BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 14-20 БЕРЕЗНЯ 2002 року |

Виборча програма Андрія Садового

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ


Андрій САДОВИЙ

Концепційні передумови програми

Для нормального існування Львова як міста потрібні: комунальна (житло, вода, тепло, світло, утилізація відходів) та комунікативна (транспорт, зв’язок, інформатика) інфраструктури, гарантований рівень безпеки життя (правоохоронні та антикризові служби) і здоров’я (медицина та екологія). Але роль і функції таких значимих міст, як Львів, аж ніяк не зводяться до забезпечення лише мінімальних стандартів.

Львів залишається одним із найвпливовіших центрів України. Це означає, що його роль – у забезпеченні не лише базових умов проживання, а й різнобічних духовних потреб: освіти, релігії, культури, національної та державної самосвідомості. Такий широкий спектр можливостей для всіх мешканців досягається через збереження традицій та цінностей, які, в свою чергу, дають основу до пошуків нового продовження гідного життя. Ця особливість міста набуває надзвичайної ваги в умовах сучасного світу, коли ми не маємо права перетворюватися на периферію цивілізації і коли на наших очах створюються нові економічні, духовні та суспільні порядки. Сьогодні добре відомо, що без забезпечення комфортного життя та якісного побуту нема розвинутої економіки. Людський капітал, тобто вільна й активна особистість, стає головним чинником розвитку господарки і суспільства.

Відтак забезпечення базових потреб міського мешканця (вода, тепло, комунікації, безпека, здоров’я тощо) та можливостей його духовного розвитку як індивідуальності, що здатна успадкувати традиції міста, у програмі діяльності міського голови Львова має бути пріоритетним завданням.

Аксіомою будь-якої сучасної програми розвитку міста нині є усвідомлення того, що культура, міська господарка та вільноконкурентні відносини (тобто загальна атмосфера міста) повинні постійно вловлювати та віддзеркалювати світові та локальні напрями розвитку. Без цього місто занепадає, швидко втрачає своє значення і руйнується. Паралельно до такого саморуйнівного процесу падає й рівень життя мешканців. Єдиною реальною протидією такому загальному занепаду в умовах глобального розвитку є узгодження стратегічних і короткотривалих міських програм з тенденціями такого розвитку.

Стратегію розвитку можна задавати двома шляхами: або нав’язуючи її мету “ззовні”, у вигляді єдино можливого, безальтернативного варіанта, або ж виводячи цю мету з внутрішнього призначення міста, укоріненого в його традиціях. Як ідеальна може розглядатися така ситуація, коли зовнішні вимоги стратегічного розвитку збігаються з його внутрішньою логікою.

Тому найбільш природний розвиток Львова, у моєму розумінні, полягає у поєднанні його стабільних вартостей та традицій із забезпеченням необхідного стандарту щоденного життя мешканців. Таке поєднання неможливе без чіткого розуміння сучасної ролі Львова в існуючій ситуації в Україні.

Ця роль зводиться до трьох позицій: метрополійність, ідентифікаційність та освітність.

– Метрополійність Львова як центра окресленої території в географічному та/або етнічному сенсі, що притягає до себе всі навколишні суспільно-політичні, економічні та культурні активності. У найзагальнішому розумінні метрополійність сьогодні означає місце концентрації творчих еліт, створення умов для генерування нових ідей та “культурних мутацій”. Без цього сьогодні неможливе покращення якості життя, як і досягнення регіональної, понадрегіональної чи цивілізаційної значимості. На теперішньому етапі Львів є метрополією семи західноукраїнських областей.

Львів у моєму розумінні – мала метрополія європейської провінції. Завдання Львова в українському вимірі – впровадження європейськості в загальноукраїнську традицію.

– Ідентифікаційність – одна із беззаперечних і головних ознак сучасного розвитку суспільства.
Ідентифікаційність полягає у чіткому самоусвідомленні всіх мешканців як належних саме до цієї спільноти. Упродовж усієї історії ідентифікаційність Львова на рівні всіх представлених у місті етнічних спільнот створювала і має створювати надалі уявний образ Львова (“львівська ідентичність”).

