Україна має нового чемпіона
ВИЩА ЛІГА
Роман ДОРОШ, Тарас БАТЕНКО
|
Світлина УНІАН
|
Футбольна Україна нарешті дочекалася змін. Всім вже давно набридла гегемонія однієї команди київського “Динамо”. Дев’ять сезонів ми були свідками тріумфу столичного клубу. Та до ювілею команда Суркіса не дотягнула.
Хоча, здавалося, що у цьому сезоні “Динамо” знову буде чемпіоном. Принаймні у другому колі розрив між двома грандами складав чотири очки на користь киян. Та фінішний спурт команди з Донецька все змінив. Зрозуміло, що не останню роль тут зіграла і трагедія, яка сталася на початку травня – смерть головного тренера “Динамо” Валерія Лобановського, після якої команда, здається, так і не прийшла до тями. А без нього команда була неготова відстояти свій чемпіонський титул. “Динамо” психологічно надламалося. А новий наставник киян Олексій Михайличенко не зумів виконати роль рятівника.
Звичайно, що при таких розкладах “Шахтарю” годі було не використати свій шанс. І маючи такого наставника як італієць Невіо Скала, гірники не мали просто права не стати чемпіонами. “Шахтар” двічі заставив киян капітулювати. Спершу – у столиці в фіналі Кубку України, далі – у Донецьку вирішальна перемога у першості.
Тепер вже “Шахтар” був господарем становища. “Динамо” не врятували і подальші розгроми маріупольського “Металурга” М – 6:0 та олександрівської “Поліграфтіхніки” – 3:0. “Шахтар” перемагав зі скрипом. Спершу “Дніпро”, а у вирішальному матчі “Закарпаття”. Найбільш напруженим був останній матч. Команда з Ужгорода лягала кістьми, щоб не програти. І це зрозуміло. Адже над командою Юрія Калитвинцева зависла загроза вильоту з вищої ліги. Врятувати ужгородців могла лише перемога. Та не судилося фарм клубу київського “Динамо”, як ще називають “Закарпаття”, зробити киян знову чемпіонами. На 52 хвилині юна зірка донецького футболу Белік своїм влучним ударом поставив крапку у матчі. Увесь Донбас шаленів від щастя. Гегемонія “Динамо” припинена. Україна має нового чемпіона. Футбольна Україна таки дочекалася змін. “Шахтар” довго та вперто йшов до своєї мети. І, зрештою, це заслуга не лише сьогоднішніх власників, тренерів та гравців команди.
Це заслуга тих, хто допомагав становленню донецького клубу протягом усіх років. І ось вам результат. “Шахтар” – чемпіон.
Та це тільки початок великого протистояння між двома грандами українського чемпіонату. Вже на початку липня розпочинається новий одинадцятий чемпіонат, і це протистояння ще більше розгориться.
“Динамо” буде цього разу у незвичній для себе ролі другої команди країни.
Перемога “Шахтаря” важлива також і в політичному плані. Як відомо, футбол в Україні давно політизований та олігархізований. Київське “Динамо” протягом останніх років виразно виконувало ще й специфічне сценічне замовлення – бути в авангарді електоральної ходи окремо взятої партії. І скоріш за все команда Суркіса та СДПУ(о) перестаралися. Адже услід за перемогами киян закономірно почалися невдачі, розчарування уболівальників у цій спортивно-політичній марці. Однією з причин невдач київського “Динамо” рядові уболівальники схильні були вважати надмірне бажання керівників клубу використовувати футбол у політичних цілях. Інколи це нагадувало навіть відверте паразитування на славі гравців та й головного тренера зокрема. Досить нагадати, як київське “Динамо” колективно “записалося” у СДПУ (о) чи як Валерій Васильович “розписувався” з телевізійних екранів за Суркіса як кандидата у київські мери.
І тепер київське “Динамо” як частина політичного проекту виборчого холдингу СДПУ (о) зазнає банкрутства. Натомість політичну ходу збільшує донецький “Шахтар” Рената Ахметова, давнього затятого опонента Суркіса у справі перетягування олігархічно-футбольного канату. “Донецький “Шахтар” – чемпіон” – це додаткова серйозна заявка на сходження донецького клану і збільшення його ваги в контексті всієї України. Проте донеччани, навчені гірким досвідом команди Суркіса, мали б більш суттєво фільтрувати політизованість “свого” футболу. Однак спокуса зробити з футболу політичне видовище залишатиметься...
|
|
