чи є) значно суттєвіша в порівнянні з хімічним (кожна ракета СС-24 могла нести до 10 ядерних боєголовок). Відповідь намагаються знайти місцеві екологи, які вже заявили, що ініціюють створення депутатської слідчої комісії щодо цього інциденту.
|
|