– Освітність – як непохитна мета для обґрунтування власної ролі і місця у часі та просторі. У сучасних умовах постіндустріального світу таке, здавалося б, абстрактно-узагальнене розуміння освітності набуває конкретного, майже виробничого значення, стаючи найвагомішим чинником людського капіталу. У свою чергу, людський капітал нині визначає поступ у всіх сферах суспільства, витісняючи в економічній сфері навіть традиційний фізично-фінансовий фактор. Тут уже освітність треба розуміти не у вузькому значенні – як передачу систематизованого знання та фахових навичок, а значно ширше — як трансляцію з покоління в покоління ціннісних орієнтацій, мотивацій та стереотипів поведінки, а також творчих імпульсів.

Традиційно кожне значиме місто мовою своєї архітектури постійно добудовує власний міф і власне “обличчя”. Однак в умовах тривалої дії руйнівних факторів та за відсутності джерел поповнення внутрішніх фінансових та творчих ресурсів “обличчя” і міф Львова можуть розчинитися в хаосі.

Тому окреслена концепція дозволяє уточнити пріоритетні стратегічні завдання розвитку міста в умовах обмежених ресурсів.

З історичного (традиційного) покликання Львова постають його три найважливіші завдання:

– відновлення метрополійного центропритягання міста як місця зосередження “культурних мутацій”, що закономірно й неухильно посилить фінансовий капітал Львова;

– підтримування “львівської ідентичності” у всіх без винятку процесах розвитку міста (почуття гідності львів’янина), що посилить довіру у стосунках і, відповідно, соціальний капітал міста;

– плекання освітності та умов для розвитку особистості як основ інноваційного потенціалу сучасної економіки, що посилить гуманітарний капітал міста.

Три названі головні стратегічні завдання вимагають також впровадження цивілізованих правил конкуренційності.

Ще раз хочу наголосити на тому, що викладені принципи концепції є стратегічними. Сучасний стан Львова потребує втілення найнеобхідніших завдань, що відповідають поточним потребам міста і дають змогу наблизити вирішення стратегічних проблем.

Завдання міського голови бачу не в тому, щоби давати вичерпні рецепти вирішення кожної конкретної проблеми, а в тому, щоби створити такі умови, які б спонукали фахівців знаходити найоптимальніші шляхи їх розв’язання. Іншими словами – створити у місті конкурентне ринкове середовище зі своєрідними “згущеннями” конкуренційності біля найактуальніших проблем, адміністративно втручаючись лише у випадках природних “провалів” ринку.


Головна мета програми

Постійне зростання якості життя львів’ян внаслідок перетворення міста на європейський осередок освіти, науки, культури, туризму та сучасної промисловості.

Обставини, що сприяють досягненню основної мети:

– Львів має доволі потужний образ унікального міста, що базується на історичних реаліях, архітектурній спадщині, мистецько-наукових традиціях;

– Львів є візиткою європейськості України;

– Львів розташований на перетині транс’європейських магістралей;

– Львів осягає значний науковий, освітній та проектно-конструкторський потенціал;

– Львів має потужні громадянські традиції.

Обставини, що обмежують реалізацію основної мети:

– низький рівень якості комунального обслуговування, зношеність комунальної інфраструктури;

– транспортна важкодоступність Львова в європейському та загальноукраїнському вимірі;

– несформованість ринку землі і нерухомості у Львові;

– відсутність належної промоційної традиції.

1. МЕТРОПОЛІЙНІСТЬ ЛЬВОВА

1.1. Підвищення статусу міста в Україні

Геоурбаністичний аналіз розташування міст України показує, що в нашій державі сформувалися чотири системи розселення. Центром кожної з них є місто з функціями локальної метрополії. Без урахування цього факту розвиток таких міст гальмується, що негативно відображається на життєдіяльності держави загалом.

Мета: законодавче закріплення спеціального статусу міста Львова – метрополійного центру Західної України, визначення його метрополійних функцій, джерел фінансування та набуття державних гарантій їх виконання.

Основні заходи:

– проведення міського консультативного референдуму з метою створення відповідної громадської думки, привернення уваги державних органів до актуальності проблеми;

– розробка проекту закону України “Про міста спеціального статусу – метрополійні центри України”, подання до Верховної Ради через народних депутатів від Львова;

– лобіювання прийняття відповідного закону;

– осягнення львівськими мас-медіа (газети, радіостанції, телеканали, веб-сайти) статусу загальноукраїнських каналів суспільної комунікації;

– формування самоврядної львівської спільноти: регулярне проведення референдумів та дорадчих опитувань з важливих питань життя міста; видання енциклопедії Львова, дослідження і видання за участю мешканців історії кожної вулиці та будинку міста.

1.2. Підвищення конкурентності Львова в європейському вимірі

Основою розвитку кожного сучасного міста, а європейського – особливо, є його конкуренційність.
Міста досягають своєї мети, конкуруючи між собою. Ця конкуренційність має різні аспекти: це певна постійна перевага (в нашому випадку – територіальне розташування та історична спадщина Львова); це змагання за такий суспільний та економічний розвиток, який гарантує високу якість життя в місті; це – здатність до активізації та використання людського потенціалу громади для досягнення поставленої мети.

Мета:

– утвердження Львова як центру науки, освіти, культури та туризму європейського значення;

– відновлення позицій Львова як духовно-культурного центру України.

Основні заходи:

1.2.1. Наука:

– забезпечення умов для посилення і розширення інноваційної діяльності наукових інституцій, сприяння інтеграції наукових шкіл з освітніми установами;

– сприяння посиленню привабливості львівських науково-освітніх інституцій;

– сприяння посиленню існуючих та створенню нових науково-освітніх шкіл Львова шляхом залучення до міста висококваліфікованих спеціалістів з інших регіонів України, Європи, світу;

– сприяння створенню у Львові центру науково-технічної інформації міжнародного рівня, осередків наукових комунікацій.

1.2.2. Освіта:

– сприяння зміцненню матеріальної бази, посиленню значимості вищих навчальних закладів Львова, утвердженню в них засад автономності;

– сприяння інтеграційній співпраці вищої та загальноосвітньої школи, розробка системи здорової конкуренції освітніх установ при наданні освітніх послуг;

– запровадження мотиваційних чинників у праці вчителя, методичних удосконалень навчального процесу у львівських школах;

– сприяння повсякчасній пропаганді виняткового значення та ваги освіченості як інструмента постіндустріального розвитку, як незамінного інструмента утвердження демократії і самоврядування громадян;

– сприяння посиленню зовнішньої притягальності львівських освітніх закладів;

– оптимізація та удосконалення мережі освітніх установ міста, забезпечення відповідності львівських шкіл запитам і потребам школярів;

– створення умов для проведення ефективних і цікавих для школярів заходів позакласної роботи; протидія тенденціям відчуження школярів від школи;

– забезпечення суспільної значимості, авторитетності та привабливості праці вчителя;

– сприяння проведенню регулярних загальнонаціональних та міжнародних освітніх олімпіад у Львові;

– посилення освітньо-просвітницької значимості культурно-музейної спадщини.

1.2.3. Культура:

– постійна підтримка ініціатив, скерованих на розвиток цілісного культурного середовища Львова;

– культивування вагомих в європейському вимірі культурних проектів;

– утвердження непорушності засад свободи і незалежності культури;

– організація і проведення львівських мистецьких ярмарок-форумів;

– сприяння формуванню Львова як поліграфічно-видавничого центру України;

– забезпечення належних умов збереження і користування бібліотечним фондом міста, інтеграція його зі світовою комунікаційною мережею Інтернет;

– створення у Львові сучасного концертно-студійного комплексу;

– використання культурно-музейної спадщини міста для розвитку туризму і як бази для освіти та виховання майбутніх поколінь львів’ян;

– створення і забезпечення умов для діяльності постійно діючої Ради культури міста.

1.2.4. Туризм:

– міська сертифікація сервісних послуг (готелі, ресторани, кав’ярні тощо), організація містом курсів фахової підготовки обслуговуючого персоналу за європейськими стандартами;

– входження Львова до загальноєвропейського інформаційного простору: поширення у Львові закордонних видань, полегшення доступу до медіа-програм та формування привабливого образу Львова в європейському медіа-просторі;

– податкове сприяння формуванню готельної мережі в місті;

– формування мережі квартир-готелів з гарантованою містом якістю обслуговування, кемпінгів для автотуристів;

– вуличне інформаційне забезпечення (таблиці, стенди, показники) найбільш привабливих туристичних об’єктів Львова;

– вирішення проблем приватної безпеки туристів (детальніше – див. розділ “Безпека”);

– промоція Львова як місця різноманітних форумів (бізнес, культура, наука тощо);

– сприяння залученню до Львова агентств і представництв відомих світових фірм;

– впровадження до міста залізничної колії європейського стандарту та відповідного класу автомобільних доріг.

1.3. Охорона історико-культурної спадщини:

На карті України Львів – це історичне місто, яке має найбільшу кількість об’єктів історико-культурної спадщини. Звідси випливає його роль “другої” або культурної столиці в державі. Потреба розглядати містобудівну систему Львова з позицій “регенерації” викликана двома основними чинниками: вимогами містобудівного та пам’яткоохоронного законодавства, а також вимогами суспільно-культурного характеру – відновлення вартісного стану системи після періоду невдалого реконструктивного розвитку.

Мета:

– ліквідація аварійного стану забудови у центральній частині міста;

– збереження образу історичного міста, реставраційна, ревіталізаційна підтримка архітектурної спадщини, спрямованість урбаністичної політики на збереження обличчя Львова та підкреслення цієї спадщини.

Основні заходи:

1.3.1. Збереження архітектурного середовища:

– опрацювання комплексної програми регенерації та реставрації території пам’ятки ЮНЕСКО та історико-культурної заповідної території міста; поетапна реалізація цієї програми починаючи від найцінніших ансамблів – собору св. Юра, Успенської церкви, Вірменської церкви,
пл. Ринок тощо;

– широке залучення до реставраційних робіт у Львові міжнародних фондів та організацій;

– встановлення чіткого контролю за проведенням робіт з пристосування та перебудов історичних будинків та пам’яток; недопущення знищення ліпнини, декору, пробиття прорізів у невідповідних місцях, невластивих пофарбувань тощо; чітке дотримання пам’яткоохоронних та реставраційних норм;

– встановлення особливого режиму сприяння, кредитування та пільг для власників, інвесторів, мешканців, які хочуть провести реставраційні роботи у пам’ятках та історичних будівлях.

1.3.2. Благоустрій:

– реставрація історичного замощення та бруків у центральному районі міста зі зняттям асфальтових покриттів;

– відтворення історичних львівських пасажів (Міколяша, Крива Липа, Андреоллі тощо);

– збільшення кількості впорядкованих пішохідних зон у центрі міста.

1.3.3. Парки та лісопарки:

– вжиття термінових заходів із недопущення подальшого знищення паркових та лісопаркових територій;

– відновлення робіт із реставрації історичних парків – Стрийського, Високий Замок, Івана Франка та інших;

– початок практичних робіт зі створення парку на горі Цитадель, рішення про який було прийнято ще 1991 року;

– у межах кожного ЖЕКу реалізація програми відновлення прибудинкових садів та скверів;

– упорядкування львівських цвинтарів.

2. БЕЗПЕКА

2.1. Безпека життя

Найважливішим своїм досягненням вважатиму вирішення проблеми приватної і громадської безпеки. Нині ця проблема для львів’ян є однією з найгостріших. Люди хочуть жити у безпеці, мати роботу та почувати впевненість у завтрашньому дні.

Мета: забезпечення реалізації конституційних прав мешканців на їхню особисту (індивідуальну) і колективну безпеку.

Основні заходи:

– створення умов для посилення ролі і значимості муніципальної поліції;

– автомобільне патрулювання вулиць муніципальною поліцією;

– нічне освітлення вулиць;

– оптимізація системи негайного виклику міліції шляхом пріоритетного забезпечення транспортними засобами і пальним;

– масове впровадження системи індивідуальної безпеки – портативних приладів екстреного виклику поліції з будь-якої точки міста;

– забезпечення пожежних служб сучасною технікою, зокрема драбинами для гасіння пожеж у висотних будинках.

2.2. Охорона здоров’я

Найгострішою проблемою здоров’я львів’ян є практична недоступність спеціалізованих та ефективних методів діагностики методів та лікування для всіх низькооплачуваних мешканців та пенсіонерів.
Фактично всі ці методи можна зарахувати до дорогих і таких, що виведені в комерційний сектор.
Нормативні бюджетні кошти на медикаментозне забезпечення є вкрай недостатніми.

Мета:

– запровадження експериментальної моделі спеціального медичного обслуговування для малозабезпеченого населення в межах Львова;

– збільшення середньої тривалості життя мешканців та зниження показників дитячої смертності;

– забезпечення приїзду викликаної швидкої допомоги в межах 10 хвилин.

Основні заходи:

– укладення спеціальної угоди між муніципалітетом та всіма спеціалізованими медичними установами про щотижневе тригодинне безкоштовне обстеження засобами високотехнологічної діагностики та фахове лікування;

– проведення спеціального епідеміологічного обстеження школярів з наступним виділенням груп ризику дітей та їх лікуванням;

– створення експериментальних програм профілактики серцево-судинних, онкологічних та наркологічних захворювань;

– оптимізація системи невідкладної медичної допомоги шляхом пріоритетного забезпечення транспортними засобами і пальним;

– посилення контролю якості на ринку харчових продуктів;

– пропаганда здорового способу життя як високої моральності людини;

– підвищення якості медичного обслуговування на основі якнайбільшого сприяння цивілізованій конкуренційності медичних та фармакологічних послуг;

– сприяння розвитку регіональних спеціалізованих медичних центрів, посиленню інтеграції їх з наукою;

– покращення якості лікарняного обслуговування за рахунок введення платності та підвищеної комфортності для платоспроможних пацієнтів;

– сприяння інвестиціям у зони масового відпочинку, вдосконалення транспортного сполучення з ними; перетворення лісопарків міста на парки.

2.3. Соціальна сфера

Соціальна незахищеність основної, переважаючої частини населення міста сягає критичної межі.
Проблеми працевлаштування молоді та соціальної допомоги малозабезпеченим – самотнім людям похилого віку затягуються тугими вузлами, породжують відчай і безнадію. Задекларовані новітні підходи до розв’язання проблем соціального захисту впроваджуються вкрай повільно і спорадично.
Прискорення вирішення цих болючих питань значною мірою пов’язане з порядністю і прозорістю влади на всіх її рівнях.

Мета:

– впровадження комплексних програм соціального захисту та підтримки мешканців міста;

– ліквідація довготривалого безробіття.

Основні заходи:

– максимальне сприяння розвитку в місті підприємництва як одного із засобів ліквідації довготривалого безробіття;

– підтримка і створення сприятливих умов для діяльності фондів і проектів соціальнозахисного спрямування;

– розробка і впровадження міських цільових соціальнозахисних програм (сироти, самотні, люди похилого віку, молоді та багатодітні сім’ї, самотні матері);

– приділення особливої уваги соціальним проблемам військовослужбовців та працівників правоохоронних органів;

– створення режиму якнайбільшого сприяння діяльності підприємств, які забезпечують надходження коштів до міського бюджету.


3. ПІДПРИЄМНИЦТВО

Занепад промисловості Львова змушує звертати особливу увагу на пошук нових пріоритетів розвитку підприємництва в місті, впровадження механізмів справедливої та добросовісної конкуренції, а також залучення і, головне, утримання інвестицій та інвесторів у місті.

Мета:

– відновлення промислового комплексу Львова в новій якості – високотехнологічного наукомісткого виробництва; пріоритетний розвиток постіндустріальної економіки;

– створення сучасної ринкової інфраструктури для забезпечення конкуренційного середовища;

– використання географічного розташування Львова для концентрації в місті транспортних та торгівельних послуг.


Основні заходи:

– прозора і порядна процедура тендерів на виконання муніципальних замовлень;

– активна політика в залученні внутрішніх інвестицій: гарантії та фаховий консалтинг для малих та середніх підприємств; створення інфраструктури підприємництва міського, регіонального та понадрегіонального рівня;

– провадження гнучкої земельної політики щодо занепадаючих та новостворюваних підприємств; зниження земельного податку пропорційно до кількості створюваних нових робочих місць;

– максимальне спрощення процедур купівлі чи оренди землі та комунальної нерухомості;

– активна політика в залученні зовнішніх інвестицій: промоція на перспективних ринках; сприяння створенню філій та представництв світових банків та фірм;

– утвердження і промоція логотипу “Зроблено у Львові” як гарантії якості;

– створення сприятливої атмосфери для впровадження інновацій;

– використання інноваційного потенціалу студентства та післявузівської молоді;

– заохочення обдарованих студентів працювати у Львові шляхом виділення безвідсоткових кредитів на житло;

– допомога та підтримка в реєстрації та оформленні необхідної документації для провадження приватного бізнесу;

– програма стимулювання виведення бізнесу з тіньової сфери.


4. КОМУНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

4.1. Водопостачання

Дуже суттєвим для нормального міського життя у Львові вважаю забезпечення базових побутових потреб мешканців. Передусім це стосується проблеми цілодобового водопостачання, яка зі суто комунальної стала у Львові гострополітичною проблемою, критерієм спроможності влади реально вирішувати міські проблеми. Проблема водопостачання у Львові має як об’єктивні передумови: розташування міста на головному європейському вододілі та великий перепад висот на території міста – так і суто організаційні, вкорінені в тривкій монополістичності цього виду послуг.

Мета:

– цілодобове водопостачання при сталих тарифах – за рахунок внутрішніх організаційних резервів, без залучення іноземних кредитів;

– забезпечення централізованим водопостачанням та каналізацією всього населення в межах міста.


Основні заходи:

– введення конкурентного водопостачання до міста та конкуренції постачальників води мешканцям при комунальній власності на водотранспортну трубопровідну систему;

– залучення приватних інвесторів;

– 100-відсотковий облік води кінцевими споживачами – встановлення лічильників за рахунок водопостачальників;

– залучення до енергопостачання водопомпових станцій альтернативних джерел електропостачання, у тому числі комунальних.


4.2. Енергопостачання

Як і у випадку водопостачання, основні проблеми електропостачання – вимкнення струму, відсутність гарантованої безперебійності, низька якість параметрів струму в мережах – спричинені монополізмом електропостачальників.

Мета:

– безперебійне постачання струмом, параметри якого відповідають прийнятим стандартам.

Основні заходи:

– унезалежнення міського електропостачання: залучення інвестицій для генерування електроструму на підприємствах комунальної власності (ТЕЦ-1, ТЕЦ-2);

– моніторинг параметрів струму спеціальними міськими установами, реагування на кожне відхилення від стандартів;

– забезпечення можливості автономного електропостачання життєзабезпечуючих установ та підприємств міста.


4.3. Житло та його експлуатація

Недостатні фінансові можливості міста та зростаючі житлові потреби мешканців за незадовільної якості обслуговування житла призводять до того, що ця проблема стає однією з ключових і потребує негайного вирішення. Водночас варто зазначити, що покращення житлових умов є одним із головних елементів поліпшення якості життя.

Мета:

– забезпечення конституційного права на житло громадянам міста;

Основні заходи:

– розробка житлової стратегії міста;

– підвищення рівня комфортабельності і безпеки проживання у житлових будинках, на прибудинкових територіях, у мікрорайонах міста;

– запровадження обов’язкового дотримання чітко встановлених параметрів якості обслуговування житлово-експлуатаційними організаціями (незалежно від власності): прибирання, поточний ремонт, дахи, піші хідники, прибудинкові зелені насадження тощо;

– бюджетне фінансування та кредитування житлового будівництва; спорудження в основному будинків середньої та малої поверховості, з переважанням індивідуальної забудови;

– пільгове надання земельних ділянок під багатоквартирне житло;

– кредитування завершення мешканцями міста приміських будинків;

– чітка регламентація тривалості будівництва;

– обладнання за рахунок міста інженерною інфраструктурою (водо-, газо-, електропостачання, каналізація, дороги, громадський транспорт) ділянок під індивідуальне будівництво;

– екстериторіальне конкурентне обслуговування будинків житлово-експлуатаційними організаціями, у т. ч. приватними;

– формування будинкових громад, облаштування будинкових дворів та дитячих майданчиків у них із розрахунку один на 200-300 квартир, підтримання їх у належному стані;

– розвиток мікрорайонного самоврядування.


4.4. Теплопостачання

Внаслідок використання застарілого обладнання котелень та незадовільного стану теплоізоляції трубопроводів вартість тепла, що його отримують мешканці, невиправдано зростає. Високі тарифи суттєво знижують рівень сплати за тепло, внаслідок чого теплопостачальні підприємства не можуть оплачувати вартість палива.

Мета:

– здешевлення послуг теплопостачання для мешканців;

– гарантоване забезпечення платоспроможного попиту на теплопостачальні послуги.

Основні заходи:

– усунення невиправданих втрат тепла при транспортуванні шляхом запровадження сучасних попередньо ізольованих трубопроводів;

– заміна застарілого парку котлоагрегатів на районних котельнях на сучасні енергоощадні й екологічно безпечні агрегати;

– облік споживання тепла та можливість регулювання його кількості в кожного абонента.


4.5. Господарювання відходами

Чинна практика поводження з комунальними відходами відживає своє і фізично, і морально: вона стала економічно збитковою й екологічно небезпечною.

Мета: впровадження сучасної інтегральної системи господарювання комунальними відходами.

Основні заходи:

– аналіз реальних обсягів і структури комунальних відходів міста загалом, а також біля джерел їх виникнення;

– розробка програми управління відходами міста;

– реалізація пілотних проектів господарювання комунальними відходами міста;

– розробка бізнес-плану поетапного впровадження інтегральної системи господарювання комунальними відходами, широке залучення для цього приватних підприємницьких структур.


5. КОМУНІКАТИВНА ІНФРАСТРУКТУРА

5.1. Транспорт

Зосередженість і повнота транспортної інфраструктури і далі є одним із найважливіших показників інвестиційної привабливості міста. Почуття єдиної міської спільноти нерозривно зв’язане з швидкою і психологічно комфортною транспортною доступністю різних районів міста у його повсякденному житті. Для Львова неухильне зростання рівня автомобілізації населення несе додаткову загрозу екологічного забруднення і “закорковування” вулиць.

Мета:

– досягти доступності центру громадським транспортом з будь-якого району Львова в межах 25 хв.;

– суттєве підвищення пропускної здатності вулиць міста.

Основні заходи:

– впровадження оптимальної конфігурації маршрутів громадського транспорту;

– широке і прозоре застосування тендерів перевізників із відповідними умовами контрактів з ними, збереження комунальних перевізників для підтримання необхідного рівня конкуренції;

– розподіл пасажиропотоків за інтенсивністю між транспортом різної потужності;

– продовження трамвайних колій та тролейбусних ліній до Сихова та Рясного;

– запровадження нічних чергових маршрутів;

– безплатна довідкова служба (в режимі реального часу) про оптимальний маршрут, яким можна дістатися до потрібного місця за допомогою громадського транспорту;

– обмеження паркування на вулицях в часи найбільш інтенсивного руху;

– оптимізація руху та першочергова реконструкція магістралей, які забезпечують об’їзд центру; максимальне впровадження одностороннього руху на магістральних вулицях із забороною паркування на них; завершення будівництва розпочатих шляхопроводів;

– автоматизований моніторинг за інтенсивністю руху для регулювання транспортних потоків у режимі реального часу;

– постійний контроль за станом доріг і безперервний поточний ремонт у час найменш інтенсивного руху; безперервне (у т. ч. нічне) прибирання вулиць під час снігопадів;

– широке впровадження автостоянок (у т. ч. багатоповерхових) з охороною.

5.2. Зв’язок та інформатизація

Розширене розповсюдження інформації та технологій зв’язку приведуть до змін у майже всіх сферах життя, впливаючи на всі ділянки владної відповідальності. Через стратегічні зміни, що викликаються теперішнім поширенням інформації та технологій зв’язку, сприяння цьому сектору стає неодмінною умовою виживання міста в майбутньому.

Мета:

– повне забезпечення можливості підключення до телефонних мереж, мереж кабельного телебачення, Інтернету за доступними тарифами.

Основні заходи:

– інтегрування мереж зв’язку, забезпечення їх багатофункціональності;

– включення міста в систему Інтернет-2;

– координування діяльності провайдерів для здешевлення зовнішнього трафіку;

– розробка міською владою соціально орієнтованої, а не суто технологічної концепції інформатизації із взаємовпливами технологічного прогресу і цілісного суспільного організму.

POSTUP - ПОСТУП
№36 (893),
14-20 БЕРЕЗНЯ 2002 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Страшний риб'ячий діоксин
·Самостійна соборна Палестинська держава

ПОГЛЯД
·Тарас Стецьків: Вважаю, що слід відповісти один раз
·Ігор Пужак: "Серйозні інвестиції у Львів можливі лише після наведення елементарного порядку в міській господарці"

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Ще 500 львівських автобусів цього року "поїде" до Києва
·За Степана Курпіля авторитетні люди
·Виборчі комісії хтось залякує
·Переселенці: справедливість буде відновлено!

ПОСТУП В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
·Світ через філософський фотооб'єктив
·Десять на одного
·ХРОНІКА
·Богдан Клюк - поза грою
·Вітер назбиткував на півмільйона

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Омельченко зрадив Ющенка
·Пробні вибори в "Поступі". Підведення підсумків

ПОСТУП У СВІТ
·Останній живий зрадник
·Багдад має бути зруйновано
·СВІТООГЛЯД

ПОСТУП РЕКЛАМНИЙ
·ЄДИНА ПРОФЕСІЙНА КОМАНДА, ЗДАТНА ВИВЕСТИ КРАЇНУ З КРИЗИ - ЦЕ КОМАНДА ВІКТОРА ЮЩЕНКА

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПОСТУП
·Юрій Якимович: Ми одні з небагатьох, хто до Львова привозить туристів
·"Богдан" виправляє помилки природи
·Сашко Пономарьов: "Княжицький - один з тих політиків, які реально захищають українську культуру"

ПОСТУП САМОВРЯДНИЙ
·Виборча програма Андрія Садового
·Cім принципів діяльності міського голови

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Інопланетяни знали би про нас усе
·"Ангел" ще трохи - і полетить
·Клони довго не живуть

"ПОСТУП КОМП""ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
·Цифрове піратство: Америка проти всіх
·Блакитний лазер ущільнив DVD у 6 разів
·EnterEx 2002

ПОСТУП РЕКЛАМНИЙ
·Я голосую за "Команду озимого покоління"!

СПОРТ-ПОСТУП
·Провал "Ювентуса" й "Арсенала"
·Гарас знову у Львові
·Календар другого кола Чемпіонату України
·СПОРТ-БЛІЦ

РОЗМАЇТИЙ ПОСТУП
·Загадки міста Лева

КІНОПОСТУП
·Джефф Бріджес: все, що можна купити за гроші, або про сімейні банди у кіноіндустрії
·"Амелі" отримала три премії "Сезар"
·Доля "Оскара" практично визначена

ОСОБИСТІСТЬ У ПОСТУПІ
·Юрій Макаров
·Шевченко - це модно
·Світ кави

НАША АФІША
·ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ
·КІНОТЕАТРИ
·НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ, КНАЙПИ
·акція тижня - Всеукраїнський молодіжний фестиваль "Музика тисячоліття"

ПОСТ-FACTUM
·"У П""ЯТНИЦЮ В ПОСТУПІ"
·КАЛЕНДАР
·Віднайдений Олекса Новаківський

 


восстановление флешки программа скачать | цена окна пвх в Могилёве



 


Український центр Інтернет-реклами "ECHO"

Wertep top 100